«Без моря, роботи і надії»: проблеми екіпажу «Норду»

Ще 31 січня закінчився термін, за який російський глава Криму Сергій Аксенов обіцяв посприяти морякам керченського судна «Норд» у придбанні нового сейнера. Цього ж дня керівництво «Рибколгоспу імені 1 травня», який використовував судно, звернулося за допомогою до нового кремлівського куратора в анексованому Криму Марата Хуснулліна.

Держприкордонслужба України затримала в акваторії Азовського моря риболовецьке судно «Норд» з анексованого Криму під прапором Росії 25 березня 2018 року. Прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальне провадження за фактом виходу сейнера з закритого офіційним Києвом порту Керчі, пізніше український суд заарештував судно. Наприкінці жовтня 2018 року екіпаж «Норду» в рамках обміну повернувся в анексований Крим. А Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних або інших злочинів, намагається продати арештоване керченське судно «Норд».

Про наслідки цього інциденту для самих рибалок і для українського рибальства йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Вранці 3 лютого пресслужба підприємства «Рибколгосп імені 1 травня» розповсюдила заяву, в якій звинуватила російську владу Криму в провалі трьох тендерів на закупівлю нового судна для рибалок «Норду» замість конфіскованого, на які, як стверджується, було виділено 22 мільйони рублів. Директор «Рибколгоспу імені 1 травня» Сергій Лєсков висловив Крим.Реалії думку, що чиновники і не збиралися допомагати рибалкам «Норду».

– З липня минулого року Сергій Валерійович (Аксенов – КР) не виходить на зв'язок, не відповідає на наші звернення. У жовтні ми змушені були виступити з відкритим листом про тяжке становище рибалок, але досі відповісти (рибалкам – КР) не спромоглися. Ми просили також підтримати наше звернення в Адміністрацію президента (Росії – КР) за допомогою в компенсації наших втрат, але все це залишено без відповіді. За весь січень ніяких дзвінків або контактів із нами не було, і, звісно ж, ніякого нового судна нам ніхто не вручив. Навіть вітерця з цього боку не спостерігалося. Більш того, без руху в останні дні перебуває інше важливе рішення щодо викупу за наші останні гроші на аукціоні старого транспортника для порятунку рибалок і сімей нашого підприємства. Завдання допомагати рибалкам і колгоспу, мабуть, просто не було. Здається, у чиновників немає бажання виконувати державне завдання.

Сергій Лєсков підкреслює, що рибалкам «Норду» не надали ні соціальної, ні правової, ні інформаційної підтримки.

– Навіть зараз, після такої кількості наших звернень, ніхто не збирається запросити нас пройти кабінетами Москви або Пітера, не допомагає в зверненні за грантами, інвестиціями, може, кредитами. Мені здається, члени екіпажу зневірилися і втратили віру в справедливість, опустили руки і вже нічого не чекають. Підприємство розорене, допомоги та підтримки з боку кримських чиновників немає – все це поставило нас на межу вимирання. У повітрі зараз – найпесимістичніший варіант – це банкрутство. Люди залишені без моря, без «Норду», без роботи, без віри і надії.

Сергій Лєсков пропонує Сергію Аксенову провести відкрите обговорення проблем рибалок «Норду» в присутності журналістів. Відповіді з боку російського глави Криму на момент підготовки цього матеріалу ще не було.

У жовтні 2019 року російський міністр промислової політики Криму Андрій Васюта в присутності кореспондента кримського інформресурсу «Керчь.ФМ» зустрівся з моряками «Норду» і звинуватив їхнє керівництво в тому, що нове судно досі не куплене:

«За підсумками того, що сталося – втрата судна. Це бізнес, який вели ваш керівник і власники цього корабля. Приватний бізнес, в якому бізнесмени працюють на свій страх і ризик. Судно було втрачене. Ситуація неприйнятна, тому глава Криму схвалив рішення і доручив у тому числі і мені відпрацювати цю ситуацію з тим, щоб якимось чином компенсувати втрачене судно, щоб робочі місця залишилися і так далі. Хочу сказати чесно: якби ваш керівник мені не «допомагав», уже все було б зроблено. Нам було запропоновано купити один із пароплавів, який на думку вашого керівника підійшов би вам для роботи. Ми з цим погодилися і оголосили конкурс із технічними завданнями згідно з цим пароплавом... Ви заявили нездійсненні вимоги, звузивши коло можливих до закупівлі суден до одного. Якби не ваша «допомога», то судно було б уже придбане».

Андрій Васюта також висловив думку, що рибалки повинні були подбати про себе самі:

«Ви вийшли без страховки в море. Можливо, ви назвете норми закону, згідно з якими республіка повинна була купити пароплав?.. Я пропрацював в бізнесі понад 20 років. Я взяв би пароплав в оренду і почав би на ньому працювати, якщо мене піджимає».

Історія «Норду». В чому винні керченські рибалки? (відео)

Співробітник Державної екологічної інспекції України Василь Коротецький вважає, що історія із затриманням кримського сейнера вкрай негативно позначилася на українському рибальстві.

– Посилилися конфлікти з російськими силовиками, було багато випадків і затримань, і перевірок у морі. Якщо ми візьмемо 2019 рік, то протягом січня-лютого практично всі рибалки простояли біля пристаней, біля своїх берегів. Не було ні заборони на лов тюльки, ні чого-небудь ще – з якихось формальних причин українські судна не вийшли в Азовське море, а російські виловили за цей період склали приблизно 4500 тонн тюльки. Це негативно позначилося на загальній рибній промисловості України, серйозно вдарило і по продовольчій безпеці, мало місце недоотримання прибутку. Подібна ситуація відбувається і в нинішньому році. Станом на 3 лютого жоден український сейнер не вийшов на промисел тюльки. Росіяни працюють із 1 січня, загальний вилов склав приблизно 1700 тонн тюльки – це приблизно 200 мільйонів гривень. Наше Держрибагентство штучно затримує судна.

При цьому Василь Коротецький зазначає, що встановити прямий причинно-наслідковий зв'язок між інцидентом із «Норд» та діями українського Держрибагентства неможливо.

– Однак чомусь така практика склалася якраз із 2019 року. Що стосується реалізації судна «Норд», ніхто його в Україні не купить, тому що всі прекрасно розуміють: воно приречене постійно стояти біля причалу, в разі виходу на промисел його відразу заарештують російські прикордонники. Ця ситуація безвихідна, і я не знаю, як це вирішувати. Особисто моя думка – необхідно розбиратися на рівні держав, шляхом переговорів. Питання Азовського моря дуже специфічне. При цьому українська сторона, незважаючи на протести громадських активістів, усе одно підписує щорічні протоколи з Росією щодо спільного використання цього моря – і там прописані пункти щодо використання водних біоресурсів кримськими рибалками. Таким чином українська сторона фактично узаконила їхню роботу.

Колишній постійний представник президента України в АРК, юрист-міжнародник Борис Бабін вважає, що офіційний Київ втратив контроль над Азовським морем.

– Окупанти всіляко прагнули зробити з «Норд» прецедент запровадження санкцій щодо кримських рибалок, і фактично їм це вдалося. Кримінальну справу розвалено, капітан «Норду» шляхом непублічних домовленостей був виданий, а судно перебуває в Бердянську. Для росіян принципово отримати його назад і з політичної точки зору, і щоб повністю розвалити позицію України на Азові. На жаль, я поки не бачу бажання української влади займатися Азовським морем, і на сьогоднішній день блокада триває, портовики-судновласники продовжують зазнавати збитків. Рибальство на Азові повністю підконтрольне росіянам, ті судна, які виходять із материкової частини України, – частина загальної україно-російської рибної мафії, яка Києвом не контролюється, все контролюється Москвою.

Борис Бабін прогнозує, що незабаром з'ясуються подробиці нового розподілу квот на рибальство в Азовському морі між Україною і Росією, яке цього разу, на думку юриста-міжнародника, були підписані кулуарно. Раніше українське Держрибагентство спростовувало звинувачення в саботажі рибальства на Азові, зокрема, в цьому матеріалі.

Довідка: 30 жовтня 2018 року російські ЗМІ повідомили, що сімох членів екіпажу «Норду» обміняли на затриманих ФСБ рибалок з українських суден «ЯМК-0041» і «ЯОД-2105». Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, коментуючи це, заявила, що повернення моряків «Норду» до Криму не є обміном.

Капітан судна «Норд» Володимир Горбенко, щодо якого було відкрито кримінальне провадження, залишився на території материкової частини України. Херсонський міський суд взяв його під варту. За Горбенка внесли заставу в розмірі 35 тисячі 240 гривень. Пізніше його звільнили з-під арешту і заборонили відвідувати Крим, проте вже в лютому 2019 року Горбенко повернувся до Керчі.

Після анексії Росією українського Криму в 2014 році уряд України оголосив всі кримські порти закритими, вхід у них будь-якого судна є порушенням не тільки законодавства України, а й міжнародних норм судноплавства.

(Текст підготував Владислав Ленцев)