Уроки анексії. Чому Україна не змогла зберегти контроль над Кримом?

Київ – В Українському кризовому медіа-центрі 26 лютого відбулася міжнародна конференція під назвою «Крим – це Україна». Її першу половину зайняла панельна дискусія на тему «Окупація Криму: Уроки 2014», в якій взяли участь лідери кримськотатарського національного руху, кримські політики, а також експерти з України та Росії. Під час обговорення учасники конференції згадували про драматичні події минулого року і сперечалися на тему того, чи була анексія півострова невідворотною, чи у Києва були шанси її зупинити.

Конференція була розділена на дві частини. Першу половину заходу зайняло обговорення причин анексії Криму та подій, що відбувалися на півострові рік тому, а другу – пошук шляхів повернення контролю над окупованою територією. Панельну дискусію «Окупація Криму: уроки 2014» модерував ведучий 5 каналу Роман Чайка.

Мустафа Джемілєв

Відкривав конференцію Мустафа Джемілєв – національний лідер кримських татар. Його виступ був присвячений тому, чому Кремль завдав першого удару саме у Криму, а не в якомусь іншому регіоні України.

«Крим був в Україні однією з найбільш болючих точок, слабких ланок. Кримський півострів відрізнявся від інших регіонів України тим, що там була найбільша концентрація проросійських сил», – сказав він.

Джемілєв: Росія хотіла приєднати Крим ще в 1991 році

Лідер кримських татар зазначив, що Росія ніколи не відмовлялася від своїх експансіоністських намірів відносно Криму навіть за часів так званого демократичного періоду – першого десятиліття після розвалу Радянського Союзу. Джемілєв зазначив, що ще в 1991 році він разом з Рефатом Чубаровим приїхав на зустріч із керівництвом Верховної Ради Росії в Москву, де їм повідомили, що готуються документи про скасування незаконного приєднання Криму до України 1954 року.

«Ще за часів Єльцина були домагання Криму з боку Росії. Всі ці роки російська пропаганда активно працювала на те, що Крим – це російська територія. Оскільки вони знали, що найбільш організована сила, яка може протистояти цьому – це кримські татари і представницький орган – Меджліс, всі нападки були, в основному, на Меджліс кримськотатарського народу», – зазначив Джемілєв, який сам очолював представницький орган кримських татар з 1991 до 2013 року.

На його думку, влада України не приділяла належної уваги боротьбі з цими сепаратистськими тенденціями в Криму, які походили від російського керівництва. Джемілєв припустив, що небезпека з боку Кремля була недооцінена, оскільки сама російська влада, зокрема президент Володимир Путін, стверджували, що не мають територіальних претензій на півострів.

Мустафа Джемілєв

Національний лідер кримських татар нагадав, що ключовий момент минулорічних подій стався в ніч з 26 на 27 лютого, коли адміністративні будівлі захопили російські військові без розпізнавальних знаків.

«В цілому їх було 110 осіб: 70 захопили парламент і 40 – Раду міністрів. Звичайно, можна було наступного ж дня знову зібратися, але, по-перше, було прохання з Києва про те, щоб не виходити, бо можливе кровопролиття. Але, з іншого боку, і Київ нічого не робив для того, щоб нейтралізувати цих терористів», – сказав Джемілєв.

Він додав, що в 20 кілометрах від Сімферополя дислокувалися бійці спецпідрозділу «Альфа», які могли приїхати до парламенту і нейтралізувати «зелених чоловічків».

Чубаров: був шанс зупинити окупацію військовим способом

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, виступаючи на конференції, розповів, що дізнався про збройне захоплення урядових будівель з розмови з головою кримської СБУ, який зателефонував йому вранці 27 лютого.

«Він сказав, що велика група людей з численною зброєю увійшла в приміщення Ради міністрів і Верховної Ради Криму. Він сказав, що це досить багато зброї, оскільки у них такі великі сумки. І зброя специфічна – для масового знищення людей. Я сказав йому – навіщо ти мені телефонуєш, у тебе є свої обов'язки – вперед!» – сказав Чубаров.

Рефат Чубаров

За словами голови Меджлісу, його попередили, що загарбники можуть відкрити вогонь з адміністративних будівель, і він через ЗМІ звернувся до кримчан з проханням не проводити зібрань біля цих об'єктів.

«Всі чекали, як 27 лютого себе поведуть численні підрозділи різних видів Збройних Сил України. Для нас це було головне. Якщо говорити про прохання не втручатися, прохання витримати, прохання не провокувати, це було не тільки з боку українських політиків, але й з боку майже всіх послів і представників міжнародних організацій, з якими я розмовляв», – зазначив Чубаров.

За його словами, багато керівників української влади і, зокрема, в.о. президента Олександр Турчинов дотримувалися думки про те, що якби Україна зробила військовий спротив у Криму, то російські війська могли вторгнутися десь на сході країни.

«По моєму, був короткий час, коли слід було здійснювати такі заходи. Це було 27-го упродовж дня, вночі 27-го і, можливо, півдня 28-го, поки не пішло широке вторгнення з-за меж Криму різних сил з боку Росії. Але це одна з гіпотез», – зазначив голова Меджлісу.

Чубаров також висловив упевненість в тому, що Кремль хотів, щоб кримські татари і кримчани інших національностей, які були проти анексії, захопили будівлю кримського парламенту 26 лютого – до того, як туди увірвалися «зелені чоловічки».

«Такий варіант у них точно був, і вони планували, що кримські татари та інші прихильники територіальної цілісності зайдуть у парламент і звідти не вийдуть. Тобто ми б перейшли в такий формат, який вони оцінюють, як пряму загрозу для росіян, і тоді вони вже у відкриту перейшли б до військових дій», – сказав голова Меджлісу.

Сенченко: внутрішні війська не стали б виконувати накази з Києва

Екс-народний депутат України Андрій Сенченко підтримав думку про те, що Росія розраховувала на захоплення адміністративних будівель у Сімферополі з боку кримських татар.

«Я думаю, що такий сценарій був, і далі вони б розкручували спіраль міжнаціонального конфлікту. Я думаю, що це було одним зі сценаріїв, який дозволив би вирішити відразу два завдання: і зайняти Крим, і розкрутити всі репресії щодо кримських татар, які зараз ми кожен день спостерігаємо», – сказав політик.

Андрій Сенченко

Сенченко зазначив, що 26 лютого 2014 року він протягом двох годин розмовляв з особовим складом кримського спецпідрозділу «Беркут». За його словами, ці люди не стали б виступати на підтримку України в Криму, оскільки були в панічному стані після подій на Майдані. Таке ж враження у Сенченка залишилося після зустрічі з командним складом кримського територіального управління внутрішніх військ. За його словами, вони в той момент не були здатні виконати навіть елементарні накази з Києва.

«Нагадаю, що події відбувалися 26-го, «зелені чоловічки» зайняли адміністративні будівлі 27-го. А український уряд був сформований тільки 27-го числа в другій половині дня. Тобто до того фактично був вакуум влади», – зазначив нардеп.

Сенченко наголосив, що на початкових етапах військового вторгнення Росії до Криму місцеві політики були розгублені. За його словами, увечері 26 лютого його проводжала в аеропорт група депутатів, які говорили про готовність відправити у відставку Константинова в обмін на те, що Київ не буде присилати на півострів свого прем'єра.

Піонтковський: Захід подумував відкупитися Кримом від Росії

Виступаючи на конференції, російський політолог і опозиціонер Андрій Піонтковський у своїй доповіді поділився спостереженнями про те, як міжнародне співтовариство відреагувало на військове вторгнення до Криму. Експерт зазначив, що для світової політики анексія півострова важлива тим, що таким чином Путін оголосив про своє право захищати не громадян Росії, а етнічних росіян, російськомовних.

Андрій Піонтковський

«Багато спостерігачів і я зокрема, негайно помітили, що кримська промова Путіна – це учнівське перекладення гітлерівської Судетської промови, і в ній звучали абсолютно нові для російського політичного мовлення концепти: роз'єднана нація, збирання споконвічних російських земель, націонал-зрадники і, нарешті, концепція «русского міра», яка є аналогом концепції німецького Рейху», – підкреслив Піонтковський.

На його думку, концепція «русского міра», яку почав реалізовувати Путін у Криму, також ставить під загрозу становище Естонії та Латвії, які є країнами НАТО. У відповідь на цю загрозу, як вважає Піонтковський, країни Заходу вирішили, що вони можуть відкупитися Кримом, і Кремль на цьому заспокоїться.

«Якщо ви згадаєте квітневий Женевський протокол, підписаний чотирма міністрами, там слово Крим не згадувалося. Та ж ідея проходила в масі навколоурядових нарад російських та американських експертів», – сказав російський політолог.

При цьому Піонтковський вважає, що зараз у США вже стали чітко розуміти, що питання Криму є принциповим, і якщо Путіна не зупинити на цьому етапі й здати півострів, то це загрожує повномасштабною війною.

Слідом за обговоренням причин і наслідків анексії півострова відбулася друга дискусія під назвою «Повернення Криму. Прогнози. Рішення». Конференція була одним із заходів, що є частиною інформаційної кампанії «Крим – це Україна. Як не крути», яку проводять правозахисники, експерти, громадські активісти та представники міжнародних організацій. Найближчим часом у рамках цього проекту відбудеться мітинг на Майдані Незалежності на підтримку жителів анексованого Криму.

Конференція «Крим – це Україна!»