Російська влада Криму прагне «знищити самобутність українців і корінного населення півострова ‒ кримських татар», ‒ про це на дебатах у Генеральній Асамблеї ООН 23 лютого сказав постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він також запросив країни-учасниці організації приєднатися до «Кримської платформи».
У відповідь перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський назвав дебати щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України в Генасамблеї ООН «незграбним епізодом» і висловив думку, що Україна «не поверне» жителів Кримського півострова, а сама ООН «віддаляється від реальності». Про аргументи сторін і важливість цих дебатів для кримського питання йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник висловила Крим.Реалії думку, що, попри всі зусилля, російській стороні не вдається перехопити ініціативу в цих дебатах і спрямувати їх у потрібне Москві русло.
Російська сторона намагається давати неправдиву інформаціюОльга Скрипник
‒ Важливо, що на цих дебатах не тільки представники України, а саме інших країн ставили запитання, причому досить складні, і вони були підтверджені конкретними доповідями Верховного комісара з прав людини, правозахисниками. Всі ці факти були озвучені, і зрозуміло, що відповіді Російської Федерації були, як завжди, на рівні пропаганди. Тут ми бачимо ще одне підтвердження того, що російська сторона намагається приховувати ці факти і давати неправдиву інформацію. Будь-яку дискусію про порушення прав людини в Криму, серед них і про такі тяжкі, як тортури, Росія намагається перевести у звичне русло: мовляв, в Україні «фашисти», «бандерівці» тощо. Однак, з іншого боку, ми бачимо позицію інших країн, міжнародних партнерів України, які в більшості своїй єдині щодо питання окупованого Криму.
Так, Сполучені Штати Америки закликали країни-учасниці ООН проголосувати за резолюції, які привертають увагу до ситуації з правами людини та мілітаризації Криму. Чехія, зокрема, зажадала провести незалежне розслідування катувань на півострові. Представник Німеччини Крістоф Хойсген навів цілий список порушень прав людини в Криму й дорікнув Росії в тому, що вона не пускає на півострів міжнародних спостерігачів:
Крим перетворюється на плацдарм для російської сили проти вільної частини УкраїниКрістоф Хойсген
«Ми особливо стурбовані долею кримських татар. Колись це була більшість у Криму, тепер вони стали меншиною. Вони перебувають під прицільним ударом, опиняються в тюрмах, страждають від маргіналізації, асиміляції, втрачають свою самобутність. Ми також стурбовані російської мілітаризацією Криму. Крим перетворюється на плацдарм для російської сили проти вільної частини України в Чорноморському регіоні. Ми стурбовані насильницьким зарахуванням у збройні сили (Росії ‒ КР) українських громадян та індоктринацією дітей. Ми стурбовані тим, що Росія порушує права людини шляхом будівництва Керченського мосту та порушення свободи судноплавства в Азовському морі. Росія стверджує, що все дуже красиво в Криму, але я хочу запитати російського представника: чому Росія не пускає незалежні місії, незалежних спостерігачів для встановлення фактів щодо ситуації з правами людини в Криму?»
З точки зору структур ООН, які вважають Крим тимчасово окупованою територією України, такі місії можуть узгоджуватися тільки з українською стороною, проте Росія наполягає на тому, щоб міжнародні спостерігачі працювали через Москву. Втім, перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський відповів на претензії представника Німеччини, використовуючи інші аргументи:
«Набагато простіше поширювати небилиці про жахи в нібито окупованому Криму, тоді як дізнатися правду і переконатися в брехливості цих вигадок простіше простого. Це роблять щорічно близько мільйона українців, як і раніше відпочиваючи в Криму, і залишають позитивні відгуки в соціальних мережах. Мій німецький колега картинно журився, що ми нібито нікого на півострів не пускаємо. Запитайте у ваших співвітчизників, зокрема з Бундестагу, які регулярно бувають у Криму. Особисто вас, до речі, і ми, і кримчани в Крим запрошували. Може бути, ви просто неспроможні й натякаєте, щоб ми вам квиток купили? Так скажіть прямо, навіщо темнити. До речі сказати, якщо сьогодні й виправдано говорити про яку-небудь окупацію ‒ так це про окупацію «майданною» Україною ‒ України нормальної, яка була відкритою і дружньою для нас країною зі спільними цінностями та ідеалами».
За оцінкою Ольги Скрипник, відповідь російського дипломата не витримує жодної критики.
Тут у нас не посиденьки на лавочці ‒ це дебати Генеральної Асамблеї ООНОльга Скрипник
‒ Ніяких фактів Полянський не надав, ніяких заяв на цю тему не зробив. Водночас він використовує інформацію зовсім з іншої сфери, причому вона абсолютно не підтверджена й маніпулятивна. Його висловлювання спрямовані на певний емоційний посил, а не на раціональне сприймання. Але тут у нас не посиденьки на лавочці ‒ це дебати Генеральної Асамблеї ООН, де всі представники спираються на конкретні задокументовані, підтверджені факти, багато з яких вже передані в міжнародні суди. На противагу цьому ми чуємо лише емоційні випади: мовляв, а українським туристам подобається Крим, а давайте ми купимо квиток громадянам Німеччини. Це ніяк не пов'язане з темою обговорення. У принципі, це класичний прийом Росії: емоційно говорити на будь-яку тему, але тільки не відповідати на пряме запитання.
Під час міністерського заходу в межах сегмента високого рівня Ради ООН з прав людини голова МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що Україна має відповісти Росії за порушення прав людини в Криму. Ольга Скрипник брала участь у цій зустрічі, яка проходила паралельно з Генасамблеєю, і вважає цей майданчик не менш важливим.
‒ Це був захід високого рівня, у ньому брали участь міністри закордонних справ: окрім Дмитра Кулеби, також міністри Латвії, Литви, Польщі. Був присутній також представник Державного департаменту США і заступники міністрів Туреччини та Грузії, були представлені й інші країни. Метою цього заходу було, зокрема, поінформувати про стан справ у Криму зараз. По-друге, він був спрямований на консолідацію зусиль з підтримки України надалі, зокрема і на підтримку «Кримської платформи», основу якої заклало торік Міністерство закордонних справ України. Наша мета ‒ об'єднати навколо цієї платформи різні країни для вирішення серед інших і проблеми прав людини.
Колишній представник президента України в Автономній Республіці Крим, юрист-міжнародник Борис Бабін переконаний, що дебати в ООН залишаються найважливішим майданчиком для обговорення кримського питання.
Будь-які обговорення кримського питання в ООН вкрай болісні для РосіїБорис Бабін
‒ Російська Федерація, звичайно ж, зловживає своїми можливостями в цій організації, включно з правом вето в Раді Безпеки ООН, що дісталося їй за радянською квотою. Таким чином Москва блокує будь-які ініціативи, зокрема й пов'язані з російсько-українською війною. Зрозуміло, що рано чи пізно ця ситуація буде вирішена згідно з міжнародним правом, але навіть сьогодні, навіть у такій ситуації будь-які обговорення кримського питання в ООН вкрай болісні для Росії. Вони можуть стверджувати що завгодно, але саме обговорення свідчить про те, що проблема існує, що це не уява України, не якась політична позиція однієї країни ‒ це як мінімум думка світової спільноти. По-друге, саме в межах ООН ухвалена досить велика кількість резолюцій Генасамблеї щодо Криму ‒ нехай вони не зобов'язують Росію, але формують міжнародну систему.
Борис Бабін підкреслює, що саме документи ООН закріплюють невизнання анексії Криму та служать основою для введення санкцій проти Росії.
‒ Російська Федерація це прекрасно розуміє й тому так нервово поводиться в ООН. Сім років росіяни повторюють одне і те ж, але сьогодні вже можна говорити не тільки про політичну неспроможність їх аргументів ‒ але й про юридичну. У нас є рішення Європейського суду з прав людини, яке набуло чинності і не підлягає оскарженню, в справі України проти Росії щодо Криму ‒ відносно прийнятності заяви. І ЄСПЛ якраз розібрав всі ці питання так званого зв'язку захоплення Криму з Революцією Гідності, зміною влади в Україні ‒ і відкинув всі російські аргументи. Тобто в цьому випадку Росія говорить у порожнечу, і усі це прекрасно розуміють, оскільки слова Полянського прямо суперечать спеціальним нормам міжнародного права, ухваленим з цього приводу.
Тим часом російський політолог Юлій Нісневич критикує здатність ООН як міжнародної організації вирішувати конфлікти та суперечні питання.
По-моєму, ООН взагалі втратила якийсь реальний впливЮлій Нісневич
‒ По-моєму, ООН взагалі втратила якийсь реальний вплив, за винятком однієї сфери, де вона дуже ефективна ‒ гуманітарної допомоги. В усьому іншому вона нагадує велику пісочницю, в який кожна держава зі своїм совочком, зі своїми пасочками ліпить те, що їй хочеться. Діалогів ніяких там не відбувається, рішень у цьому сенсі ніяких не ухвалюють, тому я ставлюся до цих дебатів дуже спокійно. Ну, поговорили й розійшлися ‒ усі залишилися на своїх позиціях. У Росії є приказка: вам «шашечки» чи їхати? Якщо треба просто поговорити, то заради бога, а якщо необхідно ухвалювати рішення, треба шукати інші способи. Все ж ООН була створена після Другої світової війни і була ефективна при тому біполярному світопорядку ‒ проте світ змінився і продовжує змінюватися.
На думку Юлія Нісневича, з дискусійного майданчика ООН перетворилася на трибуну для висловлення думок, і тому організацію необхідно докорінно реформувати для введення механізмів реального вирішення суперечних міжнародних питань.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
