Екс-депутат Верховної Ради АРК Василь Ганиш перебуває під слідством і утримується в Києві вже майже два роки. Його доля мала вирішитися приблизно місяць тому. Але за кілька судових засідань до вироку сталася фатальна випадковість ‒ у лютому Вища рада правосуддя України звільнила суддю, який очолював колегію у справі Ганиша. У підсумку весь судовий процес над кримським екс-депутатом, що почався ще в серпні 2015 року, стартував спочатку.
Василя Ганиша затримали в ніч з 27 на 28 квітня 2015 року. Це сталося, коли екс-депутат на автомобілі в'їжджав з Криму на материкову Україну через пропускний пункт «Каланчак». Його затримали прикордонники, оскільки прізвище Ганиша перебувало у списку з 76 депутатів Верховної Ради АРК, яких розшукують за підозрою в державній зраді.
29 квітня суд вирішив узяти кримського екс-депутата під арешт на час слідства. Чотири місяці прокуратура АРК, відтворена в Києві, проводила досудове розслідування і в серпні передала до суду обвинувальний висновок. Слухання в Дніпровському районному суді Києва розпочалися 14 серпня 2015 року.
Спочатку слідчі оголосили, що екс-депутату інкримінується участь у трьох епізодах, які, за версією звинувачення, підтверджують вчинення державної зради. Перше злочинне діяння, яке, за інформацією слідства, скоїв Ганиш ‒ це участь в засіданні Верховної Ради АРК 6 березня 2014 року, на якому було ухвалене рішення провести «референдум» про приєднання Криму до Росії. Другий епізод ‒ голосування обвинуваченого за ухвалення російської Конституції Криму 11 квітня 2014 року. І третє діяння Ганиша, яке прокурори кваліфікували як злочинне ‒ це його висунення на російських виборах до феодосійської міськради.
Головні свідки і докази
Сам екс-депутат, як тільки його затримали, повідомив, що сталася помилка, оскільки він займає проукраїнську позицію, яку ніколи не приховував. З приводу першого епізоду, який йому інкримінується, Ганиш неодноразово говорив у суді, що він дійсно був присутній на засіданні парламенту, де було ухвалене рішення про проведення «референдуму». Однак, за його словами, він був єдиним депутатом, який проголосував проти.
Свого висунення на російських виборах до міськради Феодосії в 2014 році Ганиш також не заперечує, але наполягає на тому, що це не суперечить законодавству відповідно до Женевської конвенції
Обвинувачений також підтвердив, що він був присутній на засіданні кримського парламенту 11 квітня 2014 року, коли той вже знаходився під контролем Росії. Однак Ганиш заперечує, що голосував за нову Конституцію Криму. Він стверджує, що прийшов на сесію, щоб зустрітися з міністром соціальної політики для вирішення особистого питання. Свого висунення на російських виборах до міськради Феодосії в 2014 році Ганиш також не заперечує, але наполягає на тому, що це не суперечить законодавству відповідно до Женевської конвенції.
Під час суду прокурори використовували в якості доказів показання свідків, а також документи і матеріали зі ЗМІ, які, за версією звинувачення, підтверджують, що екс-депутат брав участь в «сепаратистських» засіданнях кримського парламенту. Спочатку в ролі свідків звинувачення на суд були викликані голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, журналіст Олександр Янковський та феодосійський підприємець Шевкет Юзбашев.
Одним із основних доказів, що підтверджують те, що Ганиш був присутній на ухваленні російської Конституції Криму, став сюжет телеканалу ATR.
У ньому видно, що під час голосування Василь Ганиш присутній в депутатській ложі. Під час суду це відео переглядали кілька разів. Захист засумнівався у його автентичності, і тоді сюжет відіслали на експертизу, а як свідка викликали автора матеріалу ‒ журналіста Шевкета Наматуллаєва.
На кадрах телесюжету ATR також видно, що в момент ухвалення російської Конституції Криму у сесійній залі був присутній також кримськотатарський політик Ленур Іслямов, який на той момент займав посаду кримського віце-прем'єра. У зв'язку з цим прокурори у справі Ганиша клопотали про виклик до суду і його, і його також допитали як свідка звинувачення 26 травня 2016 року.
У ролі свідка захисту допитали і активіста кримського євромайдану Олега Хакназарова. У жовтні 2016 року він виступив у суді на підтримку Ганиша і назвав його «єдиним у Феодосії чиновником, який займав проукраїнську позицію».
Ганиш на свободі, прокурори ‒ у СІЗО
Перебуваючи в ув'язненні, Ганиш неодноразово скаржився на погіршення стану свого здоров'я. Він стверджував, що переніс дві складні операції на серці, і його перебування в СІЗО може спричинити тяжкі наслідки ‒ аж до летального результату. Посилаючись на це, його адвокат Андрій Руденко постійно клопотав про звільнення свого клієнта. Однак прокурори категорично заперечували, мотивуючи це тим, що Ганиш може втекти в Крим і сховатися від слідства. Суд постійно відмовляв у зміні запобіжного заходу. Але в січні 2016 року, коли стан здоров'я екс-депутата різко погіршився, судді таки погодилися випустити його із СІЗО і перевести під домашній арешт.
Відтоді й до цього дня Василь Ганиш живе з браслетом на нозі й залишає квартиру, розташовану в місті Біла Церква, тільки коли їде до суду, до лікарні або на слідчі дії.
Через місяць після зміни запобіжного заходу обвинуваченому ‒ в лютому 2016 року ‒ в суді над Ганишем змінився склад сторони обвинувачення. Замість представників прокуратури АРК Сергія Хальзева і Вадима Букрєя процесуальними керівниками стали Петро Коваленко, Олег Данілін і Світлана Блудова.
За деякий час стала відома причина цієї раптової «заміни на полі». СБУ повідомило про затримання Хальзева і Букрєя, оскільки вони нібито вимагали у Ганиша 45 тисяч доларів за зміну статті на менш тяжку.
21 квітня 2016 року обох колишніх прокурорів взяли під арешт, зараз у їхній справі триває слідство.
Ще один несподіваний поворот у справі Ганиша стався 23 листопада минулого року. Тоді прокуратура зняла частину звинувачень з екс-депутата. З обвинувального акту був викинутий один епізод ‒ про те, що Ганиш був присутній на засіданні Верховної Ради АРК, на якому оголосили «референдум». Прокурори оголосили, що більше не вбачають у цьому складу злочину.
З обвинувального акту був викинутий один епізод ‒ про те, що Ганиш був присутній на засіданні Верховної Ради АРК, на якому оголосили «референдум»
Внесення змін до звинувачення однак не означало, що Ганиш був повністю виправданий. Прокурори виключили тільки один епізод з трьох. 18 січня 2017 року під час судових дебатів прокурор Олег Данілін повідомив, що, за їхньою версією, провина екс-депутата в скоєнні державної зради є доведеною. Він запросив у суддів покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Відповідаючи на це, адвокат Андрій Руденко повідомив про численні порушення, які, за версією захисту, були допущені під час досудового розслідування. А сам Ганиш в черговий раз сказав, що, на його думку, всі звинувачення є надуманими, а сам він ‒ патріот України. Коли екс-депутат робив цю заяву, йому стало погано, і судді ухвалили рішення оголосити перерву. До вироку залишалося лише одне або два засідання. Ганиш мав закінчити свій виступ в рамках дебатів і вимовити останнє слово, а потім ‒ вердикт. Але відбулася подія, яка відклала його винесення на невизначений термін.
«День бабака»
22 лютого 2017 року Вища рада правосуддя України відсторонила від виконання обов'язків суддю Олександра Федюка, який очолював колегію у справі Василя Ганиша. Причиною його звільнення стало те, що в період сутичок під час Євромайдану він ухвалив рішення про арешт двох учасників протестів. Вища рада правосуддя вирішила, що суддя порушив процесуальні норми, оскільки провина активістів Майдану тоді не була належним чином доведена.
На справі Ганиша звільнення судді Федюка позначилося кардинальним чином. Кримінально-процесуальний кодекс говорить, що в таких випадках призначається нова колегія суддів, і весь процес проводиться заново. У підсумку так і сталося. Новим головою у справі Ганиша стала Оксана Бірса. При цьому в колегії залишилася одна суддя з попереднього складу ‒ Віта Катющенко.
Судовий процес з новою суддівською колегією почався в кінці березня 2017 року. Відбулося вже два засідання. На першому ‒ прокурори знову зачитали обвинувальний акт, причому в початковій редакції, в якій містяться зокрема й звинувачення, які були зняті з Ганиша.
На другому засіданні 5 квітня відбувся допит кримського журналіста Олександра Янковського. В цілому на суді над Ганишем його допитували вже тричі: два рази при минулій колегії суддів і один ‒ при новій.
На минулому засіданні сторони також подали клопотання про виклик інших свідків. Деякі з них вже давали свідчення при минулій колегії: це Рефат Чубаров, Шевкет Юзбашев, співробітники прокуратури і Державної прикордонної служби. Двоє свідків на суд викликані вперше: екс-прем'єр Криму Анатолій Могильов і народний депутат України Микола Паламарчук.
У коментарі для Крим.Реалії Василь Ганиш висловив жаль з приводу того, що судовий процес так затягнувся. За його словами, за минулі роки він сильно постраждав як матеріально, так і в плані стану здоров'я.
Я тут витрачаю купу грошей, яких у мене немає, щоб купити ліки. У 2016 році я переніс дві операції, які коштували чималу сумуВасиль Ганиш
«У мене є постійний лікар, який мене завжди лікував і знає стан мого здоров'я. Він знаходиться в Криму. Я тут витрачаю купу грошей, яких у мене немає, щоб купити ліки. У 2016 році я переніс дві операції, які коштували чималу суму. Це питання матеріального і психологічного характеру», ‒ сказав екс-депутат.
Прокурор у справі Василя Ганиша Олег Данілін вважає, що відновлення слухань із самого початку ніяк не вплине на здійснення правосуддя щодо обвинуваченого.
«Сторона звинувачення всіляко сприятиме суду, забезпечувати явку свідків, як основних, так і додаткових, для розгляду кримінального провадження в розумні терміни», ‒ сказав прокурор в коментарі для Крим.Реалії.
Процес над Ганишем при попередній суддівській колегії тривав майже півтора роки. Як довго триватимуть нові слухання, і скільки ще несподіванок може статися у цій справі ‒ поки залишається загадкою.
