Коли пишуться ці рядки, небо над горою в обрамленні знаменитої Генуезької фортеці, ймовірно, затягнуте хмарами, а внизу, в Судацькій бухті, вже добряче штормить, як це, власне, напередодні повідомляли усі без винятку прогнози погоди. А раніше, 6 жовтня, коли я спеціально на день завернув до Судака, небесна канцелярія сповна відповідала стандартам традиційного «оксамитового» сезону.
При майже «нульовому» хвилюванні моря яскраво, наче по-літньому, світило сонце, нагрівши в обідню пору повітря до +25, а морську воду – до +22.Принаймні, такі числа були вписані до метеобюлетеня лікувального пляжу найбільшого рекреаційного об’єкту16-тисячного міста – туристично-оздоровчого комплеку (ТОК) «Судак».Саме на «судацькому» пляжі того дня було найвелелюдніше. На відміну від сусіднього, комунального, де засмагали лише поодинокі компанії… вуличних собак.
А взагалі «в’янення» курортного сезону давалось взнаки: майже спорожніла міська набережна, більшість торгових яток, барів і ресторанчиків зачинились вже до початку наступного сезону. Хоча у приватному секторі можна було побачити вивіски і оголошення із вигідними пропозиціями щодо житла: 250 рублів із людини за «напівлюкс». Екіпаж єдиного прогулянкового катера, що залишився, якось кволо скликав народ здійснити одногодинну морську прогулянку до Голубої бухти всього за 600 рублів.
– Ще довго сподіваєтесь туди курсувати? – запитую у Олексія, помічника капітана катера.
– Сьогодні будемо закруглятись, бо завтра (7 жовтня – авт.) обіцяють штормове попередження, – каже хлопець. – Узагалі зі штормами нам пощастило – за ціле літо жодного.
– Працюєте за одним маршрутом?
– Ні. Возили людей ще в Новий Світ, а в Голубій бухті окремо катали на «банані».
– Сезон видався успішним?
– Загалом так. Принаймні, приїжджих було більше, ніж торік.
– Звідки приїжджали?
– Із Москви, Уралу, Камчатки. Я спеціально цікавився. Дехто для себе відкривав Крим і Судак зокрема. Гадаю, наступного року приїде більше. Але для цього нам потрібно попрацювати, створити кращі умови.
Інша моя співрозмовниця, Марина, яка займається автобусними екскурсіями, констатувала майже таку ж тенденцію. За її словами, найчастіше приїжджі замовляли екскурсії до Севастополя. Марина каже, найприбутковішим за всі 15 років її екскурсійного бізнесу був сезон 2006-2007 років. Мовляв, майже третину клієнтів тоді складали іноземці, зокрема, поляки. Найболючішим же для жінки виявилось питання заробітної плати. «Росія визначила нам плату 7-9 тисяч рублів, –зізналась жінка. – Хіба то нині гроші? За комуналку заплатиш – і залишається хіба що на харчі».
Охоче поділилась враженнями про нинішній сезоні Ельзара, продавчиня пляжного краму на набережній. Увесь свій товар дівчина вже спакувала у пластикові пакети і коробки перед відправкою додому – в Совєтський район. Виявляється, дівчина вже шостий рік поспіль на весь курортний сезон приїжджає до Судака і торгує виключно ходовим для відпочивальників товаром – рушниками, м’ячами, масками, ластами для підводного плавання тощо.
«Людей цього року більше, ніж минулого, – розповіла Ельзара, – але на самій торгівлі це не надто позначалось.Товар суттєво здорожчав, фактично удвічі у порівнянні з тим же минулим роком. Бо відтепер він завозиться здебільшого з Росії. Тому люди часто обурювались: мовляв, чому так дорого? Адже у самій Росії ці ж самі речі дешевші. Але ж потрібно врахувати: йде накрутка на транспортні послуги і таке інше. Звичайно, виторг цього року був, але він не йде в порівняння з минулими роками. До того ж, зросла оренда житла – я тут його на цих декілька місяців знімаю. Раніше, коли весь товар був в гривнях, росіяни особливо не торгувались. Їм було вигідно обміняти свої рублі на гривні. Раніше, приміром, ласти коштували 100-200 гривень. Зараз же1500-2000 рублів. Різниця, погодьтесь, суттєва, враховуючи нинішній обмінний курс рубля до гривні. Тому росіяни висловлювали незадоволення: мовляв, у нас цей товар 100 рублів, а у вас вже 500».
Тутешня дороговизна – це, схоже, єдине, що найбільше дратує росіян у провінційному Судаку. «Хто з такими цінами до вас ( кримчан – авт.) ще раз приїде?», – запитанням на запитання відповів мені Віктор, військовий пенсіонер із Владивостока. Чоловік за путівкою відпочивав 12 днів у відомчій базі відпочинку у Севастополі, а потім вирішив трохи самостійнопо подорожувати Кримом. Але забракло грошей. Вирішив скористатись своєю пенсійного карткою «Сбербанку», із подивом дізнався, що на півострові цей банк не працює. Поромом перебрався в порт «Кавказ», вистояв там довжелезнучергу, але готівку так і не зняв – забракло. Довелось дістатись аж до Темрюка. Чоловік сказав, що відважився на далеку поїздку,точніше – переліт, лише тому, що захотілось побачити місця, де колись, 29 років тому, проходив військову службу. «Ні, більше до Криму ні ногою, краще до Китаю їздитиму», – насамкінець сказав Віктор.
Але ще більш балакучими і розкутими виявились деякі відпочивальники із ТОК «Судак». Наприклад, 80-річний корінний москвич Олександрович. До кримського відпочинку у чоловіка, до слова, колишнього інженера, особливих претензій немає. За кухлем пива він затіяв зі мною діалог геть про інше.
– Ось вже завтра повертаюсь до Володьки.
– Якого?
– А він у нас в Росії один.
– Щось Ви без особливо настрою про це кажете.
– Який може бути настрій, коли він вліз в цю сірійську авантюру. І наші військові за гроші готові там воювати.
– Вам, москвичам, певно, більше відомо про його плани.
– Думаю, його оточення спеціально змінить Конституцію, аби він став президентом на наступний термін.
– І це реально?
– Цілком. А ще слід очікувати на відповідь ІДІЛу. А ви знаєте, що у вас тут у Судаку заправляють чеченці, ну, колишній зятьок Пугачової (мається на увазі олігарх Байсаров – авт.)
– Ні.
– Як же так, живете в Криму і знаєте таких речей.
Олександрович мимоволі спонукав мене зателефонувати заступнику гендиректора ТОК «Судак» з економіки Олені Нелюбовій, щоб прояснити цю кадрову ситуацію. Тим паче, що того ж дня довелось почути подібне, себто зміну власника ТОК, і від самих жителів Судака.
«Я вам на 100% гарантую, що ні Байсарову, ні Новинському (раніше преса пов’ясувала ТОВ «Торговий дім «Судак», якому належав ТОК «Судак», з афільованими з його бізнесом фірмами з Британських Віргінських островів і Кіпру) наш комплекс не належить», – запевнила мене Нелюбова. – У нього інший господар, виключно російська реєстрація. Зайдіть на реєстр ФПС ( федеральної податкової служби – авт.) – і самі переконаєтесь».
Її порадою, можливо, колись і скористаюсь. Але ця процедура, як виявилось, не така вже проста. І потребує декілька днів. А головне – «тягне» геть на окрему розмову.
Your browser doesn’t support HTML5
Максим Романів, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції