Всесвітньо відомий музей-заповідник «Херсонес Таврійський» знову опинився в центрі скандалу. Кримська єпархія Української православної церкви Московського Патріархату (УПЦ МП) направила документи на передачу їй у користування значної частини музейного комплексу. Цей крок сприйняла в штики адміністрація «Херсонеса», яка боїться, що якщо заповідник потрапить до рук церкви, це завдасть йому непоправної шкоди.
Севастопольське благочиння УПЦ Московського Патріархату вже не вперше намагається отримати у власність об'єкти «Херсонеса Таврійського». За інформацією благочинного Севастопольського округу протоієрея Сергія Халюти, вперше відповідні документи до Росмайна церква подала ще в листопаді 2016 року. Тоді ця подія пройшла непоміченою й не набула розголосу в ЗМІ.
Як повідомляє «Независимое телевидение Севастополя», наприкінці 2016 року російська влада відмовила церкві в розгляді їхньої заявки, посилаючись на те, що ті надали неповний пакет документів.
Таке рішення не відбило охоту в Севастопольського благочиння, і 21 січня Сергій Халюта повідомив, що він повторно подаватиме заявку на отримання в користування об'єктів музею-заповідника.
«Ми готуємо документи для того, щоб виконати закон 327 від 11 листопада 2010 року: «Про передачу церковної власності, що перебуває в державній чи муніципальній власності», ‒ повідомив місцевим журналістам протоієрей Сергій.
У прес-службі «Херсонеса Таврійського» кореспонденту Крим.Реалії повідомили, що УПЦ претендує на отримання майже всіх об'єктів музею заповідника, включаючи експозиційні зали, фондосховище й реставравційні майстерні.
Згідно із законом Божим
«Херсонес Таврійський» ‒ це музей-заповідник, створений на місці поліса, який був заснований стародавніми греками у V столітті до нашої ери та проіснував два тисячоліття. Це місто має багатющу історію, й завдяки праці археологів тут вдалося частково відновити чимало архітектурних об'єктів, серед яких центральна площа, театр, колони, оборонна вежа й інші.
«Херсонес Таврійський»
Для православної церкви Херсонес має велике символічне значення, оскільки тут прийняв християнство князь Володимир, що дало початок хрещенню Київської Русі. 1852 року на території херсонеського городища відкрили чоловічий монастир Святого Володимира, а наприкінці XIX століття тут з'явився Свято-Володимирський собор. Відтоді на місці Херсонеса є сусідами релігійні служителі й учені, які ведуть тут розкопки.
Собор Святого Володимира в «Херсонесі Таврійському»
Цікаво, що зараз Севастопольське благочиння УПЦ наполягає на передачі їм у власність 24 об'єктів заповідника, посилаючись на те, що колись вони належали чоловічому монастирю.
Севастопольський протоієрей Сергій наполягає на тому, що на території Херсонеса має бути зведений новий музейний комплекс, у якому зберігатимуться експонати. За його словами, зараз усі цінності зберігаються у приміщеннях колишнього монастиря, що, як каже священнослужитель, є «святотатством».
«Тому потрібно спокійно, без конфліктів поступово йти до розуміння того, що богу потрібно повернути богове, а Кесарю повернути кесареве. Ми зобов'язані виконувати закон. Наше звернення, може бути, допоможе сьогодні і Міністерству культури Російської Федерації, і дирекції заповідника почати процес справжнього розвитку Національного заповідника», ‒ сказав Сергій Халюта.
Кінець для музею
Нинішня адміністрація «Херсонеса Таврійського» виступає проти того, щоб передавати велику частину заповідника в користування церкви. Директор установи Світлана Мельникова стверджує, що, якщо влада ухвалить рішення на користь севастопольського благочиння, то вся адміністративна, господарська й культурна діяльність музею-заповідника стане неможливою.
Позиція дуже чітка й визначена: подібне рішення завдасть великої шкоди Херсонеському музею-заповіднику й не дозволить його подальшого розвиткуСвітлана Мельникова
«Міністерство культури не могло не відреагувати на подібний документ. Позиція дуже чітка й визначена: подібне рішення завдасть великої шкоди Херсонеському музею-заповіднику й не дозволить його подальшого розвитку. Треба розуміти, що в тих будинках, на які претендує Сімферопольська єпархія, розташовані експозиційні площі музею, фонди сховища, реставраційні майстерні», ‒ заявила Світлана Мельникова в ефірі НТС.
За її словами, церква намагається подати все так, ніби об'єкти музею-заповідника належать їм відповідно до російського законодавства. Але, як говорить Мельникова, згідно із законом, претендувати на ту чи іншу державну власність ‒ це право релігійної організації, але це не означає, що їхня заявка обов'язково має бути задоволена.
Такі дії унеможливлять подальший розвиток музею-заповідникаСвітлана Мельникова
«Формально передача реальна. Чинним законодавством така можливість передбачена. Це не обов'язок, а право церкви ‒ подавати таку заявку чи ні. Але це буде досить тривалий процес. Згідно із законом, після подачі заявки є період до шести років проведення цієї процедури. Для музею це важко. Позиція музею й Міністерства культури така, що такі дії унеможливлять подальший розвиток музею-заповідника», ‒ зазначила директор «Херсонеса Таврійського» в коментарі РИА Крым.
Повернення «поп-менеджера»
Спроби УПЦ отримати у власність більшу частину «Херсонеса» ‒ це не перший конфлікт між церквою і співробітниками музею-заповідника за останні три роки. Протистояння між ними досягло межі в липні 2015 року, коли тодішній російський губернатор Севастополя Сергій Меняйло призначив директором «Херсонеса Таврійського» благочинного Севастопольського округу УПЦ Сергія Халюту. Того самого, який зараз наполягає на передачі об'єктів музею церкві.
Тоді трудовий колектив «Херсонеса» влаштував протести проти призначення Халюти, який, на їхню думку, абсолютно не компетентний у музейній справі й історичній науці. Після цього в Севастополі протоєрея Сергія жартома почали називати «поп-менеджером».
Your browser doesn’t support HTML5
Археологи «Херсонеса» не хочуть працювати під керівництвом протоієрея (відео)
Інформація про конфлікт дійшла до Москви, й Міністерство культури Росії ухвалило рішення відправити Халюту у відставку через тиждень після призначення.
Суперечка щодо «Херсонесу Таврійського» точиться не лише між УПЦ і світською адміністрацією музею, а й на більш високому рівні ‒ між Україною й Росією. Із 2013 року «Херсонес» перебуває у списку об'єктів усесвітньої культурної спадщини, однак після анексії Кримського півострова 2014 року міжнародні спостерігачі від ЮНЕСКО позбавлені можливості проводити там свій моніторинг, оскільки не визнають російського статусу Севастополя.
Влада Росії внесла «Херсонес» до списку особливо цінних об'єктів культурної спадщини федерального значення й оголосила, що має намір там проводити комплексну реставрацію. Офіційний Київ, у свою чергу, наполягає, що, відповідно до міжнародного права, музей-заповідник належить Україні. Міністерство культури й український МЗС неодноразово протестували проти проведення на території «Херсонеса» реставраційних робіт, які з ними не погоджені.
Українська влада поки ніяк не коментувала нинішні спроби УПЦ Московського патріархату отримати у власність більшу частину музею-заповідника. Редакція Крим.Реалії надіслала в прес-службу Мінкульту України інформаційний запит і чекає на відповідь.