До нових змінених обставин у Криму всі ставляться по-різному: хтось обурюється, хтось злиться, хтось радіє, комусь за посадою належить говорити, що все добре. Але всіх без винятку кримчан нова реальність у темряві змусила змінити звичний спосіб життя. І якщо на фізичному рівні можна адаптуватися досить швидко, то на рівні психоемоційному потрібно ще попрацювати, щоб зберегти здоровий глузд.
Олександр Томін
Кримчанин, психолог, тренер з нейролінгвістичного програмування (NLP) Олександр Томін розповів Крим.Реалії, як швидко і ефективно адаптуватись до нових умов, налагодити контакт із собою і підтримати близьких.
З’ясувати, що до чого
Насамперед, потрібно розуміти, чому вимкнення світла так впливає на наш емоційний стан. У кожної людини є сформований алгоритм життя, психологічний настрій і стереотипи, людина в цих рамках почувається комфортно. У нас формується така прихована думка, що, якщо все йде, як завжди, значить, все нормально і немає приводів для паніки і тривоги. Ми і створюємо собі стереотипи для того, щоб не думати, не турбуватись. А якщо з'являються нові умови, то народжуються переживання, тому що «не знаю, що буде, і це незвичний перебіг подій».
Будь-які зміни людина сприймає як порушення комфорту, потім людина знову звикає, але потрібен час для адаптації
Вимкнення світла діє на психіку як порушення звичного ритму життя. Це не так страшно в реальності, як дискомфортно психологічно: «Я звик ось так, а тепер усе не так». Це проблема на рівні «перенесли зупинку транспорту, переставили в нове місце вимикач, написали текст в улюбленій газеті іншим шрифтом». Будь-які зміни людина сприймає як порушення комфорту, потім людина знову звикає, але потрібен час для адаптації.
Зрозуміти і прийняти
Людині треба зрозуміти, як ставитись до нових умов: зміни відбулись, світло вимкнули, треба перелаштуватись, треба цьому дати емоційну, психологічну оцінку. Це важливо, оскільки якщо людина зайняла правильну позицію, то вона легше переносить ці нові умови.
Як правильно себе позиціонувати
1. Потрібно зрозуміти, що конкретно змінилось. Тобто світло вимкнене – що це значить для мене конкретно? Наприклад, я не сиджу годинами у Фейсбуці, я не можу дивитись телевізор, я не читаю журналів. Можна скласти конкретний список, усвідомити.
2. Прийняти як факт. Тобто не намагатись дати оцінку тому, що трапилось. Наприклад: я люблю тепло і літо, а потім приходить осінь, опало листя, пішли дощі, і в якийсь момент я приймаю як факт: «Ну що ж, це осінь». А потім випадає сніг, я кажу: «Це зима», – і приймаю зиму як факт, а разом із тим приймаю як належне сніг, мороз, ожеледь. Так само і тут, потрібно прийняти як факт – світла немає.
3. Потрібно домовитися з собою: як я буду реагувати на той факт, що, наприклад, взимку йде сніг. У цей момент важливо зрозуміти, що я буду робити, поки зима, як я впораюся з цим. Тобто, в нашому випадку потрібно домовитися з собою, що поки існує факт – світла немає – я спокійно можу робити те, те і те.
4. Вирішити для себе, які можливості це мені дає. Пам'ятаємо, що врешті решт, справа не у світлі, а в тому, що змінився звичний перебіг життя, але це ж дає певні нові можливості. Можна вийти з дому і не сидіти за комп'ютером або можна поспілкуватися з друзями, або зайнятись фізичними вправами, або провести час із дітьми. Можна просто сісти і скласти список нових можливостей.
Можна вийти надвір або поспілкуватися з друзями, зайнятись фізичними вправами чи провести час із дітьми
Отже, зрозуміти, що сталось, прийняти як факт; домовитися з собою, що я роблю; визначити можливості.
І найважливіше – взяти на себе відповідальність донести цю позицію до людей навколо. Навіщо? Просто після того, як людина сформувала свою позицію, зрозуміла і прийняла, пройшла усі етапи, коли вона доносить до інших людей це все, то вона стає носієм впевненості. І тут такий важливий момент: коли ми іншим щось пояснюємо, ми самі це краще розуміємо. Людина не тільки стає впевненою у собі, але вона ще перетворюється на джерело впевненості для інших.