Президент Росії Володимир Путін і прем'єр-міністр Дмитро Медведєв 18 і 19 серпня відвідали Крим. Серед іншого Путін запропонував створити «російську Мекку» в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» ‒ на його думку, античне місто «стало основою російської державності».
Український політолог Андрій Окара вважає, що Володимир Путін запізнився з розмовами про історичні корені Росії в Херсонесі.
‒ Росія ‒ це країна з непередбачуваним минулим, і чим далі ‒ тим більше воно непередбачуване. Досить сказати, що зараз триває дискусія про те, що Іван Грозний нібито не вбивав свого сина. Однак ідея зробити Херсонес одним з місць «російської слави» звучить ще більш безглуздо. За часів хрещення князя Володимира, якщо воно там дійсно відбувалося, ця територія не мала ні найменшого відношення до Київської Русі й тим більше ‒ до Росії. Мені здається, пора створити при Володимирі Путіні щось на зразок комісії з історичного минулого, яка шукала б коріння Росії в глибині століть. Щоправда, робити це все, на мій погляд, варто було в 2014 році, коли суспільство відчувало «кримську ейфорію».
Зараз триває дискусія про те, що Іван Грозний нібито не вбивав свого сина
Андрій Окара нагадує, що російська влада навіть перенесла президентські вибори на річницю анексії Криму. Однак це не принесе очікуваної мобілізації електорату, вважає політолог.
Російський політолог Федір Крашенинников вбачає у візиті Володимира Путіна підготовку до президентських виборів.
‒ У Володимира Путіна є кілька регіонів, які йому дуже дорогі: Тува, Санкт-Петербург, Сочі... Крим ‒ один з них. Все, що він там говорив, було адресоване не всій Росії, а саме жителям півострова. Розмови про «російську Мекку» адресовані насамперед севастопольцям, в цьому немає сумнівів. З Криму готують ще один електоральний ресурс на кшталт Чечні, де за Володимира Путіна голосує величезний відсоток населення, де живе його ядерний електорат. Навіщо президенту розширювати свою базу виборців, якщо можна працювати з тими, хто і так за нього? Разом з тим півострів, з точки зору Росії, став звичайним регіоном, в який можна коли завгодно їздити урядовим делегаціям, що і демонструють такі візити.
Український політолог Петро Олещук зазначає, що кожна поїздка на анексований півострів подається як приклад стійкості російського президента перед «підступним Заходом».
‒ Візити до Криму для Володимира Путіна і супутні цьому протести МЗС України ‒ зайвий привід нагадати російським обивателям, що вони живуть у «обложеній фортеці», що Захід мріє забрати у них найцінніше. Президент на цьому тлі ‒ такий собі лідер незалежних від «світового закулісся», росіян, який не змінює свій курс, незважаючи на санкції, тому потрібно його підтримати. Цей нехитрий рецепт працює вже три роки.