Росія практично щодня запускає з Криму безпілотники та ракети. Якщо середній показник за місяць був 350-400 дронів-камікадзе, то лише за першу половину вересня агресор запустив 555 дронів-камікадзе Shahed-131/136 (Герань), з яких лише 21 досяг цілі, пише військовий оглядач Олександр Коваленко. Атак стає більше, у чому складність, чому їх так важко збити? Редакція Крим.Реалії побувала на позиціях 38-ї бригади морської піхоти Збройних сил України. Бійці розповіли нам, як вони борються з безпілотниками Росії.
«Їх групами з Чауди запускають»
Shahed летять із Криму групами, щоночі їх літає по кілька десятків. Бійці стежать за траєкторією їх польоту на спеціальному планшеті «Кропива» українського виробництва.
Нерви здаютьЛеонід, старший сержант
«Вчора, сьогодні ситуація напружена була. Тому що дуже масово літали, декілька груп запускали. І літали тут, над нашими позиціями. Їх із Чауди (мис Чауда розташований на півдні затоки Феодосії – КР) з Криму запускають. Вони мають машини-установки, які виїжджають із Севастополя, і з них запускають «шахеди». Випускають по п'ять груп. Група йде із п'яти «шахедів». І можуть ось так по чотири, по п'ять груп випускати, по 60, по 100 випускають», – розповідає Олександр, командир взводу 38-ї бригади морської піхоти ЗСУ.
Олександр, командир взводу, перевіряє зенітну установку перед нічним чергуванням на Херсонщині. Україна, літо 2024 року
Позивний Олександра – «Малюк». Він розповідає, що зараз Shahed, які запускає Росія, зазнали модифікації. Їх польотом тепер керують. І часто буває так, що бійці вже чують наближення дрона, але він різко змінює траєкторію.
«Буває, що летить і у повітрі змінює траєкторію. Він летить, ми бачимо планшетом, що він на нас летить. Залишається кілометра 2-3, звернув убік. Найскладніше, коли пролітає над нами, і ми не влучаємо. Нерви здають. Це найскладніше», – розповідає Леонід, старший сержант із позивним «Лео».
Леонід та Артем готують кулемет до роботи. Херсонська область, Україна, літо 2024 року
Нам потрібно дуже багато людського ресурсуАртем, матрос 38-ї бригади морпіхів
Леонід працює у парі з Артемом. У мобільному розрахунку виїжджають по двоє, бо людей не вистачає, хоч мають працювати трійками. Один підсвічує ціль прожектором, другий боєць стріляє, а третій повинен фіксувати ураження на відео та заряджати патрони у короби.
«У нас є переносний зенітно-ракетний комплекс і кулемет. Кулемет більше для шахедів, а вже ракети (ЗРК – КР) – для збиття великих швидкісних цілей», – розповідає Артем, матрос із позивним «Кузя».
Олександр, командир взводу, 38 бригада морської піхоти ЗСУ під час нічного чергування на Херсонщині. Україна, літо 2024 року
Олександр відстрілює цілі зенітною установкою 23 калібру (ЗУ-23-2). Леонід хвалить Stinger – американський переносний зенітно-ракетний комплекс. Каже, що він краще за інших бере ціль.
«Якщо не набиратимемо нових з мобілізації, то програємо цю війну»
Артему лише 22 роки, до військкомату прийшов, коли йому було 19. Хлопця довго не брали до армії. Підписав контракт із морською піхотою. Матрос каже, що людей в армії не вистачає, як у тилу, так і на передовій.
Не хочуть іти, допомагати нам. Не хочуть. Ховаються по домах«Лео», старший сержант
«Ми стоїмо тут як ППО, трохи позаду, а хлопці, які постійно на передку, постійно на нулі, їх також треба міняти. І якщо не набиратимемо нових за мобілізацією чи за контрактом, то просто програємо цю війну. Нам потрібно дуже багато людського ресурсу, які будуть банально навіть не так виконувати бойові завдання на нулі, які хоч трохи в тилу, але приноситимуть користь», – каже «Кузя».
Артем, матрос 38 бригади морської піхоти ЗСУ. Херсонська область, Україна, літо 2024 року
«Лео» теж підтверджує, що людей критично не вистачає. За його словами, для перемоги України потрібно більше військових.
«Не хочуть іти, допомагати нам. Не хочуть. Ховаються по домах. Це неправильно. Потрібні лише штурми, штурми та штурми, щоб перемогти. Дуже багато гине на штурмах. Потрібно штурмувати і все. Без штурмів нічого не буде. Самі вони (росіяни – ред.) не підуть. А чим довше чекати, тим більше і краще вони окопуються», – вважає морпіх Леонід.
Олександр перевіряє зенітну установку перед нічним чергуванням. Херсонська область, Україна, літо 2024 року
Олександр підтверджує, що бійців не вистачає. Нема кому замінити поранених і загиблих. На його думку, людей слід мотивувати, щоб вони самі хотіли йти до армії.
«З будь-якого боку у Крим ми можемо зайти»
Артему було 12 років, коли Росія окупувала та анексувала Крим, він там ніколи не був, але каже, що дуже хоче побачити кримські пляжі. Має багато друзів із Криму, які його вже запрошують у гості після звільнення. Україна має вийти на кордони 1991 року, впевнений Артем.
«У Крим, з будь-якого боку Криму ми можемо зайти. Просто потрібно буде також знайти момент, коли це найкраще буде зробити. А на кордони 1991 року вийти ми просто повинні. Занадто багато наших людей полягло на цій війні», – каже «Кузя».
Пляж у Феодосії. Крим, серпень 2024 року
Леонід лише двічі відпочивав у Криму, добре пам'ятає Крим. Вважає, що захоплений півострів буде важко повертати.
«Щоб Крим повернути – це треба дуже багато техніки переправити на лівий берег (Дніпра – КР). Там буде дуже важко відбити всі села і територію до Криму. Дуже важко буде. Потрібно дуже багато людей. Я вважаю, що спочатку тут треба Донбас звільнити, а потім уже йти на Крим. Ми заберемо Крим, хай і згодом», – каже Леонід.
Олександр впевнений, українська армія сильніша, але для перемоги потрібно більше часу.
«Вже не треба здаватися, треба йти вже до кінця і знищувати ворога. Я думаю, у кожного військовослужбовця, кожного, хто перебуває у лавах ЗСУ, є мрія: повернутися до своїх рідних. Почати нормальне, спокійне життя», – каже боєць із позивним «Малюк».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.