«Гроші у банку є ‒ віддавати не хоче»: новий поворот у справі кримських вкладників проти «ПриватБанку»

Кримські вкладники «ПриватБанку» звернулися до прокуратури Автономної Республіки Крим через факт списання з балансу банку понад 8 мільярдів гривень зобов'язань за депозитами кримчан, і та відкрила провадження ‒ про це повідомив «Центр журналістських розслідувань». Після анексії півострова Росією в 2014 році багато кримських вкладників «ПриватБанку» так і не отримали свої гроші, незважаючи на звернення до українських судів.

Які дії зробив банк з депозитами кримчан, що це означає на практиці та чи можна буде повернути гроші ‒ ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії разом ыз ведучим Сергієм Мокрушиним обговорюють головний редактор «Центру журналістських розслідувань» Валентина Самар та адвокат кримських вкладників «ПриватБанку» Дмитро Дугінов.

‒ Отже, стало відомо, що понад 8 мільярдів гривень з депозитних рахунків кримчан, заблоковані на рахунках «ПриватБанку» у 2014 році, були передані компанії «Фінілон». Що це означає, Валентино?

Самар: Так, 17 листопада 2014 року «ПриватБанк» уклав договір переведення боргу, тобто свого боргу перед своїми кредиторами ‒ вкладниками в Автономній Республіці Крим і Севастополі. Причому фінансова компанія «Фінілон» пов'язана з банком руками й ногами: це дванадцять компаній, серед них дві українські та десять глухих офшорів. Її бенефіціарами були тодішні власники «ПриватБанку» ‒ Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський. Сьогодні «Фінілон» теж контролюється «ПриватБанком», ці відомості є у відкритому доступі. Тобто банк сказав афілійованій з ним компанії: «Віддай ці гроші кримчанам». Чому він сам не міг цього зробити ‒ велике питання. У «Фінілоні» жодному кримчанину ці гроші ще не віддали.

‒ Як мав вчинити «ПриватБанк» із внесками кримчан після анексії півострова?

«ПриватБанк» під різними приводами відмовляв і безпосередньо, і в судах: вони стверджували, що ось зараз вирішиться питання з Кримом, і гроші віддадуть
Валентина Самар

Самар: Або повернути гроші, або переукласти договори, або відкрити рахунки на вільній території України ‒ багато кримчан це й зробили, щоб отримати доступ до своїх грошей, але не так вийшло. «ПриватБанк» під різними приводами відмовляв і безпосередньо, і в судах: вони стверджували, що ось зараз вирішиться питання з Кримом, і гроші віддадуть. Потім вкладникам надсилали листи про те, що банк подав позов до міжнародних арбітражів проти Росії, що зараз він відсудить свої мільярди і відразу віддасть гроші. Після того, як кримчани пішли в суди масово, «ПриватБанк» став відмовляти їм на підставі того, що немає паперових договорів, «мокрих» печаток і підписів. Ось ця діджиталізація ‒ банк у смартфоні ‒ дала про себе знати. У людей дійсно не виявилося паперових договорів і будь-яких документів, з якими можна піти до суду... При цьому багато хто зумів відсудити гроші, і у виконавчій службі, за словами адвоката Дмитра Дугінова, назбиралося проваджень на 600 мільйонів гривень, причому сума з кожним днем зростає. Коли суд виносить рішення на користь клієнта, він враховує річні відсотки та інше. Чим швидше держава віддасть ці гроші кримчанам, тим дешевше це буде коштувати, однак ця логіка не приймається.

Валентина Самар

‒ Тобто, на вашу думку, українська влада, яка згодом націоналізувала банк, знала про цей договір з «Фінілоном»?

Три уряди поспіль дуже нахабно брешуть кримським вкладникам «ПриватБанку»
Валентина Самар

Самар: Три уряди поспіль дуже нахабно брешуть кримським вкладникам «ПриватБанку». Причому це не тільки кримчани ‒ це люди з різних регіонів України, навіть з-за кордону, які відкривали рахунки в кримських і севастопольських відділеннях. Спочатку уряд говорив, що все це проблеми «ПриватБанку», потім ‒ що ця проблема нерозв'язна. По суті, «ПриватБанк» вивів на офшори шалену суму грошей ‒ а сам тим часом брав рефінансування, щоб покращити своє здоров'я після відтоку кримських вкладників і втрати контролю над активами в Криму. Вже завтра ми оприлюднимо нові документи, і стане зрозуміло, що ця афера набагато цинічніша, ніж нам здавалося. Здавалося, що спочатку Коломойський, а потім уряд України, який зараз володіє «ПриватБанком», просто не хочуть віддавати гроші через важку ситуацію. Але сьогодні «ПриватБанк» ‒ дуже прибуткове підприємство, за перше півріччя 2019 року він отримав 18 мільярдів чистого прибутку. Гроші у банку є. Міністр фінансів Оксана Маркарова в інтерв'ю «Центру журналістських розслідувань» сказала, що це не питання її відомства, не питання уряду, а питання «ПриватБанку». Нічого подібного ‒ ним володіє держава. Всі документи й рішення подаються Міністерством фінансів без узгодження з іншими зацікавленими органами.

(Ми запрошували представників «ПриватБанку» взяти участь у цьому обговоренні, але на запити ніяких відповідей не отримали. Крим.Реалії готові надати слово всім сторонам, згаданим у матеріалі ‒ КР).

‒ Валентино, ми можемо судити про те, що спонукало банк укласти той договір з «Фінілоном» щодо вкладів кримчан?

Самар: На жаль, не можемо. Банк має право передати свої борги іншій компанії, уповноважити її в цьому. Адже він передав не тільки свої борги перед вкладниками, а й кредитний портфель ‒ щоправда, за низькою ціною, удвічі дешевше. Передав також майно ‒ приміщення відділень та інші активи. Але «Фінілон» на момент передачі й до сьогодні не має ліцензії на такі види діяльності. Запитань дуже багато. «ПриватБанк» не відповідав до останнього, навіть не надавав за вимогами судів копію договору з «Фінілоном». І ось тиждень тому адвокату Дугінову дали цей документ, який ніде до цього не фігурував. З кожним днем з'являються все нові документи та нові запитання, на які поки не хоче відповідати ніхто.

‒ Дякую, Валентино. Сім'я українського військовослужбовця В'ячеслава Нечипоренка зберігала на рахунках у «ПриватБанку» близько 15 тисяч доларів. Кілька років вони, як інші вкладники, листувалися з банком, але у 2018 році стало відомо про хворобу дружини В'ячеслава, їм довелося подавати в суд. Ось що він сам розповів про ці позови «Центру журналістських розслідувань»:

«Ми звернулися з позовом до «ПриватБанку». За півтора року ми ще першу інстанцію не пройшли, тобто це тенденція. У нас уже змінилося три судді, кожен починає справу заново. Але за ці півтора року стан здоров'я нашої мами дуже погіршився. Гроші на лікування ніби як є, але банк їх не віддає. Як вирішити цю ситуацію, у нас навіть уявлення немає. Скільки може тривати цей суд?»

‒ Дмитре, чи можна оцінити, скільки кримчан намагаються відсудити свої гроші?

Дугінов: У судах зараз перебуває кілька сотень позовів, але основна хвиля спала. Багато з них пройшли всі інстанції, процедури стягнення і свої гроші отримали, але кількість тих, хто не отримав, досить велика. За інформацією самого банку за 2017 рік ‒ це останні відомості на сьогодні ‒ кількість тих кримчан, хто пройшов повторну реєстрацію на материковій частині України, склала 6 тисяч осіб. Як мінімум ще кілька тисяч просто не зверталися до суду з різних причин: чи то немає повного комплекту документів для суду, чи то немає грошей на судовий процес. Наразі у своїй фінансовій звітності банк декларує заборгованість перед кримчанами у розмірі понад 5 мільярдів гривень.

‒ Які найпоширеніші аргументи «ПриватБанку» на користь того, щоб не повертати гроші вкладникам?

Позиція одна: все вкрали окупанти, звертайтеся до Російської Федерації, а ми тут ні до чого
Дмитро Дугінов

Дугінов: За п'ять років нічого не змінилося, навіть після націоналізації. Позиція одна: все вкрали окупанти, звертайтеся до Російської Федерації, а ми тут ні до чого. Під час судових засідань банк ніколи нічого сам не говорить про ситуацію з «Фінілоном». Але ось що важливо: завдяки цьому незаконному договору, з балансу банку були зняті зобов'язання перед кримчанами, і на момент входження держави в капітал банку зобов'язань формально не було. Якщо ж договір буде скасований, визнаний нікчемним ‒ а підстав для цього більше ніж достатньо, враховуючи, що згідно з законом самі вкладники мали дати дозвіл на передачу зобов'язань ‒ то, по суті, банку вже нікуди буде діватися і доведеться виконувати зобов'язання.

‒ Що робити тим кримчанам, хто хотів би повернути гроші, але у них немає необхідних документальних доказів щодо депозитів?

Дугінов: Зараз за нашою ініціативою прокуратура АРК порушила кримінальну справу, в межах якої ми якраз збираємося отримати додаткові докази щодо низки вкладників ‒ це факти передачі коштів банку. Якщо у вас чогось не вистачає, зв'язуйтеся з нами. За допомогою кримінальної справи, яка вже відкрита, ми спробуємо допомогти вам з доказами, надалі подати в суд і в результаті отримати належні вам гроші.

(Текст підготував Владислав Ленцев)