Верховна Рада України 9-го скликання розпочала роботу 29 серпня. Після передчасних виборів до парламенту за списками різних партій потрапили лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, заступник голови Меджлісу кримських татар Ахтем Чийгоз, делегат Курултаю кримськотатарського народу Рустем Умеров, а також блогерка та дизайнерка з Криму Єлизавета Богуцька.
Яким буде кримський порядок денний в оновленому парламенті? Чи можливе створення нового парламентського об'єднання з питань Криму? Що може зробити для анексованого півострова нова більшість? Ці та інші теми в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорюють ведучий Сергій Мокрушин, народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, український політолог Олексій Мінаков та український політичний аналітик Юлія Тищенко.
‒ Яким буде фокус вашої роботи в новій Верховній Раді, Ахтеме?
Чийгоз: Те, чим я займався всі ці роки, перебуваючи і в російських катівнях, і на материковій Україні ‒ це питання, пов'язані з Кримом, з політв'язнями. Але це не означає, що я буду дбати лише про Крим і не піклуватимусь про ситуацію на материку, не боротимуся за Україну, за її місце на міжнародних майданчиках. Розв'язувати найскладнішу проблему ‒ це деокупація Криму. Якщо хтось думає, що без півострова можна думати про добробут іншої частини України, покращити умови життя ‒ тарифи, пенсії, зарплати, високі показники в економіці ‒ то мені здається, такі люди не з тієї реальності, в якій ми тут живемо. Так що я буду продовжувати відстоювати ті позиції, на яких стояв і з якими брав участь у виборах.
Ахтем Чийгоз
‒ Ви знаєте, хто з кримчан пройшов до Верховної Ради. Як ви оцінюєте можливість ситуативного об'єднання, щоб вирішувати питання, пов'язані з Кримом?
Чийгоз: Це дуже складне питання. З огляду на «партійну дисципліну» в «Слузі народу», коли вони домагатимуться реалізації тільки свого бачення й розуміння, нехтуючи і регламентом, й інтересами інших фракцій, яких начебто чують, але чинять, як вважають за потрібне ‒ в такій ситуації важко уявити якусь послідовність у поведінці, в голосуванні. Ну, подивимося, будемо сподіватися. Але підходи настільки абсурдні: я опинився в комітеті з питань прав людини та деокупації, і в ньому ж опинилися особи, які мають безпосереднє відношення до окупації Криму та війни на сході! Такі, як Віктор Медведчук, Юрій Бойко.
‒ Як ви думаєте, Олексію, чи будуть тепер можливості у кримських татар впливати на українську політику щодо Криму?
Мінаков: Кількісно представників кримськотатарського народу мало. Та ж Еміне Джеппар балотувалася від партії Володимира Гройсмана, яка не потрапила до Верховної Ради, Рефат Чубаров ‒ від партії «Сила і честь» Ігоря Смешка, яка також не потрапила. В таких умовах важко говорити про якісь реальні ініціативи, тим більше що Крим не повернути ухваленням якихось законопроєктів. Тим більше окремих законопроєктів не було, не враховуючи, безумовно, базових ‒ на кшталт закону «Про вільну економічну зону «Крим», який краще б не ухвалювали.
Олексій Мінаков
‒ Ще 2014 року у Верховній Раді сформували міжфракційне об'єднання «Крим». Як тоді говорили ‒ щоб підтримувати питання анексованого півострова на порядку денному й виступати з законодавчими ініціативами. Чи була ця група помітна?
Мінаков: Більше значення мало те, що говорили окремі депутати в медіапросторі, ніж те, що було на законодавчому рівні. Окремих законопроєктів щодо Криму не було, але питання Криму враховували в підзаконних актах. Зараз така ситуація, що у «Слуги народу» буде монобільшість у Верховній Раді, і питання тільки в тому, наскільки ця тема пріоритетна, чи стоїть вона взагалі на порядку денному. Якщо ми подивимося на програму, з якою вони йшли на вибори, на програму президента Володимира Зеленського, то в них не згадується окремо Крим ‒ є лише загальні формулювання про окуповані території, що буде ухвалене відповідне законодавство. Дуже розмиті фрази. Було б непогано, якби ми публічно дізналися про якогось радника, консультанта щодо кримського питання у президента. Сьогодні його не видно.
‒ Юліє, що вдалося зробити кримським депутатам у минулій Верховній Раді?
Тищенко: Не вдалося досить багато: так і не скасували закон «Про вільну економічну зону «Крим», у парламенті не розглянуті необхідні зміни щодо статусу автономії як кримськотатарської в складі України. З моєї точки зору, вдалося залишити тему Криму в парламенті ‒ далеко не так явно й голосно, як цього хотілося ‒ але політичну увагу утримали, не тільки в Україні, а й на міжнародних майданчиках ‒ і в Раді Європи, і в ОБСЄ. Там були, безумовно, не тільки кримські депутати, але тим не менше. Вони працювали проти політики Росії щодо визнання окупації і незаконної анексії Криму.
Юлія Тищенко
‒ А чого варто очікувати від нового парламенту в цьому плані?
Тищенко: Поки ‒ якихось членороздільних заяв на цю тему з боку кримських або некримських депутатів. Наскільки я розумію, все-таки в якомусь дуже далекому порядку денному ці питання можуть бути присутніми. Але завжди з новим складом парламенту може відкриватися нове вікно можливостей. Подивимося, чи відкриється воно цього разу, але, чесно кажучи, дуже явних приводів для оптимізму я поки не бачу. Подивимося, що буде з Конституцією, враховуючи, що в неї збираються внести близько 400 правок.
Мінаков: Так, ми не знаємо позицію Володимира Зеленського щодо питання кримськотатарської національно-територіальної автономії, яке одне з основних зараз, щодо реального повернення Криму. Це те, що можна робити конкретно в чинній Верховній Раді.
‒ Варто зазначити, що 9 серпня відбулася зустріч Володимира Зеленського з постійним представником президента в Криму Антоном Кориневичем та з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, і Зеленський сказав, що розбереться з питанням автономії.
Мінаков: Команда Зеленського ‒ любителі народовладдя, референдумів, тобто, швидше за все, незабаром буде ухвалений закон щодо референдуму, внесені зміни в Конституцію, і в найближчі п'ять років будуть проведені різні референдуми. Можливо, і щодо Донбасу, і щодо кримського питання.
‒ Тобто партії, яка має більшість у Раді, потрібна додаткова впевненість?
Мінаков: Я думаю, що в підсумку «Слузі народу» не вдасться зберегти більшість у парламенті. Ми нічого не знаємо про цю партію ‒ вона не те що не монолітна, там представники різного спектру, проукраїнські та проросійські. Їх об'єднує не ідеологія, а бажання прийти під брендом до влади. У самій партії є кілька груп впливу, і вони всі будуть конфліктувати між собою за «доступ до тіла» Володимира Зеленського. Тому коли 254 депутати перетворяться на 200, це тільки питання часу.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.