На 6 липня в Криму призначене перше засідання підконтрольного Росії суду у справі затриманого журналіста, фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка. Цього ж дня у Києві на Майдані Незалежності о 18:00 відбудеться акція на його підтримку, а паралельно ‒ у Вінниці. Організатори також пропонують приєднатися до онлайн-флешмобу ‒ опублікувати в соціальних мережах фотографію з портретом Владислава Єсипенка та хештег #FreeYesypenko і #CrimeaisUkraine. Також листи для Владислава Єсипенка можна писати на електронну пошту info.crimeahrg@gmail.com.
Владислав Єсипенко був затриманий у Криму 10 березня 2021 року. При затриманні у нього була нібито виявлена граната, на якій експертиза потім не знайшла його відбитків пальців. При цьому ФСБ Росії у своїх повідомленнях звинувачує журналіста в тому, що він нібито збирав інформацію «в інтересах спецслужб України». У Службі зовнішньої розвідки України цю версію відкинули й назвали «пропагандистською акцією».
За інформацією правозахисників, російські силовики в Криму підозрювали Владислава Єсипенка за ст. 223-1. КК Росії (незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, переробка або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. За інформацією дружини Єсипенка, Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення ‒ ст. 222 КК Росії (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
З самого моменту затримання в березні до Владислава Єсипенка довго не могли потрапити незалежні адвокати, при цьому телеканал «Крым 24» опублікував телеінтерв'ю, де журналіст зізнався у шпигунстві на користь України. Пізніше з'явилися перші повідомлення про катування затриманого, а потім Крим.Реалії почали публікувати листи Владислава Єсипенка з неволі. Про справу Єсипенка та підтримку журналіста йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Дружина Владислава, Катерина Єсипенко розповіла Крим.Реалії, в яких умовах зараз утримують її чоловіка в СІЗО Сімферополя.
Він волелюбна людина, прихильник активного спортивного відпочинку. Я думаю, йому нелегкоКатерина Єсипенко
‒ Зі станом здоров'я ‒ відносно нормально: наскільки добре взагалі можна себе почувати в обмеженому просторі, в камері три на чотири й без достатньої кількості кисню. У камеру іноді приходять щури, а співробітники СІЗО це питання ігнорують ‒ кажуть, що це не їхня проблема. Прогулянки на свіжому повітрі передбачені лише одну годину на день, у дворику площею 12 квадратних метрів. У суботу прогулянок немає, тому я навіть уявити собі не можу, як Влад усе це витримує. Він волелюбна людина, прихильник активного спортивного відпочинку. Я думаю, йому нелегко. Загалом Влада утримують у тій же камері й з тим же сусідом, що й раніше. При кожній зустрічі з адвокатами він передає листи рідним, у нього зараз є час писати, читати, займатися спортом. Влад багато розповідає про умови утримання, про тортури, які були після затримання.
За інформацією Катерини Єсипенко, яку вона отримала з листів чоловіка, одного з основних оперативних співробітників ФСБ у справі Владислава Єсипенка звуть Денис Коровін.
ФСБшник погрожував тим, що Влада знову будуть катувати, якщо він не визнає провину, навіть вбивствомКатерина Єсипенко
‒ Він брав участь у затриманні, його підписи є у протоколах матеріалів справи, він брав участь у тортурах. Також пізніше Коровін періодично «передавав привіти» Владу від оперативних співробітників ФСБ, які в підвалі його «обробляли». ФСБшник погрожував тим, що Влада знову будуть катувати, якщо він не визнає провину, навіть вбивством. Словом, Денис Коровін ‒ посильний між слідчим і співробітниками, які безпосередньо катували його. Потрібно всім запам'ятати це прізвище... Щодо акції солідарності 6 липня, вона дуже важлива для об'єднання громадян навколо замороженого питання звільнення політв'язнів. Ми не можемо більше мовчати, наші рідні ледве виживають у катівнях ФСБ, діти можуть вирости без своїх батьків. Українські органи влади просто не мають права відмовчуватися, вони зобов'язані зробити все для обміну політв'язнів.
Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик нагадує, що виокремлює справу Владислава Єсипенка серед інших подібних.
Цей випадок особливо обурливий тим, що до затриманого 27 днів не пускали незалежних адвокатів, хоча вони не раз намагалися пробитися до ньогоТетяна Печончик
‒ Він один із політв'язнів-журналістів, яких у нас у списку сьогодні 11 осіб, серед них дев'ять кримських татар, це громадянські журналісти. Для нас дуже важливо привернути увагу до цього суду ‒ судилища, можна сказати ‒ над Владиславом Єсипенком і також висловити свою солідарність та підтримку. Цей випадок особливо обурливий тим, що до затриманого 27 днів не пускали незалежних адвокатів, хоча вони не раз намагалися пробитися до нього. Замість цього йому відразу ж призначили адвокатку Віолетту Синєглазову, яка фігурувала в інших справах політв'язнів і практично не захищала своїх клієнтів. Ми вважаємо, що вона працює на сторону обвинувачення. Інший фактор, що виділяє справу Єсипенка ‒ це застосування тортур з метою вибити з нього зізнання, коли його примушували заучувати тексти й озвучувати так званим кримським ЗМІ.
Тетяна Печончик зазначає, що, виходячи з практики, широкий розголос зазвичай допомагає полегшити долю затриманих російськими силовиками українців.
Тортури ‒ одне з найстрашніших порушень прав людини, і до цього завжди дуже уважно ставляться міжнародні організації, уряди різних країнТетяна Печончик
‒ Ми чули від інших політв'язнів, які вже звільнені, якщо про них говорили у пресі, на майданчиках міжнародних організацій, то до них в ув'язненні або не застосовували насильство, або, наприклад, покращували умови утримання. Тому наша мета ‒ привернути якнайширшу увагу до справи Владислава Єсипенка. Окрім того, на акції можна буде написати йому листа, який ми передамо через адвокатів. Щодо притягнення до відповідальності тих, хто затримував і катував Владислава, тут важливо, щоб прокуратура Автономної Республіки Крим відкривала кримінальні провадження за цими фактами, встановлювала й оголошувала в розшук цих підозрюваних. Потрібно, щоб були судові вироки. Другий момент: тортури ‒ одне з найстрашніших порушень прав людини, і до цього завжди дуже уважно ставляться міжнародні організації, уряди різних країн. Це одна з причин внесення в санкційні списки Заходу.
Раніше Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання та арешту в Криму Владислава Єсипенка. У свою чергу, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко підкреслює, що навіть у разі вчинення будь-яким співробітником ЗМІ правопорушень він має право на захист і гідне поводження.
Кейс Есипенко был внесен на специальную платформу Совета Европы, которая на дипломатическом уровне ведет мониторинг нарушений прав журналистовСергей Томиленко
‒ Ми від самого затримання Владислава почали мобілізувати колег як у країні, так і за її межами. Цей кейс був внесений на спеціальну платформу Ради Європи, яка на дипломатичному рівні веде моніторинг порушень прав журналістів. Європейська федерація журналістів, Міжнародна федерація журналістів виступили зі спеціальними заявами з цього приводу. Акція 6 липня доповнює цей ланцюжок різних подій і заходів. Основний посил: журналіст не може переслідуватися за професійну діяльність, журналістика ‒ це не злочин. Навіть якщо є певні претензії ‒ а журналісти, представники ЗМІ, безумовно, не ідеальні ‒ вони все ж мають право на повагу до своїх прав, на забезпечення захисту й доступу родичів. На жаль, усього цього у випадку з Владиславом Єсипенком немає.
Сергій Томіленко переконаний, що російська влада цілеспрямовано бореться з незалежними журналістами та ЗМІ, щоб у громадян не було доступу до об'єктивної інформації.
Це історія несвободи слова в Криму, але водночас це історія боротьби за правду, яку кожен намагається вести по совістіСергій Томіленко
‒ Це типово для авторитарних режимів ‒ блокувати доступ до інформації, нейтралізувати негативні оцінки своїх дій, намагатися знизити міжнародний тиск. У Криму переслідують насамперед кримськотатарських громадських журналістів, також згадується кримінальна справа проти Миколи Семени. Це історія несвободи слова в Криму, але водночас це історія боротьби за правду, яку кожен намагається вести по совісті. На цьому тлі особливо ганебно виглядає участь журналістів в інформаційних спецопераціях на кшталт так званого інтерв'ю Владислава Єсипенка телеканалу «Крым 24». Тут фактично немає різниці між «журналістами» та співробітниками ФСБ. Можна також згадати, як російські пропагандисти допитували Станіслава Асєєва, який був у катівнях у Донецьку.
Раніше журналісти Крим.Реалії надіслали запит в управління ФСБ в анексованому Криму з проханням пояснити, за якими процесуальними нормами було організоване «інтерв'ю» ‒ а фактично теледопит ‒ Владислава Єсипенка телеканалу «Крым 24» та його директору Олегу Крючкову. Редакція також готова надати право оприлюднити свою позицію зазначеним вище Віолеті Синеглазовій та Денису Коровіну в цьому або наступних матеріалах.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Справа Владислава Єсипенка
Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну та екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».
Протягом 27 днів до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв'ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.
На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Там же Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолетти Синєглазової. Суд залишив Єсипенка під вартою до 11 травня 2021 року.
За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.
За інформацією правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму лише за ст. 223-1. КК Росії (Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Але дружина заарештованого Катерина Єсипенко повідомила, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення – ст. 222 Кримінального кодексу Росії (Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
Служба зовнішньої розвідки України на інформацію ФСБ про співпрацю Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила Крим.Реалії, що «не коментує провокації російських спецслужб». Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка.
Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо Владислава Єсипенка немає.
Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенко.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вимагав негайно звільнити Єсипенка з-під варти і заявив, що РВЄ/РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий в Криму фрілансер Крим.Реалії.
