Спеціально для Крим.Реалії
Юлі Самойловій організували виступ у Криму. У травні. Якраз тоді, коли в Києві розпочнеться «Євробачення».
Москва хотіла знайти символічну відповідь на недопуск Самойлової в Україну ‒ і їй це вдалося. Дійсно, якщо співачку не пускають до Києва за візит до Криму, що може бути ефектніше, ніж знову послати її на півострів? Мовляв, від своїх слів не відмовляємося, вибачатися не маємо наміру, гнемо свою лінію до останнього.
І засуджувати Юлію Самойлову за її майбутній виступ у Севастополі навіть трохи ніяково. Тому що у всієї цієї епопеї з її виступом на Євробаченні, який так і не відбувся, найбільш вразлива сторона ‒ це вона сама. У Росії людина в її становищі може бути зобов'язана кар'єрою тільки державі ‒ і якщо держава додала дівчині з інвалідністю трохи медійності, то це історія про те, як зло випадково зробило добро.
Юлія Самойлова
Але в тому й річ, що Юлія Самойлова в цьому відношенні дорівнює лише самій собі. Вона не дорівнює своєму цеху, тому що вона ‒ не частина цеху. Її існування в шоу-бізнесі ‒ це виняток і якби не рішення Москви використовувати її слабкості як медіатаран, ми б ніколи не дізналися про її існування. Тому Самойлова не правило. Правило ‒ це Лоліта Мілявська.
На початку квітня Лоліта запостила в соцмережах фотографію, на якій стояла «в обнімку» з Наташею Корольовою, Любов'ю Успенською й Таїсією Повалій. Підпис під фото свідчив, що так виглядає «українське земляцтво в Кремлі». А наприкінці квітня українські прикордонники знімають її з потяга за концерт у Криму.
Усе риторичне обурення Лоліти побудоване на тому, що не можна позбавляти людину її батьківщини
І все риторичне обурення Лоліти побудоване на тому, що не можна позбавляти людину її батьківщини. Вона, яка народилася в Мукачеві, вчилася у Львові й працювала в Одесі ‒ обурена забороною в'їзду. Але в тому й особливість, що Лоліті ніхто не забороняв в'їзд додому. Просто її батьківщина перестала існувати.
Тому що батьківщина Лоліти ‒ це не Україна. Її батьківщина ‒ це Малоросія. І свою кар'єру співачка робила саме як виходець з цієї самої імперської окраїни. Коли заради столичної прописки укладали фіктивні шлюби, а будь-яка кар'єра в союзній республіці була лише тренуванням перед штурмом справжнього імперського Олімпу.
Батьківщина Лоліти ‒ це не Україна. Її батьківщина ‒ це Малоросія. Це вареники і борщ
Батьківщина Лоліти Мілявської ‒ це вареники і борщ. «УкрАїнський» і шаровари. Анекдоти про українську мову, які вигадують люди, які ніколи української мови не знали. Обов'язковий Тарас Бульба, якого читали тому, що його автор став частиною імперської літератури. Але Лоліта так і не зрозуміла, що ця її батьківщина остаточно померла три роки тому.
Її вбила нова батьківщина Лоліти. Та, у якій вона зробила кар'єру і стала зіркою. У якій вона отримала славу, гроші та біографію. Причому особлива іронія в тому, що вбивство сталося ненавмисно: Москва хотіла зберегти Малоросію, а в результаті відправила її в небуття. Той самий Крим, який закрив Лоліті дорогу до Києва, три роки тому зробив з Малоросії ‒Україну.
Її потяг не доїде до місця призначення. Тому що в минуле потяги не їздять.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції