Без російського паспорта й права на Крим

Ілюстративне фото

Звільнений із російської колонії кримчанин Григорій Ларіонов має намір домагатися від Росії компенсації через застосовані до нього катування з боку російських силовиків під час ув'язнення. Про це він розповів Крим.Реалії.

За інформацією Кримської правозахисної групи, Григорія Ларіонова заарештували в лютому 2014 року за крадіжку, нібито зроблену ще 2011-го. Російський суд засудив українця до чотирьох років позбавлення волі, відбувати термін його вивезли в російську колонію. Ларіонов відкидає всі звинувачення, він упевнений, що потрапив до в'язниці через відмову від російського громадянства й того, що не став передавати свій бізнес владі. Зараз він хоче вивезти свою сім'ю з анексованого півострова, незважаючи на те, що російська влада заборонила йому відвідувати Крим.

Звільнений із російської колонії кримчанин Григорій Ларіонов стверджує, що його ув'язнення було незаконним від початку до кінця.

Письмових підозр мені не надали, рішення суду про позбавлення мене волі не було ‒ аж до винесення вироку
Григорій Ларіонов

‒ Я народився в Сімферополі, завжди жив і працював у Криму. Наприкінці січня 2014 року розпочалося захоплення півострова російськими військами, а в другій половині лютого мене заарештували російські поліцейські за звинуваченням у нібито вчиненій мною 2011-го крадіжці на території України, у громадянки України. Письмових підозр мені не надали, рішення суду про позбавлення мене волі не було ‒ аж до винесення вироку в червні 2014 року. Я перебував під арештом незаконно, а ще мене примушували взяти російське громадянство. На це я ніяк не міг піти, оскільки є офіцером запасу української армії й складав присягу.

Григорій Ларіонов зазначає, що окрім нього російські силовики катували ще одного українця.

До 2016 року моя сім'я навіть не знала, де я перебуваю, оскільки всі листи знищувалися
Григорій Ларіонов

‒ У СІЗО Сімферополя та в колонії №5 Кіровської області Росії зі мною сидів інший політв'язень українець Олександр Костенко. Проти нього налаштовували все місцеве кримінальне товариство, багаторазово били в «прес-хаті», тобто в спеціальній камері для знущань. Згодом співробітники ФСБ зламали йому руку, яка потім неправильно зрослася через спробу приховати інцидент. Так що Олександр фактично став інвалідом на одну руку. Востаннє я бачив його в травні-квітні 2017 року. У нас далеко не відразу з'явилася можливість звертатися до українського консульства, й до суду, й до правозахисних організацій. До 2016 року моя сім'я навіть не знала, де я перебуваю, оскільки всі листи знищувалися.

Член Кримської правозахисної групи Віссаріон Асєєв пропонує українській владі задуматися про те, як допомогти звільненим у Росії політв'язням.

Люди потраплять в замкнене коло без паспорта, житла й роботи
Віссаріон Асєєв

‒ У нас навіть немає інформації про те, скільки саме кримських ув'язнених відмовилися від російського громадянства й після цього з порушенням міжнародного права були вивезені на територію Росії. У результаті їм нікуди буде повернутися, оскільки росіяни не пустять їх додому в Крим без документів. Люди потраплять в замкнене коло без паспорта, житла й роботи. Взагалі, у мене великі питання, що робитиме Україна, коли повернуться Олег Сенцов, Олександр Кольченко та інші політв'язні. У Криму в них залишилися родини, житло, майно, але Росія їх, звичайно ж, туди не пустить. Як Україна влаштовуватиме таких людей? Потрібно як мінімум надавати їм безкоштовне державне житло на перших порах, але у нас поки що ніхто про це не думає. А політв'язнів українців у Росії все більше, рахунок може йти на сотні людей.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)