Крим: послаблення та труднощі на адміністративному кордоні. Питання та відповіді

На адміністративному кордоні між Кримом та Херсонською областю з боку материкової України з 17 червня скасовані всі карантинні обмеження. Кримчанам більше не потрібно встановлювати додаток «Дій вдома», проходити тестування на коронавірус чи самоізоляцію. Водночас до 15 липня призупинена робота пункту пропуску «Чаплинка».

Окрім того, з кінця травня російський уряд пом'якшив обмеження на в'їзд у країну в умовах пандемії ‒ і заодно в анексований Крим із Херсонської області. Іноземні громадяни, до яких російська влада відносить українців, тепер можуть потрапити до Криму не тільки до батьків, дітей, подружжя з російським громадянством, а й до братів, сестер, бабусь, дідусів та онуків, усиновлених чи усиновителів. Також скасовані обмеження на однократність виїзду через наземні пункти пропуску для громадян сусідньої Росії, які мають посвідчення на проживання в інших державах або інше громадянство, а також для тих, хто проходить навчання в закордонних ВНЗ або працює за кордоном. Про актуальні проблеми перетину адмінкордону йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Помічник начальника Херсонського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов розповів Крим.Реалії, що на тлі послаблень пропускного режиму пасажиропотік на адмінкордоні зріс.

– Пасажиропотік невеликий, але він трохи збільшився у порівнянні з тим, що було, наприклад, місяць тому. Окупанти зробили послаблення у правилах перетину: зараз вони пропускають не тільки осіб, які мають родичів першої лінії на материковій частині України, трохи розширивши цей перелік. Також це пов'язане з тим, що у нас скасована обов'язкова установка додатку «Дій вдома» для громадян, які прямують із Криму на материкову частину України. Тобто вони зараз не повинні проходити двотижневу самоізоляцію. Тому, наприклад, за минулу добу пасажиропотік склав приблизно дві тисячі осіб в обох напрямках і приблизно 50 транспортних засобів. Зараз тестування на COVID-19 не проводиться, адже в принципі в цьому потреби немає.

Редакція Крим.Реалії отримала безліч запитань від аудиторії з приводу перетину адмінкордону, серед яких є такі:

«У мережі пишуть, що до Криму громадян України пускають у санаторій, але з обов'язковою умовою, що путівку треба реєструвати на сайті держпослуг Росії. Знайомі заїхали, щоб забронювати й усе точно довідатися щодо оформлення путівки, у санаторій, а там кажуть, мовляв, уперше про таке чуємо, ми цим не займатимемося. Чи діє така вимога, хто її виконує та чи можливо це зробити самому? Це стосується всіх санаторіїв чи окремих? Тоді де можна подивитися перелік цих санаторіїв?».

«Підкажіть, якщо я з неповнолітньою донькою заїду до Криму до своїх батьків, то потім може до мене або до доньки приїхати дружина, у якої родичів у Криму немає?».

«Чи може моя сестра приїхати до Криму з двома дітьми: одному три місяці, а іншому два роки ‒ і чоловіком у супроводі. Які документи потрібні та які тести здавати? Чи потрібно здавати тести дітям?».

Адміністративний кордон Криму з материковою Україною

Українська правозахисниця з Криму Юлія Лісова пояснює, що робити в усіх цих випадках.

– Щодо санаторіїв, ці моменти необхідно з'ясовувати ще до поїздки в Крим, бо саме реєстрація на порталі держпослуг і буде вашою підставою для в'їзду в Крим, інших підстав немає. Реєструють осіб, які в'їжджають за такими путівками, безпосередньо самі санаторії. Тому, перебуваючи на материковій частині України, необхідно знайти в Інтернеті ці санаторії, зв'язатися з ними й відразу уточнити, чи вносять вони такі відомості, таку реєстрацію на держпослугах. Потім люди зможуть самостійно перевірити, чи є їхні прізвища на порталі ‒ і тоді зможуть спокійно в'їхати. Щодо питання з приводу в'їзду дружини ‒ ні, вона не зможе приїхати в такому випадку, оскільки у цього слухача та у його доньки немає російського паспорта, то й у дружини не буде підстав для в'їзду, навіть попри те що її родичі будуть у Криму. Адже вони не громадяни Росії.

Радник із правових питань Громадського центру правосуддя Юлія Лісова

За словами Юлії Лісової, тут можливий інший варіант: заявити дружину як супровід для неповнолітньої дочки, яка має підстави в'їхати до своїх бабусі та дідуся в Крим.

– Щодо третьої ситуації: сестра приїхати з неповнолітніми дітьми зможе, а її чоловік ‒ ні. У дітей у такому випадку вже є супровід, їхня мати. Замінити її він теж не може, адже виходить, що діти поїдуть до тітки, а така лінія спорідненості не вважається підставою для в'їзду в Крим. Тому єдиний варіант такий: ця жінка може просто приїхати до сестри зі своїми неповнолітніми дітьми, але без чоловіка. Дітям здавати тести необхідно, тому що за правилами Російської Федерації вони здаються з першого дня народження.

Ще з 1 травня російський уряд зобов'язав своїх громадян з іноземними паспортами ‒ серед них і українськими ‒ упродовж п'яти днів здавати два ПЛР-тести при в'їзді в Крим з проміжком не більше ніж доба, а потім реєструвати їх на порталі держпослуг.

Своєю чергою координатор організації «КримSOS» у Херсонській області Олексій Тільненко зазначає, що кримчани, які звертаються в організацію, бояться посилення пропускного режиму на адмінкордоні.

– Наразі є велике занепокоєння щодо того, чи не закриє Україна пункти пропуску, чи не запровадить знову тестування. Кримчани мають великий клопіт: висловлюють це і в соціальних мережах, і при особистому консультуванні з нашими юристами... З іншого боку, рішення російської влади прогнозувати складно. Зараз епідеміологічна ситуація в самій Росії не дуже сприятлива. Росіяни, порушуючи міжнародно визнані кордони, заїжджають на територію України, в Крим. Я думаю, що в найближчому майбутньому, враховуючи епідеміологічну ситуацію в Росії та окупованому Криму, плюс те, що зараз активно триває вступна кампанія ‒ а Росія робить усе можливе для того, щоб перешкоджати вступу дітей із півострова в українські ВНЗ ‒ принаймні до зими пом'якшення пропускного режиму очікувати не варто.

Тим часом із початку червня українська влада пропонує кримчанам вакцинуватися від коронавірусу препаратом «Коронавак» у шести пунктах у Херсонській області. Директорка «Херсонського обласного будинку дитини» Тетяна Карчевич розповідає, як проходить вакцинація.

– Наразі в додатку «Дія» зареєстровані всього четверо громадян із тимчасово окупованих територій, зокрема з Автономної Республіки Крим. Це дві особи в амбулаторії в Каланчаку та двоє осіб у Генічеській. За останніми уточнюваними відомостями, попередньо вони дали згоду на 27 червня, але ще сумніваються, чи зможуть дістатися на вакцинацію в неділю. З ними тримають зв'язок лікарі через Viber. Усі, хто записувався до цього, вже вакциновані: сьогодні це 10 громадян України з Криму. Всі запитання з'ясовуються в телефонному режимі, ніяких зауважень з їх боку не надходило. Навіть якщо кримчани не встигають, вони телефонують і пересувають графік так, як їм зручно. Медичні працівники прищепних пунктів підлаштовуються так, щоб створити максимально комфортні умови для вакцинації осіб з окупованої території.

Адміністративний кордон між Кримом і Херсонською областю, травень 2021 року

За словами Тетяни Карчевич, відмов від вакцинації кримчанам не було, препаратів достатньо.

– Є звернення з приводу вакцинації препаратом «Пфайзер», але за рекомендацією оперативного штабу МОЗ для громадян із тимчасово окупованих територій рекомендовано використовувати «Коронавак». Сьогодні є достатня кількість препарату на прищепних пунктах. Запаси постійно поповнюються, на складі 5640 доз. Хоча зараз у тій же Каланчацькій амбулаторії вакцина закінчилася, працівники без проблем отримують нові дози з регіонального центру. Можливо, з наступного місяця будуть доступні інші вакцини.

Іван Шевцов наголошує, що повністю вакциновані сертифікованими препаратами громадяни інших країн можуть перетинати державний кордон України без обов'язкового тестування та самоізоляції ‒ щоправда, російська вакцина «Супутник V» до цього переліку не входить.

(Текст підготував Владислав Ленцев)