У Росії та анексованому нею Криму з 25 червня до 1 липня відбудеться голосування щодо правок до Конституції Росії. Одна з них стосується обнуління президентських термінів, яке дозволить президенту Володимиру Путіну брати участь у виборах ще двічі й теоретично залишатися при владі до 2036 року.
При цьому закон про внесення до Конституції Росії декількох десятків правок уже схвалений Держдумою та Радою Федерації, підписаний самим Путіним і схвалений Конституційним судом Росії. На тлі підготовки до голосування, яке покликане завершити оформлення цього процесу, у Криму почали скасовувати карантинні обмеження. При цьому підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов пообіцяв забезпечити «всі необхідні умови для волевиявлення громадян ‒ як у плані правових норм, так і з точки зору неухильного дотримання санітарно-епідеміологічних вимог». Що означатиме майбутнє голосування, і чи підуть на нього кримчани, обговорювали в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У відповідь на запит редакції Крим.Реалії Міністерство закордонних справ України так прокоментувало майбутнє голосування в Криму:
«Проведення на території тимчасово окупованого Криму 1 липня цього року голосування щодо правок до Конституції РФ є таким же незаконним актом, як і всі попередні так звані вибори, проведені окупаційною владою на території півострова. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями України, правовий режим яких визначається нормами міжнародного гуманітарного права... Результати цього незаконного голосування на території тимчасово окупованого Криму будуть юридично нікчемними, не матимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ні Україною, ні міжнародним товариством. Усі причетні до організації та проведення незаконного голосування у тимчасово окупованому Криму особи відповідатимуть згідно із законодавством України».
Кримський історик і політолог Олександр Севастьянов висловив Крим.Реалії думку, що в Криму знайдеться не так багато охочих проголосувати за конституційні правки, як хотілося б російській владі.
‒ Населення живе своїми проблемами та переживаннями, а влада та ЗМІ – роблять свою роботу. Причому, якщо ви увімкнете кримські та російські телеканали, там зовсім не говориться про обнуління термінів Володимира Путіна як про головну правку. Вона замаскована різними міркуваннями про збереження природи, повагу до тварин, індексацію пенсій, доплати багатодітним сім'ям тощо. Обнуління йде десь там, у третьому рядку. Однак люди мають доступ до інтернету, і режим самоізоляції ще сильніше занурив їх у мережу ‒ і там вони читають, навіщо це все потрібно насправді. Карантин оголив багато проблем, і люди починають розуміти, що не все так добре, з кожним роком стає все гірше: прибутки падають, їхній рівень життя знижується. Тому я вважаю, що реальна явка на голосування буде досить низькою ‒ під 30-40%, але її намагатимуться «розігнати» до 60%.
Олександр Севастьянов
Олександр Севастьянов переконаний, що російська влада Криму зробить все, щоб забезпечити потрібні Кремлю результати голосування на тимчасово окупованому півострові.
‒ Їм поставлене завдання показати «всенародне схвалення» правок ‒ за російськими уявленнями це десь дві третини голосів «за», тобто не менше 66%. Десь так і намалюють ‒ реально домогтися таких показників неможливо. Тим більше, якщо з 1 липня до Криму почнуть пускати туристів, то місцевим жителям буде, м'яко кажучи, не до голосування. До того ж скасування режиму самоізоляції не налаштовує людей на масові ходіння на дільниці для голосування. Інша справа, що воно організоване таким чином, що проголосувати можна і в кабінці на пляжі. Тому, можливо, навіть ходитимуть набережними та іншими місцями скупчення людей, щоб добрати явку. Зокрема і таким шляхом будуть досягнуті потрібні цифри.
Отаман громадської організації «Кримське казацтво» Сергій Акімов переконаний, що треба агітувати кримчан голосувати проти правок до Конституції Росії.
‒ Конституція ‒ найголовніший закон держави. Якщо вона не виконується, то це просто не держава. Сьогодні її хочуть змінити з єдиною метою ‒ обнулити терміни чинного президента, і я виступаю проти цього. Уже не раз виходив на пікети ‒ ось буквально вчора мені виписали протокол, буде суд наступного тижня. Насправді люди втомилися від розмов про якісь зміни, хоча у ЗМІ про це говорять постійно. Люди просто пливуть за течією: ну буде й буде. Вже скільки було виборів, коли одні кандидати виходили вперед, а до влади приходили інші, тому багато кримчан повністю розчарувалися. Але я все одно вважаю, що однозначно варто агітувати проти цих правок.
Сергій Акімов
Доктор політичних наук, голова правління експертної групи «Сова» Михайло Савва вважає, що результат голосування вже не виглядає таким однозначним для Володимира Путіна, як на початку року, коли він ініціював ці правки.
‒ Сценарій дійсно пішов не зовсім туди, куди його направляли. Епідемія коронавірусу, точніше, карантинні заборони та обмеження, викликали серйозне роздратування дуже багатьох росіян, і перенесення дати голосування, як мені здається, було пов'язане не з епідеміологічними міркуваннями, а саме з невдоволенням громадян. Якби голосування відбулося 22 квітня, то на піку протестних настроїв результати могли бути зовсім не на користь Путіна. Ці правки мають форму матрьошки: є кілька норм, які стосуються соціальної сфери, є ті, які покликані здобути підтримку вкрай консервативного електорату, але найголовніше ‒ звісно, обнуління термінів Путіна. Все зроблене заради нього. Зараз опитування показують, що 67% громадян загалом налаштовані взяти участь у голосуванні, але 19% з них не впевнені. З інших приблизно 61% респондентів готові підтримати правки.
Михайло Савва
На думку Михайла Сави, такі попередні показники свідчать про те, що реальне голосування може закінчитися не на користь путінських правок ‒ і саме тому в ньому варто взяти участь.
‒ Нехай це голосування незаконне ‒ не тільки тому, що відбувається на території тимчасово окупованого Криму, а й тому, що порушує російський федеральний конституційний закон 1998 року, який передбачає зовсім іншу процедуру. Люди, які говорять, що не можна брати участь у цьому незаконному дійстві, зі свого боку праві. Але я абсолютно впевнений у тому, що людина, яка не діє, не перемагає. Якщо більшість тих, хто прийшов, висловиться проти правок, то за законом вони не набудуть чинності. Це все-таки шанс зупинити Путіна в його прагненні правити вічно.
За російським законом для набуття чинності правками необхідно, щоб їх схвалили понад половина учасників «всенародного голосування». При цьому явка значення не має ‒ на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли понад половина виборців.
(Текст підготував Владислав Ленцев)