«Хронічно дотований регіон»: чому Росія хоче продовжувати ФЦП для анексованого Криму?

Анексований Крим може отримати ще більше дотацій від сусідньої Росії. У російському уряді за пропозицією Міністерства економічного розвитку розглядають можливість продовжити федеральну цільову програму (ФЦП) розвитку півострова до 2024 року, зі збільшенням фінансування практично на третину.

Спочатку російська федеральна цільова програма для Криму та Севастополя була розрахована на період до 2020 року, в її межах передбачалося освоєння близько 960 мільярдів рублів. Пізніше програму продовжили до 2022 року. В останні місяці в уряді Росії обговорюють продовження програми до 2024 року зі збільшенням фінансування ще майже на 300 мільярдів рублів. Таким чином загальна сума дотацій з Росії в анексований півострів може скласти 1 трильйон 256 мільярдів рублів. Про те, чому анексованому півострову знадобилося продовження ФЦП, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

На початку червня генеральний директор Дирекції з управління ФЦП Андрій Нікітченко, відповідаючи на запитання «Российской газеты» про причини продовження та розширення програми, повідомив, що з 2015 року програма мала вже 12 коригувань і кількісно збільшилася на 40 відсотків:

«Таке зростання зумовлює і її продовження до 2024 року, яке зараз обговорюється. Звичайно, є труднощі зі зведенням деяких об'єктів на стадії проєктування, будівництва і навіть на стадії введення в експлуатацію. Однак терміни програми визначає внесення в неї нових об'єктів. Що стосується якості, то всі об'єкти інфраструктури важливі. У перші роки програма фокусувалася на вирішенні першочергових завдань ‒ і вони вже вирішені значною мірою, особливо в енергетиці й транспорті. Зараз же додається все більше об'єктів, необхідних не стільки у поточний момент, скільки для майбутнього розвитку».

За інформацією Андрія Нікітченка, новий проєкт ФЦП передбачає внесення 13 нових об'єктів транспортної інфраструктури, зокрема будівництво дороги Білогірськ-Привітне та обходу Сімферополя на ділянці Донське-Перевальне, а також більше ніж 30 об'єктів водопостачання та водовідведення у Криму. Окрім того, у програму мають намір додати низку об'єктів у Севастополі.

Директор центру політекономічних досліджень російського Інституту нового суспільства Василь Колташов висловив Крим.Реалії думку, що ФЦП для півострова не просто продовжується, а змінюється якісно.

‒ Крим ‒ все-таки особливо важливий регіон для Росії. Усі програми, які ухвалювалися в Росії до обвалу світової економіки в березні цього року, до формування нового уряду та ухвалення рішення про правки до Конституції, і те, що відбувається зараз ‒ це дві різні історії. У нас зараз починається нова історія національних проєктів. Мені здається, правильніше буде говорити не про те, що Крим виходить за межі фінансування цих проєктів, а про те, що межі і значення цих проєктів змінюються ‒ водночас збільшуються терміни та суми. Річ у тім, що нацпроєкти так і не стали потужним антикризовим інструментом у 2019 році, коли економічне зростання сповільнилося. Зараз політика буде іншою: окрім інших антикризових заходів, вона буде містити все більше протекціонізму, зокрема й туристичного. Крим у цьому плані має покращитися якісно.

На основі вражень від поїздки на інвестиційний форум до анексованого Криму в 2016 році Василь Колташов робить висновки, що роки українського керівництва півостровом негативно позначилися на місцевій інфраструктурі.

‒ Все обшарпане, будівлі потворні, всюди пил, бруд, розбиті дороги. Забудова хаотична, з земельним фондом незрозуміло що. Зараз багато цих проблем вже вирішені, але Крим потребує того, щоб бути набагато кращим і привабливішим. Російський турист, особливо московський, часто не розуміє, чому при такому ціннику ‒ така інфраструктура, у нього виникає питання: «А що я тут роблю за ці гроші?» Тепер відповідь на це запитання має стати іншою, ніж раніше, тому і потрібні такі значні державні вкладення. Вони простимулюють приватні інвестиції, тим більше, що цього літа Крим дуже перспективний ‒ через карантин туди поїде багато російських туристів, які не потраплять за кордон. Я думаю, що в підсумку ФЦП обов'язково виведе Крим на самофінансування, але, підкреслюю, для цього він має дуже сильно змінитися.

На думку Василя Колташова, анексований Крим, незважаючи на західні санкції, може розраховувати на приїзд іноземних туристів, якщо на півострові вдасться кардинально покращити інфраструктуру.

Тим часом Андрій Нікітченко в інтерв'ю «Российской газете» визнав, що у півострова є ризик залишитися дотаційним і після завершення всіх проєктів федеральної цільової програми.

«Залишається не менш важливе питання: чи вдасться на її базі запустити економічне зростання і збільшення бази оподаткування, чи вийде перетворити дотаційні суб'єкти Росії кримського півострова на самодостатні? Щоб отримати відповідь на нього, влада суб'єктів федерації має чітко розуміти, який капітал і які галузі домінуватимуть у регіоні, якою буде додана вартість, створювана економікою півострова. Яка роль відводиться високотехнологічним галузям і науці? Яким чином Крим і Севастополь будуть вбудовані в економіку чорноморського регіону та в економіку півдня Росії загалом? Чи вдасться досягти синергетичного ефекту з розвитком суміжних регіонів Росії? Після першого етапу програми, коли найнагальніші питання вирішені, ми розуміємо, що окрім можливостей, які відкриваються завдяки ФЦП, є й ризики періоду після її закінчення. І основний ризик для регіону ‒ потрапити в пастку дотаційності в разі, якщо витрати на підтримку збудованої інфраструктури збільшаться, а прибутки їх не покриють».

Василь Колташов стверджує, що Криму через особливе ставлення федерального центру не загрожує пастка дотаційності ‒ в усякому разі, формально ‒ оскільки прибутки від покращеної за кошти ФЦП інфраструктури у вигляді податків і зборів отримуватиме місцевий бюджет. Однак керівний партнер української Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що об'єкти цієї програми в Криму вже потрапили до пастки іншого типу.

‒ Корумпований державний апарат Росії в Криму не налаштований на те, щоб швидко вирішувати проблеми ‒ він налаштований на те, щоб освоювати гроші. Чиновники не зацікавлені у швидкому припиненні будівництва будь-яких об'єктів: якщо стане нічого освоювати, то потрібно придумувати нове будівництво, і не факт, що воно вирішуватиме проблеми Криму. Щодо дотаційності, півострів був дотаційним регіоном у складі України, а після анексії він ще сильніше зміцнився в цьому статусі, оскільки західні санкції придушили економічну активність. Відповідно, дотації зростатимуть і надалі, й абсолютно зрозуміло, що Крим залишиться хронічно дотованим регіоном. Тим більше що будівництво інфраструктури насправді не несе прямого прибутку ‒ термін окупності в цьому випадку становить десятиліття.

У квітні президент Росії Володимир Путін підписав указ, згідно з яким підконтрольне Кремлю керівництво Криму та Севастополя може не дотримуватися вимог 44-го російського федерального закону про державні закупівлі та за погодженням з федеральною владою обирати єдиного виконавця послуг з будівництва і проєктування об'єктів ФЦП. Раніше ці підряди розподілялися на конкурсній основі, за підсумками проведення тендерів, однак російські керівники Криму критикували процедуру: за їхньою оцінкою, саме через неї на важливі об'єкти потрапляли недобросовісні підрядники.

Раніше у зв'язку з цим кримський економічний оглядач Олександр Басов висловив в ефірі Радіо Крим.Реалії думку, що роздача підрядів у Криму без конкурсних процедур спричинить ще більші витрати з федерального бюджету:

«Це розв'язує руки керівникам, які будуть одноосібно вирішувати, хто отримає підряди і буде їх виконувати. Власне, точно так само пан Путін доручив будівництво мосту через Керченську протоку компанії братів Ротенбергів без будь-яких торгів. Так, це спрощує процедуру, але насправді веде до багаторазового подорожчання самих підрядів. Держава втрачає колосальні кошти, тому що реальної конкуренції немає, єдині виконавці можуть встановити будь-яку ціну ‒ її все одно заплатять. Щодо ефекту від цих будівництв, здавалося б, Росія виділяє на ФЦП майже трильйон рублів, а в разі продовження до 2024 року загальна сума фінансування становитиме 1,3 трильйона. Але ситуація з рівнем життя тільки погіршується: люди заробляють менше, а ціни при цьому ростуть. Так що ці численні будівництва гарні тільки для звітів і виступів з трибун».

На початку червня підконтрольний Кремлю віцепрем'єр Криму Євген Кабанов повідомив «Крыминформу», що на півострові зривається здача в термін 44 об'єктів російської федеральної цільової програми. Він уточнив, що загалом у 2020 році російська влада півострова планує завершити більше ніж сотню об'єктів і заходів. При цьому російська влада Криму стверджує, що станом на 1 червня 2020 року 582 об'єкти ФЦП 254 вже здані.

(Текст підготував Владислав Ленцев)