Чи дочекаються кримчани Керченського мосту?

Один з найбільш гучних російських проектів у Криму – будівництво через Керченську протоку мосту, який має з'єднати півострів з Росією. На якому етапі перебуває будівництво мосту через Керченську протоку і чи вкладається воно в раніше заявлені терміни – про це говорять інженер шляхів сполучення, кандидат технічних наук, член Академії будівництва України Петро Коваль та заступник міністра інфраструктури України Володимир Омелян.

Багато хто схильний вважати, що прогнози стосовно будівництва Керченського мосту – справа релігієзнавців, проте ми практикуємо науковий підхід і спробуємо розібрати це питання з експертами. І перше питання – до інженера шляхів сполучення, члена Академії будівництва України Петра Коваля.

– Петре, чи вірите ви в те, що міст буде збудований?

Петро Коваль

Коваль: Керченський міст технічно збудувати можливо. З цим проблем немає. Інша проблема – надійність.

– Які тут є підводні камені?

Коваль: Там дуже складна сейсмічна зона. Це відомо, є багато інформації про те, що є наявним тектонічний розлом, і, звичайно, при такій довжині паль, 70-90 метрів, вони дуже гнучкі. Сейсмічні навантаження – це не вертикальні навантаження, а горизонтальні. І, звичайно, забезпечити стійкість таких паль, їх жорсткість для роботи в умовах горизонтальних навантажень, дуже складно. І постає питання, як розраховувався цей міст. Тому що фактично вольовим зусиллям сейсмічність для розрахунку мосту була знижена з 10 балів до 8,5. Звичайно, це значно спростило розрахунки, але дуже знизило надійність споруди.

– До речі, будівництво мосту напівсекретне, і вже були інциденти при будівництві й енергетичного, й Керченського мосту, коли журналістам не давали знімати. Однак місцеві жителі знімають з території Керченської фортеці, і на відео видно, що сам процес вбивання паль, причому не основних, а паль до підготовчого мосту, триває досить складно. Буквально вчора російський віце-прем'єр Дмитро Козак повідомив про те, що наступного тижня вже починається будівництво основного мосту в Керченській протоці. Про що може йтися? Адже про те, що вже закінчили будівництво підготовчого мосту, ми ще не чули, наскільки я знаю, готовий лише один проліт.

Коваль: Поки що збудували технологічний міст до острова Тузла. Що треба розуміти – міст такої довжини, а саме 19 кілометрів, можна будувати фрагментами. І, звичайно, використовуючи технологічний міст, можна починати будувати основний, тому що будівництво йтиме паралельно. Це можливо. Інша справа, що поки збудували, звичайно, фрагмент у місці, де найменші глибини і менше проблем – це ділянка від Тузли до Керчі. А далі роботи будуть значно складнішими.

– На той час, коли вестиметься будівництво в Керченській протоці, рух суден в акваторії портів «Крим» і «Кавказ» нібито може бути обмежений. Такі заходи російська влада має намір зробити у зв'язку з будівництвом мосту, пише сайт allcrimea.net з посиланням на прес-службу Федеральної казенної установи Упрдор «Тамань». Яка ймовірність, що дійсно буде зупинений рух суден, адже це чергове порушення міжнародних норм?

Коваль: Норми порушуються практично від самого початку проектування цього мосту. Тому що для того, щоб почати будівництво, має бути затверджений проект. Поки що такого затвердженого проекту немає – був спеціально ухвалений закон, що спрощує будівництво лінійних об'єктів для того, щоб фактично обійти закони будівництва. І тому не дотримані зокрема й міжнародні правила. Тобто будівництво мосту має бути узгоджене з Україною, оскільки Азовське море – це наш спільний водний простір, і ми також маємо можливість впливати на те, які споруди є в Керченській протоці. Це не було виконане. При цьому проект не пройшов експертизу – а такий унікальний проект, я вважаю, мав пройти експертизу у фахівців, що мають досвід будівництва таких споруд. У цьому випадку найбільший досвід будівництва подібних споруд такої довжини і в складних сейсмічних умовах мають японські фахівці.

– Але хіба подібна експертиза реальна, коли Крим перебуває під міжнародними санкціями?

Коваль: Я думаю, що зараз це нереально. Але, згідно з правилами будівництва, так треба було б зробити. Зараз російська експертиза перебуває під тиском. Тому що будівництво почалося, і, звичайно, експерти опинилися в ситуації, коли потрібно узаконити те, що вже будується.

– Я відкрив карту контракту на будівництво Керченського мосту на офіційному російському порталі державних закупівель zakupki.gov.ru. Тут є дві позиції – власне будівельно-монтажні роботи та виконання проекту. Так ось, по жодній з цих позицій виконання етапу контракту не завершене, тобто роботи, зокрема й над проектом мосту, як я розумію, тривають, і він ще точно не пройшов експертизу.

Коваль: Це свідчить про те, що умови справді дуже складні. Було 74 варіанти мосту, а ще ж є варіанти тунелю тощо.

– Станом на грудень 2015 року фактично були проведені платежі на суму близько 49 мільярдів рублів. Вся сума контракту – 228 мільярдів рублів. Тобто майже чверть грошей на будівництво вже витрачена. Чи можемо ми, виходячи з цього, говорити про те, що буде здорожчання проекту в цілому?

Коваль: Це практично традиція – не було в Росії будівництва великих об'єктів без здорожчання проекту. Тут однозначно здорожчання буде.

– Це буде в тих же пропорціях, що й об'єктів до Олімпіади в Сочі?

Коваль: Не виключено, враховуючи стан рубля відносно долара.

– Нагадаю, що підрядник у Керченського мосту непростий – контракт укладений з компанією «Будгазмонтаж», що належить мільярдерові, другу Володимира Путіна Аркадію Роттенбергу. Гроші на будівництво проходять через банк, який контролюють брати Роттенберги, і, до речі, у цього банку були великі проблеми – касовий розрив становив близько 100 мільярдів доларів. Так що гроші на Керченський міст дуже потрібні цьому банку. З нами на зв'язку заступник міністра інфраструктури України Володимир Омелян. Володимире, ви вірите в те, що Керченський міст дійсно буде збудований?

Володимир Омелян

Омелян: Досить непогано знаючи історію України і Росії, я твердо вірю в одне – чим нікчемніший правитель, тим більше у нього декорацій з великих проектів. Це далеко не перший випадок, коли Москва щось обіцяє збудувати – гігантські недобудови розкидані по всій країні.

– Керченський міст теж обіцяли збудувати давно – на березі Керченської затоки навіть красується закладний камінь з підписом Лужкова.

Омелян: Потрібно виходити з реалій – грошей у російському бюджеті немає. З кожним днем він все в гіршому і гіршому стані. Тому розраховувати на якісь мегапроекти я б не став. Так, вони кидають Криму кістки, не забезпечивши більше нічого взагалі – ні нормального соціального забезпечення, ні електроенергії. А питанням номер один зараз став міст, який збудують невідомо коли і невідомо для кого. На території Криму розбирається недобудована АЕС, щоб використовувати її для будівництва мосту.

– Наскільки правдоподібна новина про те, що будівля Щолкінської електростанції і занедбані об'єкти, розташовані там, розберуть для будівництва мосту? Наскільки безпечно застосовувати ці досить старі матеріали для такої споруди?

Омелян: Мародери завжди поводяться однаково. Про безпеку вони не піклуються, вони просто думають про те, як би щось ще вкрасти і на цьому заробити.

– Так безпечно це чи ні?

Омелян: З точки зору ядерної безпеки – безумовно, там ніяких ядерних матеріалів немає, і з цього приводу не варто турбуватися. А щодо всіх інших аспектів – це ще один кричущий випадок порушення всіх міжнародних домовленостей і українського законодавства.

– Міст Російській Федерації, звичайно ж, потрібний, оскільки Крим без мосту обходиться їй у рази дорожче. Чи знадобиться Україні цей міст в разі деокупації Криму?

Омелян: Я думаю, що Росії потрібний не тільки міст, їй потрібна і каналізація, і газ, і нормальні зарплати. Нічого цього немає. З геополітичної точки зору міст важливий. Останніми його будували, хочу нагадати, представники нацистської Німеччини. Він простояв дуже короткий час і був зруйнований погодними умовами. Путін, як завжди, є яскравим продовжувачем справ нацистів, з чим його і вітаємо. Успіх буде таким же.

– Але потім цим мостом користувалися ті, хто нацистів з Криму прогнав. Так чи може Україні стати в нагоді цей міст?

Омелян: На досить короткий час – так.

– Нагадую, що у нас на зв'язку член Академії будівництва України Петро Коваль. Петре, з точки зору транспортної логістики Крим – це острів. Чи можна якимось іншим чином забезпечити транспортне сполучення Криму з Росією, окрім Керченського мосту? Можливо, були якісь інші інфраструктурні проекти?

Коваль: Звичайно, розглядається варіант тунелю – хоча це теж дуже складний проект, враховуючи всі особливості сейсміки і дна цієї протоки. Але фактично серйозного опрацювання інших варіантів з точки зору всіх ризиків немає. У всякому разі, нам, тим, хто більш-менш є фахівцями в цій галузі, не відома повна інформація про розробку таких проектів і їх порівняння.

– Багато надій покладалося на те, що буде розвинена керченська переправа, налагоджене залізничне сполучення, і без мосту можна буде обійтися – він будуватиметься, про нього постійно говоритимуть, але виходом із ситуації буде переправа. Чому цього не сталося?

Коваль: З точки зору логістики переправа не є стабільною ланкою. Вона має розриви в ті часи, коли є шторми, погані погодні умови. Це сильно впливає на ефективність роботи переправи. Але вона може працювати – у багатьох країнах є поромні переправи, які досить ефективно використовуються. Та переправа, що є, працює, але забезпечити весь півострів, а тепер вже острів, на практиці дуже важко. Це величезні обсяги.

– Якщо прогнози виправдаються, і наступного тижня ми станемо свідками початку будівництва Керченського мосту, з якими труднощами можуть в першу чергу зіткнутися будівельники? Особливо якщо врахувати, що в таку пору року в Керченській протоці досить неспокійно.

Коваль: Вони можуть зіткнутися з тією проблемою, що сезон не буде повним. Звичайно, коли хвилі, коли сильний вітер, монтаж неможливий, роботи припиняються, і це буде подовжувати темпи будівництва мосту. Якщо навіть розглянути зміну умов за останні кілька десятків років, ми побачимо, що умови в Керченській протоці погіршилися. Більш сильні вітри і шторми, кілька років тому під час штормів там навіть потонуло кілька кораблів. Тобто умови будівництва там дуже складні.

– У чому це може виразитися – призупинять роботи, продовжать вивчення особливостей геологічної будови дна і погодних умов, нарешті, проведуть необхідні експертизи?

Коваль: Я так розумію, що проект розробляється далі. З досвіду будівництва таких складних об'єктів, у процесі завжди виникають якісь форс-мажорні обставини. Проекти коригуються, вносяться зміни, це трапляється. Тут, з огляду на унікальність в плані складності об'єкта, навіть немає сумнівів, що будуть зміни. Буде подорожчання, зокрема і технічне, тому що знадобляться додаткові конструкції, роботи тощо.

– І, нарешті, головне питання. Міст всі чекають до 2018 року. Чи збудують його до цього терміну?

Коваль: Знову ж таки, з огляду на досвід складного будівництва, я думаю, що, швидше за все, буде коригування і термінів теж. Називати точну дату в умовах, зокрема економічної нестабільності я б взагалі не ризикував. За моїм відчуттям, якщо не буде якихось серйозних економічних проблем, можливе затягування від 1 до 5 років.