Не пускають до Криму через борги: що потрібно знати, перетинаючи адмінкордон

Українські прикордонники на адміністративному кордоні з анексованим Кримом забороняють боржникам, серед них і кримчанам, в'їзд на територію півострова. Про це на пресконференції в Херсоні розповів завідувач сектора Міністерства ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України в Херсонській області Денис Чистиков. Про те, як вийшло, що адміністративний кордон з Кримом у плані заборон на виїзд прирівняли до державного, та як убезпечити себе, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Завідувач сектора в Херсонській області Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Денис Чистиков розповів Крим.Реалії про два випадки, коли кримчан не пустили на півострів.

‒ Це було наприкінці минулого року і на початку 2020-го. Обидва випадки були пов'язані з фінансовими зобов'язаннями: в одного був непогашений кредит перед банком, в іншого ‒ аліменти, і все це ‒ до 2014 року. Причому в другому випадку дитина, на жаль, померла, але у виконавчої служби не було цієї інформації. Громадяни сказали, що перетинали адміністративний кордон і раніше, але до них не застосовували обмеження. Проблема в тому, що громадяни, яких не впускають до Криму, фактично не мають способів вирішити цю проблему, оскільки всі контакти й можливості у них залишилися на тому боці. Окрім того, постає питання розміщення, проживання, оскільки на залагодження претензій може піти від трьох до п'яти днів. При цьому в одному з випадків сума заборгованості становила всього 150 гривень, яку можна було б заплатити на місці, але такої можливості зараз немає.

Денис Чистиков зазначає, що умовою для вільного проїзду в такому випадку стає навіть не довідка про відшкодування заборгованості, а скасування позначки виконавчої служби, яку прикордонники мають побачити у своєму реєстрі.

‒ Ми вже радилися з Херсонським прикордонним загоном ‒ вони рекомендують кримчанам звертатися на гарячу лінію або через електронну форму, і людям нададуть інформацію щодо того, чи є вони в реєстрах боржників. Взагалі, згідно зі статистикою Херсонського прикордонного загону за 2019 рік, підставою для заборони в'їзду на тимчасово окуповану територію Криму в 20% випадків були саме фінансові зобов'язання. Але потрібно враховувати, що це не кримчани, а взагалі всі громадяни України, які намагалися виїхати на півострів. Точна кількість людей названа не була.

Керівник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації Держприкордонслужби України Андрій Демченко називає конкретну кількість тих, кому відмовили у в'їзді в анексований Крим торік.

‒ Ці обмеження діють і на державному кордоні, і на адміністративному, з тимчасово окупованим Кримом, і на лінії розмежування на Донбасі. Якщо в людини є певні зобов'язання, наприклад, рішення суду про обмеження права виїзду, або ж доручення правоохоронних органів, або виконавчу службу зобов'язали стягнути аліменти ‒ і якщо заборгованість становить певну суму, теж можуть обмежити в праві виїзду. Адміністративний кордон у цьому плані не виняток, оскільки Крим ‒ тимчасово окупована територія, де українська влада фактично не діє. Торік у напрямку Криму пройшло близько 1,2 мільйона осіб, у в'їзді відмовили 1300 особам. Це не тільки боржники по аліментах, а й взагалі всі, кому обмежили право виїзду за межі України.

До редакції Крим.Реалії звернувся кримчанин, який узяв на півострові іпотечний кредит ще до анексії півострова Росією, а після 2014 року зіткнувся з низкою проблем.

‒ До анексії я мав стабільно оплачувану роботу, справно платив кредит, не було жодного пропуску. З 18 березня 2014 року я не був у Криму, не був у своїй квартирі. Я намагався платити, але відділення банку в Києві доводилося буквально вмовляти взяти платіж, тому що тоді кредити були жорстко прив'язані до конкретних відділень. Потім почалася війна на Донбасі, дуже сильно змінився курс долара ‒ а кредит у мене був у доларах. Потім банк просто збанкрутував, єдиною комунікацією від нього був дзвінок про те, що вони офіційно закрили всі відділення в Криму і що повідомлять, куди саме мене переводять. Усе, більше комунікації не було. Я теж не міг платити, тому що життя фактично довелося починати з нуля, орендувати квартиру тощо. У 2019 році на мене вийшла фінансова компанія з кінцевим бенефіціаром на Кіпрі, яка викупила у банку мій кредит.

Як з'ясувалося, зазначає кримчанин, ця компанія вже переоформила на себе іпотеку й отримала рішення суду про те, щоб колишній господар виплатив усю решту суми кредиту.

‒ Причому в рішеннях суду, виявляється, сказано, що мене належним чином інформували про всі засідання, просто я на них нібито не був. Я намагався пояснити, що як застава в цій іпотеці виступає сама нерухомість, але в компанії відповіли, що їх це не цікавить ‒ квартира розташована в Криму. Їм були цікаві тільки гроші, і вони запропонували мені дисконт ‒ закрити справу за третину від суми залишку на момент анексії. При цьому вони викупили право вимоги за кредитом за 1% від залишкової вартості! Їм він коштував 377 доларів, а мені його пропонували погасити за 12 тисяч доларів. За їхніми словами, суд не визнає анексію Криму форс-мажорною обставиною, тому це не вважається суттєвою причиною зміни мого фінансового стану. У підсумку ми вже рік торгуємося з цією компанією, вони поки погодилися на 6,5 тис. доларів.

Кримчанин нарікає на те, що фінансова компанія в разі несплати кредиту загрожує йому забирати суму заборгованості із зарплати, а також заборонити виїзд за кордон.

Юрист херсонського офісу «КримSOS» Наталія Забутна радить, що б не говорили кредитори, отримати інформацію про свою заборгованість з офіційних джерел.

‒ Необхідно перевірити себе в Єдиному державному реєстрі боржників і написати лист Державній прикордонній службі ‒ у них на сайті є зразок такого запиту. На жаль, багато виконавчих справ були відкриті ще до анексії Криму, і вони так і залишаються за громадянами. Якщо раніше примусове виконання таких рішень було покладене на виконавчу службу Херсонської області, то зараз, після реорганізації, остаточне рішення ще не ухвалене. Причому йдеться не тільки про кредити й аліменти ‒ це і компенсація збитку в будь-якій цивільній або кримінальній справі. Але якщо інформація про боржника відсутня в реєстрі, то всі дзвінки та погрози, які отримує громадянин, незаконні. Головне ‒ знати, відкрите провадження чи ні, є заборона на виїзд чи ні.

Український адвокат Ростислав Кравець вказує на два важливі нюанси в озвучених випадках.

‒ У 2014 році був підписаний закон «Про вільну економічну зону «Крим», і в статті 14 там вказано, що упродовж терміну тимчасової окупації люди, які брали кредити, звільняються від обов'язку їх сплачувати ‒ як тіло кредиту, так і штрафи за ними ‒ якщо іпотечне майно розташоване на території Криму. Тому всі ці продажі, передача боргів, переоформлення, переуступки незаконні. Я думаю, цей кримчанин замість 6,5 тис. доларів може домовитися за 500 доларів, щоб не морочити голову. Що стосується заборони на виїзд, законодавство України передбачає лише один варіант: коли є відповідне рішення суду, яке забороняє перетинати державний або адміністративний кордон. Особа може бути занесена до реєстру боржників, відкрите виконавче провадження, але без рішення суду обмежувати його в пересуванні не можуть.

В іншому випадку, зазначає Ростислав Кравець, громадянину необхідно звертатися до суду з оскарженням дій Державної прикордонної служби, і в переважній більшості випадків, стверджує адвокат, заборона буде знята. Чи є таке рішення суду про заборону на виїзд, можна якраз з'ясувати шляхом запиту до Держприкордонслужби, на який остання відповідає упродовж 10-15 днів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)