Російська влада Криму виставили на торги майно заводу марочних вин і коньяків «Коктебель» з загальною вартістю в 100 мільйонів рублів. Згідно з документацією, сюди включено 73 об'єкти в Щебетовці, Коктебелі, Курортному, Наниково за 80,8 мільйона рублів, земельні ділянки за 17,3 мільйона і рухоме майно, оцінене менш ніж у два мільйони.
Всі ці об'єкти, згідно з документацією, знаходяться в оренді у ТОВ «Завод марочних вин« Коктебель », який був заснований у 2014 році. Виноробне підприємство було засноване в 1879 році. За інформацією на його сайті, завод володіє власними виноградниками на площі близько 1070 га і місткісним парком не менше п'яти мільйонів літрів для виробництва тихих вин, а також не менше шести мільйонів літрів – для виробництва десертних вин і портвейнів. Про те, кому можуть продати «Коктебель» і що це означає для кримчан, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Керівниця Центру журналістських розслідувань Валентина Самар розповіла Крим.Реалії, що завод «Коктебель» став жертвою махінацій ще до анексії Криму.
Доля «Коктебеля» була досить сумною: з усіх боків від нього намагалися відкусити то виробничу базу, то землюВалентина Самар
– У Криму не просто виноробні підприємства: вони мали у власності й у оренді досить великі масиви землі. Як правило, це були ділянки на узбережжі – дуже «смачні» – і ще з 1990-х було багато охочих їх відхопити та побудувати біля моря різні курортні об'єкти. Тому і ціна виноробних заводів у Криму зовсім інша. Доля «Коктебеля» була досить сумною: з усіх боків від нього намагалися відкусити то виробничу базу, то землю. З 2012 року існувало закрите акціонерне товариство і фірми-прокладки, через які відмивали гроші, а також державне підприємство рівно з такою ж назвою. Тут використовували традиційну схему, коли державне підприємство стало банкрутом, а комерційна фірма-присоска залишилася на плаву. У 2014 році, коли почалася окупація Криму, вже якраз тривав продаж майна.
Валентина Самар зазначає, що в результаті на «Коктебель» прийшов інвестор, якого легко вдалося зв'язати з найвпливовішими колами російської влади.
Очевидно, що з «Коктебелем» аукціону як такого не буде, як його не було і в попередніх випадкахВалентина Самар
– На «націоналізованому» після 2014 року державному підприємстві було зареєстровано комерційне з такою ж назвою. При цьому 99% капіталу цієї компанії належало «Гатчинському спиртовому заводу», який, своєю чергою, належав Михайлу Якубчику. Це відомий підприємець – можна сказати, пітерський вино-горілчаний король. Він відомий тим, що його сестра Тетяна – дружина дуже впливової в Росії людини, Сергія Наришкіна. Раніше він був спікером Держдуми, зараз – директор Служби зовнішньої розвідки, а надалі – один з можливих наступників Володимира Путіна. Очевидно, що з «Коктебелем» аукціону як такого не буде, як його не було і в попередніх випадках. За повідомленнями російських ЗМІ, Якубчик вклав в «Коктебель» півтора мільярда інвестицій – він що, просто так з ними розлучиться?
Валентина Самар також вказує на те, що через західні санкції всі подібні угоди та активи у Криму токсичні, так що будь-який інвестор, який цінує свою репутацію, не ризикне брати участь в місцевих аукціонах.
Минулого року російська влада Криму продала винзавод Масандра. Його придбала дочірня компанія банку «Росія» ТОВ «Південний проєкт» за 5,3 мільярда рублів. У грудні 2017 року ця сама компанія купила завод шампанських вин «Новий Світ» в Судаку за півтора мільярда рублів. ТОВ «Південний проєкт» належить банку «Росія», основним акціонером якого виступає Юрій Ковальчук. У Міністерстві юстиції США його вважають «касиром Путіна».
У грудні 2020 року віцепрем'єр-міністр фінансів Ірина Ківіко заявила, що частину грошей від продажу винзаводу «Масандра» направлять на медицину, освіту, соціальну політику і ЖКГ:
«Частину прогнозованих доходів від реалізації акцій – 2 мільярди 837 мільйонів рублів планується у даному бюджеті направити на такі витрати: Міністерству охорони здоров'я – 1 мільярд 217 мільйонів рублів. Міністерству житлово-комунального господарства: на надання субсидій юрособам на відшкодування недоотриманих доходів, які виникли між економічно обґрунтованим тарифом і тарифами для населення у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення – 1 мільярд 6 мільйонів рублів. Мінпраці та соцзахисту Криму отримає 155,4 мільйона рублів на видачу 161 сертифіката для придбання житла сім'ями з дітьми».
Економічний оглядач, колишній президент Торгово-промислової палати Криму Олександр Басов висловлює сумніви щодо того, що бюджетні проблеми півострова коштували того, щоб проводити операцію з «Масандрою».
Наскільки ефективно витрачатимуться кошти, вторговані за рахунок приватизації, говорити поки складноОлександр Басов
– Дійсно, офіційно озвученою мотивацією продажу «Масандри» був касовий розрив між доходами та видатками бюджету Криму. Ми в експертному середовищі ще до цього серйозно сумнівалися в тому, що це справжній мотив, оскільки дефіцит міг бути легко поповнений коштом інших джерел. Наскільки ефективно витрачатимуться кошти, вторговані за рахунок приватизації, говорити поки складно, але особисто у мене є кілька питань. По-перше, що щодо компенсацій кримчанам витрат, які вони неодмінно понесуть у зв'язку з придбанням чистої питної води? Мені здається, уряд повинен розглянути таке питання, бо вода в Криму подається нерегулярно, причому сумнівної якості, і всі перейшли на придбання води в пляшках. По-друге, в останні роки доходи населення знизилися, дуже багато кримчан перебувають на межі між бідністю і злиднями.
На думку Олександра Басова, враховуючи такі тенденції, російській владі слід було б також розглянути введення базового доходу для кримчан.
«Коктебель» продають менш ніж за 100 мільйонів рублів – і така ціна викликає острах, шок і обуренняОлександр Басов
– В першу чергу саме для тих, хто відчуває дуже серйозні фінансові труднощі. У нас високе безробіття, людям дуже складно забезпечувати сім'ї. Якщо держава декларує себе як соціальну, то має підтримати своїх громадян. Особливо враховуючи, що через обмеження, пов'язані з пандемією, розорилося дуже багато бізнесів. Словом, проблем дуже багато, а грошей – не дуже. На цьому тлі «Коктебель» продають менш ніж за 100 мільйонів рублів – і така ціна викликає острах, шок і обурення. Ми розуміємо, що це робиться, для того, щоб остаточно переоформити завод на вже відомих осіб. Один бренд «Коктебеля», якому більше сотні років, думаю, коштує значно більше озвученої ціни. Це не кажучи вже про те, що там понад 80 об'єктів і величезна кількість обладнання – наприклад, місткості для зберігання вина по кілька тисяч тонн.
Російська влада, даючи рух подібним операціям, серйозно шкодить своєму іміджу в очах кримчан – переконаний кримський історик і політолог Олександр Севастьянов.
Передача «Коктебеля» і «Масандри» в приватні руки викликає у людей нерозуміння – і це обурення не просто на кухні або в під'їзді, а на психологічному рівніОлександр Севастьянов
– Це дуже серйозний удар по міфу 2014 року. Не секрет, що багато кримчан тоді голосували за повернення до Радянського Союзу в особі Росії. А в СРСР всі ці підприємства були символами державного «загальнонародного надбання». Тому передача «Коктебеля» і «Масандри» в приватні руки викликає у людей нерозуміння – і це обурення не просто на кухні або в під'їзді, а на психологічному рівні. Обіцянки були дещо іншими: велика сильна країна, в якій будуть розвиватися ці знакові для Криму підприємства. А тепер їх розпродають, причому, що найбільш показово, ніхто не обтяжує себе поясненнями або інформаційними кампаніями в підтримку приватних власників. Тому в психологічному та ідеологічному сенсах подібні акції не сприяють підвищенню рейтингу російської влади в Криму – це однозначно.
У картці торгів на спеціалізованому російському порталі зазначено, що оглянути виставлене на торги майно заводу «Коктебель» можна за погодженням з нинішнім користувачем, і там же вказано номер мобільного телефону. За ним журналістам Крим.Реалії протягом цілого дня так і не відповіли. Також редакція намагалася зв'язатися з «Гатчинським спиртовим заводом», щоб уточнити, чи буде він, чи будь-яке дочірнє підприємство брати участь у торгах, однак за контактними номерами працюють тільки автовідповідачі. Тим часом розгляд заявок учасників аукціону призначено на 22 січня, визначення переможця – на 26 січня.
(Текст підготував Владислав Ленцев)