«Ідеальний варіант» для ФСБ: у Криму фігурантам «справ Хізб ут-Тахрір» відмовляють у побаченнях

За п'ять років анексії Криму російські силовики заарештували приблизно 30 кримських мусульман (більшість із них ‒ кримські татари) за звинуваченням у причетності до забороненої в сусідній Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Ці кримінальні переслідування стають випробуванням не тільки для фігурантів, але й для їхніх рідних. Дружинам, дочкам та матерям доводиться роками домагатися побачень із близькими в СІЗО, хоча таке право їм належить за законом. Кримські адвокати стверджують, що такі факти не випадкові, і розглядають їх як спроби тиску на сім'ї, які підтримують своїх заарештованих родичів.

Фігурантами «справ Хізб ут-Тахрір», як правило, стають правовірні мусульмани, які дотримуються релігійних канонів та звичаїв. Здебільшого це кримські татари, але є й представники інших національностей, які сповідують іслам. Часто це багатодітні батьки, єдині годувальники у своїх сім'ях. Чергова хвиля затримань пройшла Кримом 27 березня. Затримані за підозрою у зв'язках з «Хізб ут-Тахрір» ще 20 кримчан.

25 обшуків – 20 арештів. ФСБ проти кримських татар (відео)

Арешти фігурантів таких справ приводять до того, що ці люди залишаються ізольованими не тільки від суспільства, а й від своїх найближчих родичів. Кримінально-процесуальний кодекс Росії дає право заарештованим на два побачення на місяць тривалістю три години кожне. Але на практиці у Криму ця норма не виконується. Рідним фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» доводиться роками оббивати пороги російських відомств, щоб отримати хоча б одне таке побачення. Найчастіше очікування побачення затягується на 1,5-2 роки. Надії побачити рідних у судах під час визначення запобіжного заходу теж найчастіше марні: ці засідання відбуваються в закритому режимі й часто без присутності обвинувачених.

«Побачення не є можливим»

Отримати побачення з чоловіком у березні намагалася Аліє Емірусеїнова ‒ дружина жителя Красногвардійського району Рустема Емірусеїнова, який був затриманий та заарештований 14 лютого за звинуваченням у причетності до «Хізб ут-Тахрір» (ч. 1 ст. 205.5 КК Росії). Емірусеїнову загрожує від 15 до 20 років позбавлення волі та великий штраф. Уже півтора місяця він перебуває в ув'язненні в сімферопольському СІЗО.

Аліє Емірусеїнова звернулася до слідчого з проханням надати їй побачення з чоловіком. Але отримала відмову.

«Наразі ведуться слідчі дії та оперативно-пошукові заходи, спрямовані на встановлення всіх обставин скоєних злочинів, а також встановлення інших осіб, можливо, причетних до зазначеної протиправної діяльності. У зв'язку з цим слідство обґрунтовано вважає, що надання побачень обвинуваченому може спричинити передачу інформації близьким родичам, яка згодом може стати доступною для інших осіб, щодо яких, можливо, проводитимуться слідчі та інші процесуальні дії. З огляду на викладене, зараз не є можливим надати вам побачення з обвинуваченим Емірусеїновим Р. Р.», ‒ йдеться в документі за підписом старшого слідчого-криміналіста кримського управління ФСБ Росії Івана Романця.

Із таким же формулюванням у побаченні з сином відмовили Еміне Абдулганієвій ‒ матері ще одного фігуранта червоногвардійської групи «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендера Абдулганієва. Він ‒ наймолодший із затриманих, йому 21 рік.

Еміне Абдулганієва на прохання надати побачення з сином у ФСБ той же слідчий-криміналіст Іван Романець дав таку ж відповідь, як і Аліє Емірусеїновій.

«5 березня я подала заяву на побачення з сином, але 14 березня отримала відмову. Мотивують вони тим, що нібито я можу передати якусь інформацію якимось людям. З Ескендером я не бачилася з 14 лютого. Я сподівалася на зустріч із сином, але після відмови оскаржуватиму цю заяву. Я хочу, щоб мій син знав, що я завжди буду поруч із ним. Я дуже люблю його й чекаю», ‒ сказала вона громадській ініціативі «Кримська солідарність».

Не змогли поки побачити чоловіка та сина рідні активіста «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва, якого заарештували у травні минулого року. Спроби його дружини Майї Мустафаєвої домогтися побачення теж не мали успіху.

Схожі ситуації ‒ у родичів інших фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір». Наприклад, дружина фігуранта Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Марлена Асанова упродовж півтора року, які його утримують у СІЗО, не отримала жодного офіційного дозволу на побачення з чоловіком. За цей час вона 16 разів зверталася з цього приводу до ФСБ, але їй щоразу відмовляли.

«Слідство схиляє сім'ї до необхідних свідчень»

Кримський адвокат Назім Шейхмамбетов називає необґрунтованими формулювання, на підставі яких родичам фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» відмовляють у побаченнях.

«Це, по суті, копіпаст норми КПК Росії, яка передбачає, що слідчий, відмовляючи в побаченні, має подати обґрунтування, що, наприклад, була спроба у дружини або батьків щось розповісти або передати фігуранту кримінальної справи якісь матеріали або відомості щодо його справи. Ці приклади мають бути фактичними, а не просто абстрактними. Але в Криму на практиці такого немає. Тому те, що вони (слідчі ФСБ ‒ КР) пишуть ‒ це не обґрунтування. Але оскільки ФСБ ‒ це недоторканний орган у Росії, що б вони не написали, це все проходить і через суди, і через прокуратуру. Справи щодо «Хізб ут-Тахрір» у Криму ‒ це справи з явним політичним ухилом, і в цьому всі причини того, що відбувається», ‒ пояснив він Крим.Реалії.

Із цих же причин, говорить адвокат, за останні два місяці підконтрольні Росії кримські суди відмовилися оскаржити чотири таких відмови ФСБ у наданні побачень із фігурантами «справ Хізб ут-Тахрір».

Сумнівними, на думку адвоката, є й занепокоєння слідчих ФСБ, пов'язані з можливістю передачі на побаченнях будь-якої інформації, небезпечної для слідства.

Згідно з процедурою, під час побачень у сімферопольському СІЗО люди спілкуються через скло за допомогою переговорної системи, яка прослуховується адміністрацією. Передача записок або листів теж неможлива, оскільки між людьми немає прямого контакту. Що та як у таких умовах можуть передати один одному родичі, незрозуміло.

Із огляду на ці обставини, Назім Шейхмамбетов розцінює подібні відмови в побаченнях як спробу тиску на фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» та членів їхніх сімей.

«Не зважаючи на те, що побачення передбачені законом, слідчий не дає їх, тим самим чинить тиск на самих фігурантів справи та на їхні сім'ї. Мені відомо, що слідство робить спроби схилити й сім'ї до необхідних свідчень. Але, на щастя, за п'ять років у нас не було випадків, коли сім'я наговорювала на свого заарештованого чоловіка або сина. І самі фігуранти цих справ, незважаючи на колосальний тиск, не сприймають безпідставних звинувачень на свою адресу й не обмовляють себе», ‒ говорить адвокат.

Колега Шейхмамбетова ‒ кримський адвокат Едем Семедляєв ‒ цю позицію поділяє. За його словами, свідчення обвинувачуваних є «ідеальним варіантом» для слідчих, і вони «роблять все, щоб послабити людей і змусити їх зізнатися в тому, чого вони не робили».

Як дочекатися зустрічей

Едем Семедляєв говорить, що ймовірність отримання побачень із фігурантами «справ Хізб ут-Тахрір» є, але не раніше, ніж після передачі справи до суду. Так, наприклад, раніше змогли побачитися з рідними фігуранти ялтинської групи «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку та Вадим Сірук. Їм дозволили побачитися тільки перед етапуванням до російського Ростова-на-Дону наприкінці 2017 року.

Мати фігуранта цієї групи «справи Хізб ут-Тахрір» Арсена Джеппарова побачила його вже в СІЗО Ростова-на-Дону. Арзи Умерова розповіла, що до цього не бачила сина вісім місяців.

«Для мене було таке щастя побачити свого сина, поговорити з ним. Раніше я його бачила один раз на суді, але нам не дозволяли поговорити. Я вдячна Аллаху, що побачила сина. Він передав усім великий селям і сказав, що всіх обіймає», ‒ розповіла вона.

Але для таких побачень рідним фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» доводиться долати додаткові труднощі: їхати до Ростова-на-Дону, жити там як мінімум добу, щоб спочатку оформити дозвіл на побачення, а потім чекати черги й повертатися назад до Криму. В таких обставинах ці зустрічі вимагають додаткових фінансових, фізичних і моральних витрат.

Кримські адвокати стверджують, що в інших категоріях кримінальних справ у Криму настільки частих відмов у побаченнях не відбувається. Обвинувачені навіть за тяжкими статтями можуть бачитися з рідними в кримському СІЗО. І в цій обставині вони бачать ще одне підтвердження політизованості процесів, пов'язаних зі «справами Хізб ут-Тахрір» в Криму.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього та стверджують, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, внісши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідуються у цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.