Напівпільги для кримських репатріантів

У Росії ухвалили закон №77-ФЗ, що спрощує отримання посвідчення на проживання для кримських репатріантів. До цього в осіб, які повернулися до Криму з місць депортації, не було жодних привілеїв при оформленні російських документів, що дозволяють перебувати на території півострова. Згідно з ухваленими нововведеннями, жертви сталінської депортації та їхні нащадки отримують ВНП автоматично. Але лідери кримських татар стверджують, що в реальності все не так просто, і, незважаючи на ухвалений закон, тисячі їхніх співвітчизників усе одно перебуватимуть на своїй батьківщині нелегально.

Президент Росії Володимир Путін підписав закон №77-ФЗ 17 квітня. До Держдуми Росії його подали ще в кінці 2015 року. За його ухвалення російські депутати проголосували 5 квітня. Офіційна назва закону: «Про внесення змін до статті 8 і 9 Федерального закону «Про правове становище іноземних громадян». У російських медіа цей документ згадувався як «закон про пільги для депортованих із Кримської АРСР».

Короткий зміст закону

У Росії для отримання посвідчення на проживання іноземним громадянам необхідно виконати низку умов. По-перше, оформити дозвіл на тимчасове проживання. По-друге, прожити на території держави не менш ніж рік. Суть закону №77-ФЗ полягає в тому, що кримським репатріантам, які не мають російського громадянства, для отримання ВНП не потрібно виконувати ці умови. Вони можуть оформити посвідчення на проживання відразу, звернувшись до відділення міграційної служби. Ці винятки поширюються на осіб, які зазнали депортації з Кримської АРСР, а також їхніх родичів за прямою лінією. В ухваленому законі сказано, що для отримання посвідчення на проживання репатріантів необхідно надати довідку про реабілітацію, видану МВС чи прокуратурою.

У документі, підписаному Путіним, також названа низка випадків, при яких особи, які повернулися з місць депортації, не мають права отримати ВНП. Відповідно до закону, документ не видаватимуть, якщо репатріанти порушили «екстремістське» законодавство. А саме, якщо громадянин виступає за «насильницьку зміну конституційного ладу» Росії, створює «загрозу національній безпеці» чи фінансує або планує «терористичні та екстремістські акти».

Окрім того, в ухваленому законі окремо прописано, що репатріанти не зможуть отримати ВНП, якщо впродовж останніх п'яти років вони піддавалися адміністративній висилці за межі Росії. Також на ВНП не зможуть претендувати особи, які підробили свої документи, були засуджені за вчинення тяжкого злочину або неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності.

Репатріанти не отримають посвідчення на проживання також у тому випадку, якщо вони уклали фіктивний шлюб чи є наркозалежними.

Підводні камені «спрощення»

Кримськотатарські політики, які працюють у структурах російської влади, зустріли новину про ухвалення закону №77-ФЗ із захопленням. Голова підконтрольного Кремлю кримського Держкомітету у справах національностей Заур Смирнов назвав цей документ «історичним». А депутат Держдуми Руслан Бальбек сказав, що це «подарунок Володимира Путіна кожній кримськотатарській сім'ї».

Більш стриману оцінку ухваленню закону дали кримськотатарські політичні діячі, які опозиційно налаштовані до нинішньої російської влади. Один із лідерів кримських татар Наріман Джелял сказав, що спроби спростити міграційне законодавство ‒ це важливий крок. Але, за його словами, самі собою ухвалені правки не забезпечать його співвітчизникам права безперешкодно перебувати на території Криму.

Наріман Джелял

«Російський законодавець пропонує спрощене отримання навіть не громадянства, а всього лише посвідчення на проживання. Це найбільш спрощений статус, що дозволяє проживати на тій чи іншій території. При цьому користування цією пільгою вимагає отримання довідки про реабілітацію. Ми за останні два роки точно змогли переконатись у тому, що отримання цієї довідки ‒ вкрай непроста справа», ‒ сказав Наріман Джелял.

Довідки про реабілітацію жертв політичних репресій російського зразка видаються в Криму з літа 2014 року. Їхні власники можуть претендувати на щомісячну допомогу, субсидію на комунальні платежі й інші пільги. За минулі роки заяву на отримання довідки подали десятки тисяч кримських татар, але документ не змогла отримати й половина заявників. Так, за повідомленнями «Российской газеты», в МВС Росії за 2015 рік за довідкою звернулися 34 тисячі людей, а видано було всього 7429 документів. 291 людині взагалі відмовили.

Тисячі кримчан під загрозою виселення

Кримська влада, підконтрольна Росії, визнає, що з видачею довідки про реабілітацію на півострові є системні проблеми. Вони пояснюють це тим, що за федеральним законом «Про реабілітацію жертв політичних репресій» факт депортації особи, що звернулася, має підтвердити влада країни, до якої її депортували. Але Узбекистан та інші держави, на територію яких депортували народи Криму, ігнорують запити МВС Росії з цього питання. Причому нерідко це відбувається з тієї причини, що ці країни не визнають Крим територією Росії й легітимність фактичної влади півострова.

У результаті деякі кримські татари і кримчани інших національностей роками чекають довідку про реабілітацію. Наприкінці минулого року депутат Руслан Бальбек подав до Держдуми законопроект про внесення змін до порядку отримання цієї довідки. Він пропонує, щоб органи російської влади самостійно видавали ці документи ‒ без листування з іншими державами. Чи буде цей законопроект ухвалений і взагалі розглянутий ‒ поки незрозуміло.

Руслан Бальбек

А оскільки велика частина репатріантів не може отримати довідку про реабілітацію, то, відповідно, охочим складно буде отримати й посвідчення на проживання.

«Скористатися цією спрощеною системою їм навряд чи вдасться. Одна справа люди, які тільки повертатимуться до Криму, вони в місцях депортації можуть у відповідних органах отримати якісь документи, що вони перебували там на спецпоселенні, наприклад, в Узбекистані чи Казахстані. Інша справа, що в нас тисячі людей, які в Криму перебувають без статусу, фактично ховаються від міграційної служби. І як їм діяти, ці зміни в законодавстві не пояснюють», ‒ сказав у коментарі для Крим.Реалії кримськотатарський політик Наріман Джелял.

За його словами, незважаючи на ухвалені пільги, російські міграційні органи можуть у будь-який момент вислати тисячі кримських татар за межі їхньої батьківщини, на яку вони повернулися.