Два з половиною роки тому в Білогірську сталася подія, яка сколихнула місцевих жителів. Були викрадені двоє хлопців – Іслям Джеппаров і Джевдет Іслямов. Тоді для взаємодії з владою з питань насильницьких зникнень створили Кримську контактну групу з прав людини. Координатор об'єднання – батько одного зі зниклих Абдурешит Джеппаров – розповів Крим.Реалії, чому більше не контактує з Аксьоновим, і дав оцінку подіям на півострові.
– Абдурешит-аг'а, чи правильно я розумію, що завдання вашої групи зараз інші?
– Не зовсім так. Поле діяльності те саме. Просто тоді був серйозний випадок – викрадення мого сина й племінника. Далі зустріч з Аксьоновим. Для того, щоб ми один одного довго не шукали, коли раптом знадобиться, ми вирішили створити таку групу. У нас були зустрічі з Аксьоновим: 14 жовтня 2014 року, потім 29 жовтня, потім 5 грудня, потім в лютому 2015 року. І це була остання зустріч. Ми зрозуміли, що далі немає сенсу спілкуватися з ним з цього питання. Тому що все, що можна було взяти від нього, ми взяли. Друга причина – нас не так зрозуміли наші друзі й колеги. Вони подумали, що ми з ним якось близькі. І це вже працювало не на наш імідж, а, навпаки, шкодило.
– Виходить, ніякого сенсу від спілкування з Аксьоновим не було?
– Трохи було, особливо, коли звільнили перших чотирьох людей з СІЗО, які сиділи у справі про зустріч Мустафи Джемілєва в Армянську. Це насправді вартувало зустрічей. А далі – ні.
Потім вони поставили умову – виключити з нашої групи Еміля Курбедінова. Ми сказали, що це наша прерогатива, і ми самі розберемося, кого включати, кого виключати. Тоді сказали, що не буде зустрічей. Ну, не буде, і не буде. Нас це влаштувало.
– Тобто група називається контактною, але контакту з владою немає?
– Якщо сильно захотіти, це можна влаштувати, але поки не бачимо сенсу. У нас є контактні функції, ми працюємо як правозахисна група та проводимо моніторинг в Криму з прав людини.
«СІЗО нашкодило Еміру-Усеїну Куку»
– Один з членів Кримської контактної групи – Емір-Усеїн Куку – зараз перебуває в СІЗО. Чи підтримуєте ви з ним зв'язок?
– Він в СІЗО з 11 лютого 2016 року. Вже скоро півтора роки. Зв'язок з ним підтримуємо постійно через адвоката й дружину.
В очікуванні батька: як живе сім'я фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїна Куку
– Чи є у нього проблеми зі здоров'ям?
– Там не можна бути здоровим. У нас, окрім Еміра-Усеїна Куку, в СІЗО сидить кілька десятків людей. У всіх ушкоджене здоров'я, СІЗО їм здорово зашкодило. У нього був флюс й інші проблеми з зубами, потихеньку букет набирається. Зараз у нього не те здоров'я, як було при арешті.
– Його арешт пов'язаний з участю в Контактній групі чи є інші причини?
– Емір-Усеїн Куку був правозахисником ще до російської присутності. У нього великий стаж, він ще і просто активіст. Мабуть, він якось сподобався, і з ним вирішили так вчинити. Перший раз, коли його зачепили, це було більше схоже на спробу викрадення. Потім вони це все повернули по-іншому: нібито це затримання – з обшуками, з усіма іншими супутніми речами. Потім ще час від часу шарпали. І закінчилося тим, що просто взяли і заарештували.
Розгляд апеляції у справі Еміра-Усеїна Куку, Сімферополь, 20 лютого 2017 року
Фіаско ФСБ у «справі Хізб ут-Тахрір»
– У 2014-2015 роках всі політичні справи в Криму в основному стосувалися громадських і політичних активістів. А потім ФСБ переключилася на мусульман. І до цього дня не припиняється цей потік справ і переслідувань проти прихильників ісламу. Чому, на ваш погляд, спецслужби переключилися на вірян?
– Справді, вони спочатку намагалися робити з нас «екстремістів», «терористів», але не вийшло. По-перше, завдяки нашій поведінці. Ми не піддавалися на провокації і не давали приводу, щоб нас так кваліфікувати.
Потім у нас вже стали брати мусульман – незалежно від того, кримський татарин ти чи слов'янин. З цим легше, бо в світі так склалося, що ототожнюються мусульмани і потенційні терористи. Тому стали брати за цією статтею – 205-й (стаття 205 Кримінального кодексу Росії – тероризм – КР). Перші пішли в 2015 році – це четверо, що живуть під Севастополем: Прімов, Сайфуллаєв, Ваїтов і Зейтуллаєв. Вони вже засуджені.
Потім вже далі пішли 2016 року 11 лютого четверо з ялтинського регіону. Потім ще добрали в Кизишташі двох молодих хлопців – Арсена і Рефата. Потім – у Бахчисараї. Разом набралася немаленька група цієї категорії.
Поки світова практика показує, що на репресії відносно до мусульман реагують мало. Але Крим в цьому плані зробив прорив
З чим це пов'язано? Поки світова практика показує, що на репресії відносно до мусульман реагують мало. Але Крим в цьому плані зробив прорив – мусульмани Криму нормально сприймаються. Попрацювали адвокати, попрацювали правозахисники. Цього року за цією статтею поки ще нікого не взяли. І з тих, кого взяли до цього, їм не вдалося нормально сформувати справи. Адвокати справи руйнують, бази ніякої немає. Вони підтягують кого завгодно, але не виходить, навіть з базою свідків. У них тут свого роду фіаско.
– Я так розумію, що спецслужби змінили тактику і від тяжких кримінальних статей перейшли на адміністративні. Але арешти до 15 діб стали відбуватися набагато частіше.
– Адміністративні – частіше. У Бахчисараї, Сімферополі, Кам'янці вони використовують таку практику. Беруть людину як приманку, а потім затримують тих, хто прийшов його підтримати. Потім їх залучають за адміністративними статями. Тут, мабуть, є намір придушити волю і бажання підтримувати своїх братів, сусідів, родичів. Намагаються налякати, але поки не виходить. Вони заарештовують групу людей – а збирається ще більше людей. Вони заарештовують і тих – і ще більше збирається.
Але при цьому є таке занепокоєння. Якщо людина має одне порушення за адмінкодексом і вона засуджена, то, якщо упродовж року вона за тією ж статтею ще раз засуджена, це переходить в площину кримінальної статті. Ось таке може бути. Нехай би я помилився, але так може бути насправді.
Абдурешит Джеппаров
– Як впливають на кримських татар політичні репресії?
– Я думаю, народ активізується ще більше. Люди починають розуміти, що це не смертельно. Це неприємно, але не смертельно. Можна відсидіти свої троє-п'ятеро-семеро діб, але в загальному-то все в порядку. Ті, по-моєму, теж зрозуміли, що цим не взяти. Раніше вони брали працівників поліції, а тепер і Росгвардія там, в Бахчисараї була вже стрілянина в повітря, штовханина. Люди налаштовані виходити ще більше, якщо таке трапиться ще раз.
Вони пішли далі. 21 квітня вони викрали ненадовго жінку, надівши їй на голову мішок. Це перший прецедент, коли вони беруть жінку, везуть, лякають, допитують на ходу в машині, без протоколу, без всяких формальних волокіт.
– Наскільки ймовірно, що російські силовики такими жорсткими діями провокують кримських татар на відповідну силову реакцію? І наскільки можливо, що така реакція буде? Адже накопичується невдоволення, агресія, злість...
– Є такий вислів: «Ніколи не говори «ніколи». Але ми намагаємося максимально це виключати. Я, як координатор Кримської контактної групи з прав людини, основною місією бачу встигнути вчасно приїхати туди, де щось трапилося, щоб не дати волю почуттям і емоціям. Тому що варто один раз піддатися – іце буде початком великої катастрофи. Ми працюємо над тим, щоб цього не було.