«Це в'язниця, а не табір для біженців»: як Україна повернула з Сирії кримчанку з дітьми

В Україну з Сирії увечері 15 червня повернулися вісім українських громадян ‒ кримчанка Аміна та семеро її дітей, які як мінімум із 2019 року перебували в таборі закритого типу «Родж» на північному сході Сирії. За словами жінки, після 2014 року вона залишила півострів, поїхала до Львова й далі разом із чоловіком переїхала до Сирії.

Це вже другий етап евакуації українців із Сирії: перший відбувся у грудні 2020 року, коли Україна повернула дев'ятьох своїх громадян. У квітні організація Human Rights Watch повідомляла про те, що сирійська регіональна влада незаконно утримує приблизно 40 українських жінок і дітей у таборах «Родж» та «Аль-Хол». Українки, які побували там, кажуть, що в цих місцях панують спека, антисанітарія, процвітає злочинність. За повідомленнями правозахисників, громадяни України перебувають серед 43 тисяч іноземців, яких утримують у цих таборах із підозрою у зв'язках із екстремістським угрупуванням «Ісламська держава». Про українську операцію з повернення Аміни та її дітей йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Евакуація Аміни та її дітей відбувалася за сприяння уряду Іракського Курдистану, він забезпечив транзитний коридор. Кореспондент Крим.Реалії Анжеліка Руденко супроводжувала українку звідти й розповіла подробиці операції.

‒ Коли ми вирушали в Ірак висвітлювати цю операцію, ми не знали, хто буде залучений, усе досить довго трималося в секреті. Я як журналіст до кінця не розуміла, чому нам дають мало інформації, якщо, у принципі, це така гарна новина, є результат роботи. І тільки на місці стало зрозуміло, що все організовувалося військовою розвідкою, тобто Головним управлінням розвідки Міноборони, плюс, звісно, Міністерством закордонних справ. Ми спілкувалися з Аміною всю дорогу від сирійсько-іракського кордону, приблизно чотири години. Її історія, як і більшості жінок, які там опинилися, полягає в тому, що вона шукала кращого життя. Аміну покликав чоловік, який уже працював час від часу в Сирії, і вона виїхала з Криму після 2014 року з чотирма дітьми. На кордоні Туреччини та Сирії чоловік із якимись людьми її забрав, і ось вони, у принципі, жили відтоді там.

Анжеліка Руденко

Анжеліка Руденко зазначає, що хоча ця конкретна родина не причетна до будь-яких злочинів, після поразки угруповання «Ісламська держава» Аміна з дітьми фактично потрапила в табір-в'язницю.

– У дітей є хороші спогади з того життя: вони ходили до зоопарку, їздили на Євфрат, відпочивали, купалися. Коли активізувалися боротьба з терористичним угрупуванням ІДІЛ, це вже спогади про бомбування, про те, як літали ракети, як вони ховалися в земляних підвалах, бачили кров. Кажуть, перші рази боялися, але потім звикли. Після перемоги над ІДІЛом на початку 2019 року Аміна з дітьми потрапила в табори. Мене на місці поправили, що неправильно називати їх таборами для біженців: північ країни контролюють демократичні сили, але у них немає своїх органів, і вони всіх людей зі звільнених територій перевозять у ці табори. Вважається, що це сім'ї колишніх бойовиків, тому їх підозрюють у співпраці з ІДІЛ. По суті, правильніше назвати це в'язницею. Якийсь мінімум вони отримували: коржі, вода, борошно. Решту продуктів вони мали купувати.

Керівник Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос пояснює нинішній розклад сил у Сирії та ставлення до жителів таборів «Аль-Хол» і «Родж».

‒ Сирія залишається країною, в якій не працюють інститути, вона розділена між різними зовнішніми гравцями. Більшу частину Сирії контролює Башар Асад, у чому йому допомагають Росія та Іран. Жителі цієї частини країни досить сильно потребують продовольства та страждають зокрема від нестачі пального, тому що переважну більшість нафти видобувають на територіях, підконтрольних курдам. Табори розташовані саме на землях, утримуваних курдськими загонами самооборони. Там також розташувалися американці, але вони здебільшого ні в що не втручаються. Курди досить жорстко ставляться до членів сімей бойовиків «Ісламської держави», там особливо не намагаються дотримуватися міжнародних правил ведення війни. Зараз ситуація покращується, але особливо на початковому етапі вона була дуже важкою для людей, які потрапили в табори.

Ігор Семиволос

За інформацією Анжеліки Руденко, гроші для жителів таких таборів можуть передавати родичі, плюс утримувані там люди можуть підробляти на місці.

– Наприклад, Аміна розповідала, що заробляла забиванням залізних паль, на яких тримаються намети. Чоловіків там немає, тому така важка праця там цінується. При цьому в «Аль-Холі» немає порядку, досить брудно, антисанітарія, дітям не вистачало їжі. Згодом Аміну з дітьми перевели в «Родж», де з усім цим було краще. Зараз, після евакуації, як я розумію, у неї чітких планів немає. Повернутися до Криму вона не може ‒ мабуть, житиме десь на материковій Україні. У першу чергу її зараз хвилює здоров'я дітей та її власне, плюс дуже важливо відновити документи, це завдання номер один.

Ексклюзивний матеріал з Іраку. Як Україна повертала українців із таборів у Сирії (відео)

Як раніше повідомляла кримська адвокатка Ліля Гемеджи, евакуйовані з Сирії кримчанки бояться повертатися на півострів через загрозу переслідування з боку російських силовиків ‒ зокрема, за статтею про неінформування про вчинені їхніми родичами або знайомими злочини.

Координатор об'єднання родичів за повернення дітей з Сирії Фатіма Бойко висловлює надію на те, що Україна найближчим часом зможе вивезти всіх своїх громадянок із цих таборів.

– Після повернення Аміни в «Аль-Холі» залишається 8 жінок і 19 дітей, у «Роджі» ‒ одна жінка й четверо дітей. Операція була дуже серйозна, з курдами дуже важко домовлятися. Хоча тиждень тому уже майже про все домовилися й жінкам сказали готуватися до евакуації, але буквально наступного дня оголосили, що в «Аль-Холі» нібито коронавірус і що звідти нікого не видають. З «Роджа» мали випустити двох жінок, але курди випустили одну. Я не можу коментувати, як йдуть переговори та що вимагає курдська сторона в України. Казахстан якось зміг забрати 607 осіб за чотири операції. Наші структури не можуть відповісти, чому так виходить з українками, це секретна інформація. Утім, буквально позавчора мене запевнили, що наразі є домовленість про те, щоб упродовж півтора місяця вивезти з Сирії всіх інших.

Фатіма Бойко вітає те, що Аміні одразу стали надавати підтримку психологи, але також нарікає, що отримання українських документів, особливо на евакуйованих із Сирії дітей, поки затягується в судах.

(Текст підготував Владислав Ленцев)