«Ліжок немає, ліків немає»: що кримчани розповідають про епідемію та якої допомоги чекають

За день 13 листопада російська влада Криму зареєструвала 207 випадків коронавірусної інфекції. При цьому голова місцевого управління Роспотребнадзору Наталія Пеньковська оголосила про зростання смертності: за її інформацією, за останні два тижні зафіксовано 49 летальних випадків, і їх стало більше у віковій групі від 50 до 64 років.

Підконтрольний Росії міністр охорони здоров'я Криму Олександр Остапенко сказав телеканалу «Крым 24», що всього в лікарнях Криму залишилося приблизно 200 вільних місць для пацієнтів із коронавірусною інфекцією і що нестачі медикаментів і витратних матеріалів не спостерігається. Однак кримчани в соцмережах скаржаться і на неможливість госпіталізації, і на дефіцит ліків. Водночас українські правозахисники піддають сумнівам офіційну російську статистику COVID-19, а українська влада пропонує кримчанам допомогу. Про те, наскільки важка ситуація склалася на півострові й чим може допомогти Україна, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримчанка Майє Бекірова (ім'я змінене з міркувань безпеки) розповіла Крим.Реалії, що потрапити до лікарні з COVID-19 вкрай складно, так само як і знайти препарати для лікування вдома.

– Ми з мамою перехворіли на коронавірус у вересні. Спочатку думали, що це просто застуда, але потім зробили комп'ютерну томографію і побачили, що у нас розвинулася пневмонія. Мамі вже під 70, у неї відсоток ураження легень був високий ‒ 50%, а у мене 25%. Ми потрапили з нею в одну палату по знайомству ‒ у нас родичка працювала в лікарні. Мамі було важко, але ми впоралися, я дуже вдячна медикам. Виходить, що саме коли ми виписалися, потік хворих став різко наростати. Зараз дуже багато втрат, літні люди помирають. Величезна кількість лікуються вдома, тому що до лікарні потрапити неможливо, в самому Сімферополі ліжко не знайдеш. При цьому медикаментів для лікування пневмонії просто немає. У мене почалися ускладнення, лікар прописав «Метипред» у таблетках, але я не могла його знайти. Відшукала останню баночку в аптеці на околиці міста.

В автобусі, кіно і магазинах: у Севастополі відновили обов'язковий масковий режим (фотогалерея)

За спостереженнями Майє Бекірової, кримчани розпитують один одного про ліки в соцмережах та обмінюються їхніми залишками після перенесеної хвороби.

‒ Я особисто знаю дівчат-волонтерів із-поміж кримських татар, які шукають медикаменти для інших, а одна кримська газета звинуватила їх у тому, що вони нібито заробляють на цьому гроші. Тобто це остання ниточка, яка могла б комусь допомогти ‒ але дівчат просто обливають брудом. Так і ця можливість відпала.

До редакції Крим.Реалії про свій досвід лікування написала кримчанка Ірина, яка не побажала називати своє повне ім'я:

«Бахчисарайський район входить до трійки з високими показниками ковіду. Але у нас «все добре». Запитувати марно. Лікарів дуже шкода. Наприкінці вересня старша дочка заразилася у класі ковідом, я вирішила, що ГРВІ, три дні висока температура. Потім захворіла молодша. У школі адміністрація не повідомляла про випадки ковіду в початкових і середніх класах, я навіть не знала, що діти вже активно хворіють і переносять інфекцію. За дочками захворіли я та моя мама. Висока температура 39 градусів упродовж декількох днів, дика слабкість, нудота. Звернулися до поліклініки (як змогли доповзти), сказали, лікар не прийде на виклик, приходьте до лікарні. Це при тому, що припис свідчить сидіти вдома й чекати лікаря. Терапевтів із місцевої лікарні відіслали працювати в ковідні госпіталі, прислали замість них дівчинку молоду, думаю, інтерна».

За словами Ірини, їй та матері виписали антибіотики, а рентген легенів призначили тільки через 12 днів після початку хвороби:

«І там двостороння пневмонія. Самі знайшли медсестру, яка робила нам уколи і мамі крапельниці. Все-таки тест ми зробили через 10 днів від початку захворювання. І через 10 днів прийшов негативний результат. На моє запитання: «Чому при двосторонній пневмонії у мене негативний тест?» ‒ лікар відповіла: «Маячня, ви явно перехворіли на ковід». Ніяких безкоштовних ліків. Ніхто, звісно, нічого не виписував. Мамі 60 років, я хвилювалася, чи не відвезти її до лікарні? У неї були напади, було важко дихати. Але ніхто нікуди не забере, місць просто немає. Лікувалися інгаляціями, слава богу, було чим і як. До слова, дівчинка-лікар виписувала мені ковідні ліки, які МОЗ за рекомендаціями ВООЗ виключив на той момент. На щастя, їх немає в аптеках. Ми з моменту захворювання пішли на самоізоляцію. Дитині я оформила домашнє навчання, звісно. Клас тільки після цього на карантин закрили на тиждень».

«Спалахнемо в листопаді!» Місцеві й туристи про боротьбу з COVID-19 у Криму (відео)

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова зазначає, що офіційна статистика російської влади Криму суперечить розповідям кримчан.

– Ми отримуємо інформацію в першу чергу від людей, які перетинають адміністративний кордон, мої представники працюють у Херсоні. Люди розповідають нам, що при двосторонньому запаленні легенів їм або не дають направлення на проведення тестів, або не діагностується COVID-19. Вони просто лікуються від пневмонії. Тому говорити про статистичні дані щодо Криму дуже складно: їх нічим не можна підтвердити чи спростувати. Якщо «швидка» приїжджає на виклик ‒ що вже рідкість ‒ то пацієнтів 5-6 годин возять між лікарнями, не знаючи, куди їх віддати. Тим часом на кримчанах тестують російську вакцину «Супутник»: за нашими відомостями, завезли 42 дози, і 37 лікарів інфекційного відділення «швидкої допомоги» в Сімферополі були нею щеплені. Про результати поки невідомо, але вже запланована вакцинація співробітників правоохоронних органів і військовослужбовців.

Людмила Денісова

При цьому Людмила Денісова підтверджує, що за результатами моніторингу, у кримських аптеках не вистачає ліків, які можуть бути використані при лікуванні COVID-19, і кримчани нерідко замовляють їх у родичів на материковій частині України.

– У мене особисто залишилися рідні на півострові, які просять передавати їм ці ліки. Ми розуміємо, що в Криму є багато громадян України, які хотіли б приїхати на материкову частину на лікування або за медикаментами, але складність полягає в тому, що за російськими правилами вони можуть тільки один раз виїхати та в'їхати на півострів. Так окупаційна влада порушує права кримчан на вільне пересування. Мені здається, тут варто говорити з Червоним хрестом, щоб через свої канали вони надавали гуманітарну допомогу та забезпечували кримчан ліками. Окрім того, Україна має максимально сприяти своїм громадянам на підконтрольній території, щоб кримчани розуміли: це для них рідний дім.

Тим часом віцепрем'єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв'ю Радіо Свобода 7 листопада сказав, що українська влада готова організувати гуманітарні табори на адмінкордоні з Кримом, де будуть обладнані аптечні кіоски.

Його заступник Ігор Яременко пояснює, яких зусиль докладає відомство, щоб допомогти кримчанам.

– До кінця року на «Чонгарі» планується відкриття нового сервісного центру, де елементи аптечного кіоску також будуть передбачені. У першу чергу ми намагаємося допомагати інформаційно і пояснювати жителям окупованих територій елементарні речі на зразок необхідності носити маски та дотримуватися соціальної дистанції. Ми дуже уважно відстежуємо ситуацію в Криму і вже провели консультації з низкою міжнародних організацій, щоб вони перенаправили частину гуманітарних вантажів на півострів. На жаль, російська сторона поки не дає дозволу на їхнє ввезення. За моєю інформацією, ці організації також проводили консультації з Росією, щоб пустили до Криму оцінювальну місію і визначили, що саме необхідне жителям півострова. Однак росіяни від усього відмовляються ‒ судячи з усього, доля населення їм байдужа.

Щодо лікарської допомоги, за інформацією Ігоря Яременка, деякі кримчани оформили договори з українськими лікарями й отримують консультації дистанційно. Тим часом Меджліс кримськотатарського народу також долучився до збору ліків для кримчан. Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру та член Меджлісу Ескендер Барієв вважає, що для ефективної допомоги також дуже важливо налагодити лікарські консультації.

– Спільно зі Світовим конгресом кримських татар ми починаємо збір коштів і ліків, щоб допомогти нашим землякам у Криму. При можливості ми передаватимемо цю допомогу на окуповану територію. Там спостерігається не просто нестача ‒ наявні російські медикаменти неякісні. Окрім того, самі протоколи лікування на материковій Україні й на території окупованого Криму різняться. Там призначають сильні антибіотики й великі дози гормональних препаратів, а у нас здебільшого призначають вітамінну терапію, противірусні препарати, гормональних майже немає. Тому дуже важливо, щоб наші лікарі, особливо вихідці з Криму, могли більше консультувати. На півострові багато хто зіштовхується з тим, що і звернутися ні до кого.

Ескендер Барієв

Ескендер Барієв нарікає на те, що російські прикордонники нерідко вилучають лікувальні вантажі у тих, хто їде до окупованого Криму. За його словами, зараз Меджліс і Всесвітній конгрес кримських татар намагаються налагодити надійніше постачання необхідними медикаментами, а також створити систему альтернативного підрахунку випадків COVID-19 та пов'язаної з захворюванням смертності.

(Текст підготував Владислав Ленцев)