Київ – За рік, що минув з моменту анексії Криму, українська держава так і не розробила та не оприлюднила план повернення контролю за півостровом. Експерти і громадські активісти вважають, що через відсутність стратегії з реінтеграції республіки влада робить кроки, які ще більше віддаляють кримчан від материкової частини країни. Найбільшими провалами в справі повернення Криму громадські активісти вважають відсутність органів влади, які опікуються питаннями окупованої території, введення транспортної блокади, а також ухвалення закону «Про вільну економічну зону Крим», який дозволяє великому бізнесу України безперешкодно продовжувати економічну діяльність на півострові.
У клубі Секретаріату Кабінету Міністрів України від 10 березня відбувся круглий стіл на тему «Річниця окупації Криму. Що зроблено?». У цей день кримські громадські активісти, що представляють організації вимушених переселенців, а також експерти зробили чергову спробу разом з чиновниками провести роботу над помилками і спланувати подальші кроки з реінтеграції півострова. Запрошення були розіслані всім профільним органам влади, однак практично ніхто з чиновників не відгукнувся і не прийшов на дискусію.
Юлія Каздобіна
«Ми планували цей круглий стіл як підведення підсумків того, що відбулося за рік, який минув з окупації Криму. Нашою метою є оцінити дії влади з деокупації Криму і спланувати подальші кроки щодо реінтеграції півострова в Україну. Планувалося, що це буде діалог влади і громадянського суспільства – організацій, які представляють вимушених переселенців», – зазначила модератор круглого столу, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Каздобіна.
Вільна економічна зона замість санкцій
Жоден з органів влади України сьогодні не розробив план з повернення контролю над Кримом. Зараз подібною роботою займаються тільки незалежні експертні центри. Економічний експерт фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смілянський, виступаючи на круглому столі, виклав основні тези стратегії повернення Криму, розробленої його організацією.
«Мають скластися умови, які, по-перше, відображатимуть небажання, нехай навіть приховане і не дуже активне, жити в окупації з боку значної частини населення Криму. На сьогоднішній день в тих висловлюваннях, які ми спостерігаємо, в першу чергу, в інтернет-співтоваристві, ми бачимо, що цей процес спостерігається і посилюється», – зазначив експерт.
Юрій Смілянський
На думку Смілянського, ключовою умовою, за якої стане можливе повернення Криму, є нездатність Росії утримувати захоплену територію засобами федерального бюджету в соціально-економічному і військовому плані. Експерт стверджує, що бюджет Криму на 2015 рік демонструє, що у Кремля вже виникли проблеми з тим, щоб у повному обсязі виконувати обіцянки, дані мешканцям півострова.
«Основним інструментом створення подібної ситуації є ресурсні, сировинні, товарні та комунікаційні обмеження, а також внесення змін та доповнень до існуючого законодавства нашої країни та інших нормативних документів. Це стане сигналом для громадян нашої країни, які залишилися на окупованій території», – сказав Смілянський.
Однак учасники минулого круглого столу зійшлися на тому, що поки Україна ще далека від того, щоб ввести відносно Криму режим ефективних економічних санкцій. Замість цього Верховна Рада минулого скликання проголосувала за закон «Про створення вільної економічної зони «Крим», який забезпечує ведення бізнесу на території Криму великим українським корпораціям.
Екс-голова управління з кадрової політики й окупованої території Адміністрації президента Інна Онищенко нагадала, що через півтора місяця після анексії український парламент ухвалив закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на окупованих територіях України». У ньому було зазначено, що особливості економічної діяльності на анексованому півострові будуть виписані в іншому законі. В результаті такий закон був ухвалений. Згідно з ним на території, яка була окупована іншою державою, створюється вільна економічна зона.
Інна Онищенко
«Ідеологія, яка була закладена в законі про окуповані території була забута. Чому? Тому що створення вільної економічної зони ставить метою економічний розвиток регіону, в якому вона створюється. У мене питання: невже ми, як держава Україна, хотіли допомогти окупантові покращити економіку захопленої території?» – обурилася Онищенко.
Вона також підкреслила, що після набуття чинності цим законом фізичні та юридичні особи, зареєстровані в Криму, були оголошені нерезидентами, і не можуть продовжувати економічну діяльність на материковій частині України. Тоді як українські великі бізнес-компанії можуть вільно вести бізнес на півострові, при цьому не сплачуючи податки в бюджет.
Бардак на адмінкордоні і статус нерезидента
Депутат Верховної Ради минулого скликання Андрій Сенченко вважає, що закон про введення вільної економічної зони ухвалювався корупційним способом.
Андрій Сенченко
«Зараз знаходять різні версії, звідки з'явився цей закон. За цей закон заплатили гроші, давайте скажемо чесно. Тому це абсолютно корупційна заготовка, яка була бездумно проведена через зал в минулому складі. Її потрібно скасовувати. Але скасовуючи, ми маємо запропонувати режим, який би враховував ситуацію окупації», – сказав екс-нардеп, виступаючи на круглому столі.
Сенченко зазначив, що влада України наразі йде шляхом введення гуманітарної блокади замість того, щоб вводити економічні санкції.
«Пан Фірташ з території Криму з підприємств, перереєстрованих за законами Російської Федерації, возить продукцію і завозить сировину нашою залізницею. У цій частині я нещадний, як громадянин, в частині введення блокади. А в частині можливості людям їздити на материк, я проти блокади», – сказав політик.
Правозахисники зазначають, що скасувавши транспортне сполучення з Кримом через міркування державної безпеки, влада не подумала про безпеку та інтереси кримчан, які в'їжджають на материк з мирними цілями. Заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник наголосила, що за три місяці транспортної блокади чиновники не спромоглися організувати рух громадського транспорту до пунктів пр
Ольга Скрипник
«Це не пов'язане з окупантом, це відповідальність України. І вирішується ця проблема елементарно. Можна було давно запустити маршрут до пропускних пунктів, який би коштував гривень 20. А зараз людям доводиться витрачати на проїзд від Херсона до Сімферополя 400 гривень мінімум», – сказала Скрипник під час свого виступу на круглому столі.
Правозахисники також загострили увагу на тому, що кримчани на материковій Україні продовжують зазнавати дискримінації, оскільки багато з них не можуть отримати статус резидента і користуватися банківськими послугами.
«До сьогоднішнього дня зберігаються проблеми в осіб, які залишили територію Криму ніби вимушено, до 16 березня 2014 року, і відповідно не мають можливість отримувати довідку вимушено переміщеної особи. А не отримавши цю довідку, вони позбавляються можливості користуватися повсякденними необхідними банківськими послугами», – зазначила експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова.
Ні Держслужби, ні уряду у вигнанні
Координатор руху Євромайдан-Крим Сергій Ковальський вважає, що за провали в справі повернення Криму відповідальна не тільки держава, а й політичні партії. На його думку, провідні політичні сили не займаються створенням сильних кримських партійних організацій та встановленням контактів із жителями анексованого півострова.
«Дуже важливо, щоб кожна політична сила не тільки використовувала гасла, що ми повернемо Крим, але все-таки і в своїх програмах, і у своїх діях започаткувала ці процеси. Сьогодні кримчани, які залишилися на окупованій території або живутьь на материковій частині, не мають депутата, до якого вони можуть звернутися», – сказав активіст.
Сергій Ковальський
На його думку, саме через відсутність сильного кримського політичного лобі досі не почала працювати Державна служба у справах Криму й уряд Криму у вигнанні. Ковальський нагадав, що рішення Кабміну про створення Держслужби було ухвалене ще в липні, проте досі не був обраний її голова. За словами активіста, в Україні досі не створений центральний орган виконавчої влади, відповідальний за питання реінтеграції півострова.
У завершальній частині круглого столу «Річниця окупації Криму. Що зроблене?» була ухвалена резолюція, в якій учасники дискусії виробили низку пропозицій до влади. Зокрема, вони порекомендували парламенту скасувати найбільш одіозні статті закону «Про вільну економічну зону Крим», доопрацювати закон «Про окуповані території». Також у резолюції міститься пропозиція ухвалити нові закони: «Про стратегію деокупації та реінтеграції АРК і Севастополя», а також «Про статус і про забезпечення прав корінних народів України». Крім того, учасники круглого столу запропонували до 15 квітня створити з-поміж неурядових організацій, що працюють над кримським питанням, громадські ради при Адміністрації президента і Кабінеті міністрів.