У п'яту річницю російської анексії Криму кримчани згадують обіцянки влади півострова та проросійських політиків, які вони давали в обмін на підтримку Росії. Що з обіцяного збулося, а що так і залишилося на папері, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Напередодні кримського «референдуму» проросійські сили поширювали на півострові безліч листівок з обіцянками кращого життя для кримчан. Сьогодні ці листівки дають можливість простежити за тим, що з обіцяного збулося, а що ‒ ні.
Пенсії, курорти, кар'єра
«Листи щастя», які кримчани знаходили в поштових скриньках у березні 2014 року, збереглися в архівах. Кримський журналіст Сергій Мокрушин нагадує про обіцянки, які поширювали партійці «Русского единства», очолюваного тоді нинішнім главою російського уряду Криму Сергієм Аксеновим (Аксьоновим).
Ці листівки друкували на замовлення «Русского фронта», відповідальним за їх публікацію був екс-депутат кримського парламенту, який був представником «Русского движения Крыма», Олег Родивілов.
У самого Родивілова після подій 2014 року багато що у житті налагодилося. До цього він пережив кілька років політичного забуття та пошуків роботи (екс-депутату деякий час навіть доводилося працювати гідом). У 2014 році йому вдалося отримати посаду другого секретаря представництва МЗС Росії в Сімферополі, де він продовжує працювати й зараз.
А ось яка доля обіцянок, якими Родівілов зазивав кримчан до Росії? На це запитання може зараз відповісти кожний кримчанин, порівнявши кожен пункт у листівці з нинішніми реаліями.
«Пенсійний вік буде знижений! Пенсії підвищать до середньоросійського рівня. Це ‒ 2-2,5 раза»
Обіцянка підвищення пенсій, дійсно, була виконана. У перший рік російської анексії півострова кримчани отримали підвищені пенсії, порівняно з українським періодом. Але економічний ефект від підвищення згладив стрімкий стрибок цін на товари і послуги в Криму. Разом з підвищеними пенсіями кримчани отримали московські ціни. Тому сьогодні багато пенсіонерів на півострові, хоч і отримують пенсії у два рази вищі, аніж за України, скаржаться, що не можуть на них прожити.
Повним провалом стала обіцянка про зниження пенсійного віку. З 1 січня нинішнього року пенсійний вік у Росії та анексованому Криму підвищений для чоловіків до 65 років проти колишніх 60 років, для жінок ‒ до 60 років проти колишніх 55-ти. І це ‒ факт, з яким навряд чи хтось сперечатиметься.
«Дари наших садів і полів стануть нарозхват, без митниць і затримок»
Цю обіцянку можна вважати виконаною, але тільки тому, що в листівці не вказано, про які митниці йдеться, й у кого нарозхват будуть кримські «дари садів і полів». Після закриття через санкції українського та світового ринків для Криму, місцеві сільгоспвиробники змушені продавати свою продукцію тільки Росії та її обмеженому колу партнерів. Наприклад, кримське зерно продають у Сирію, а хліб ‒ у Краснодарський край. В таких умовах говорити про те, що кримська продукція «йде нарозхват», некоректно.
Також варто враховувати, що після припинення подачі дніпровської води до Криму, на півострові постраждало сільське господарство, обсяги виробництва зменшилися.
Your browser doesn’t support HTML5
Це не документ. Це аусвайс – Ленур Усманов
«Курорт Тавриди отримає «друге дихання»: за кошти фондів соцстраху, кошти російських підприємств та вітчизняних інвестицій ‒ він перейде на цілорічну роботу»
За п'ять років існування під контролем Росії кримські курорти так і не стали цілорічними. До того ж, півострів залишається одним з найдорожчих серед курортів сусідньої Росії. Міністр курортів і туризму підконтрольного Росії уряду Криму Вадим Волченко визнає необхідність вирішення низки проблем у кримській курортній сфері: підвищити рівень сервісу і завантаження оздоровниць, знизити вартість розміщення в санаторіях і готелях, а також зменшити ціни на квитки до Криму.
Обіцянка російських інвестицій поки залишається під питанням через санкції. Після переділу власності в Криму, багатьма кримськими оздоровницями, які раніше належали українському бізнесу та держпідприємствам, тепер розпоряджаються російські чиновники та підконтрольний їм бізнес.
Гнітючий стан деяких кримських оздоровниць, які обіцяли розвивати на рахунок російських дотацій, торік «оцінили» сім'ї, яких евакуювали після кислотних викидів в Армянську.
«Молодь знайде нові можливості в освіті та кар'єрі»
З моменту російської анексії Криму місцеві жителі отримали можливість працювати на російських підприємствах без обмежень. Але російські паспорти, видані в Криму з 2014 року, не дають їхнім власникам можливості працювати та навчатися за межами Росії. Хоча до 2014 року з кримськими документами (атестатами, дипломами і паспортами) можна було навчатися та працювати в будь-якому куточку світу, з урахуванням вимог місцевого законодавства.
Зараз у пошуках гідних заробітків молоді кримчани змушені залишати півострів. А про те, як російські реалії позначилися на освіті кримчан, можна побачити на прикладі долі Кримської медичної академії імені Георгіївського. Після її приєднання до «Кримського федерального університету» в 2015 році, виш почали залишати студенти. В результаті академія втратила більшість іноземних студентів, які навчалися там до 2014 року. Зараз на лікувальній базі академії ‒ клінічному медичному центрі Святителя Луки в Сімферополі ‒ скорочують терапевтичне відділення.
«Навчання в Москві та Санкт-Петербурзі не буде розкішшю»
З 2015 року багато російських вишів почали приймати кримчан за спрощеною процедурою. Але фактично навчання в Москві та Санкт-Петербурзі доступне не всім, а тим, хто в змозі оплатити переїзди й проживання в цих російських містах.
Кримські студенти, ілюстративне фото
«Кубань і Сочі, Воронеж і Ростов ‒ не будуть «закордоном»
Ця обіцянка, швидше за все, мала зігріти душі тим, кому важливі ці регіони. І тим, хто може собі дозволити подорожувати туди.
«Росія ‒ федеративна республіка! Всі народи й народності мають в ній рівні права та представлені у всіх рівнях влади»
Життя в Криму в російських реаліях говорить зовсім про інше. У Криму з 2014 року розгорнулися масові репресії проти кримчан за політичною, релігійною та національною ознаками. Низку цих кейсів навіть російські правозахисники визнають політичними переслідуваннями.
За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, тільки в 2018 році російські силовики провели в Криму 92 обшуки, 128 затримань, 152 допити та 206 арештів. Правозахисники зафіксували також 492 факти порушень права на справедливий суд, 57 випадків погіршення здоров'я політичних в'язнів, які перебувають у СІЗО та в'язницях. Окрім того, з 2014 року в Криму зникли безвісти 17 осіб.
Ситуація з правами людини в Криму щороку стає однією з головних тем на міжнародних майданчиках. Авторитетні організації регулярно закликають російську владу припинити переслідування кримчан і звільнити політв'язнів.
«Десять гарантій для Криму»
Ще одну листівку під назвою «Десять гарантій для Криму», поширювали навесні 2014 року від імені кримського парламенту.
Серед обіцяного: збереження всіх українських соцвиплат і пільг, паралельний обіг рубля та гривні в Криму, збереження банківських внесків, збереження земельних ділянок і нерухомості в приватній власності без додаткових підтверджень і перевірок, безкоштовні послуги охорони здоров'я, а також збереження вільного сполучення Криму з іншими областями України.
Окремо в парламентській листівці заспокоювали кримських підприємців: «Підприємці, немає приводу для занепокоєння. Всі правовстановлювальні документи кримських підприємств Росія визнає без утомливих процедур перереєстрації та ліцензування, і вони підлягатимуть заміні на російські лише через закінчення терміну їх дії. Росія вміє чекати, працюй спокійно!».
У результаті кримська влада розгорнула на півострові боротьбу з місцевим бізнесом, зачистивши ринки й позбавивши роботи тисячі людей. Деякі з них змушені були на колінах просити допомоги у російського президента Володимира Путіна.
Звертає на себе увагу пункт 8 агітлистівки: «Всі земельні ділянки та нерухомість у Криму, що перебувають у власності громадян і організацій, залишаться у нинішніх власників без будь-яких додаткових підтверджень і перевірок. Приватна власність у Росії священна й недоторканна».
Переконатися в «священності й недоторканності» приватної власності змогли ті, чиї будинки та ділянки завадили будівництву траси «Таврида». Все, що заважає будівництву, вилучають у кримчан без будь-яких обговорень.
Втратити свої земельні ділянки ризикують також жителі Севастополя та його околиць. Їхню землю в наймальовничіших місцях, згідно з новим Генпланом міста, передають Міноброни Росії.
Низка суперечних моментів є і щодо інших пунктів обіцянок. Втім, кримчани й самі можуть зробити висновки про них, виходячи з реалій власного життя. Зважаючи на те, що в п'яту річницю анексії Криму в соцмережах з'явилися фото листівок «Я відкликаю свій підпис з референдуму», деякі висновки вже зроблені.