«Початок переговорів про Крим – страшний сон Путіна»: як Україна має намір відстоювати свою позицію на чолі форуму ОБСЄ

Україна почала чотиримісячне головування на форумі ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, пише «Європейська правда». Його перші збори 29 квітня відкрив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і в своєму виступі окреслив пріоритети роботи, які опосередковано стосуються анексованого Криму.

За словами Кулеби, Україна на чолі форуму ОБСЄ планує просувати мирний процес і врегулювання конфлікту на сході країни, обговорювати мілітаризацію в Чорноморсько-Азовському регіоні, в тому числі за рахунок російських військ на анексованому півострові, а також протидію засобів ведення гібридної війни. У той же час Меджліс кримськотатарського народу наполягає на включенні теми Криму в майбутні переговори в «нормандському форматі». Про те, що може змінити головування України на форумі ОБСЄ, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Директор українського Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця висловив Крим.Реалії думку, що Україні все одно буде складно просувати свій порядок у сфері безпеки через зростання впливу Росії в ОБСЄ.

– Головування на цьому форумі дає Україні можливість висувати на перший план важливі проблеми як для її національної безпеки, так і для регіональної. Інше питання, наскільки це буде результативно, оскільки рішення ОБСЄ мають рекомендаційний характер і розраховані на добру волю країн-учасниць. Багато що також залежить від впливовості тих чи інших країн, від їхньої участі в утриманні організації. Росія в ОБСЄ дуже впливова, і тому багато ініціатив, які висуває Україна, блокуються Москвою. У цьому випадку принцип нейтральності цієї організації заважає їй бути ефективною. На жаль, розстановка сил в Європі зараз змістилася на користь Росії – вона розв'язала гібридну війну не тільки проти України, а й проти Заходу, зламавши баланс сил, що склався у Чорноморському регіоні. Кремль готується до великої війни з НАТО.

На думку Григорія Перепелиці, ОБСЄ так і не змогла вплинути на агресивну поведінку Росії в останні роки, оскільки ця організація створювалася насамперед для підтримки клімату безпеки в Європі, коли основне протистояння між Заходом і СРСР вже завершилося.

Кремль не налаштований вирішувати українське питання найближчим часом, переконаний російський політолог Юлій Нісневич.

– Зараз українське питання для російської політики відійшло навіть не на другий, а на дальній план. На першому місці зараз – коронавірус і пов'язаний із цінами на нафту і пандемією стан економіки. Звісно, Кремль як і раніше прагне послабити санкційний тиск, і ми бачимо це по низці зовнішньополітичних дій. Допомога Росії іншим державам під час спалаху коронавірусної інфекції була підгрунтям прориву цієї блокади. Мені здається, наші керівники чітко розуміють, що вирішити проблему санкцій, змінивши політику щодо України, зараз просто неможливо. Ситуація в економіці погіршується швидко, а такі політичні питання щвидко не вирішуються, із ними не можна розібратися за два-три місяці. При цьому російське керівництво, яке довго розповідало, що санкції не позначилися на економіці, зараз визнало, що вони мали величезний вплив.

Юлій Нісневич також вважає, що позиція Росії щодо анексованого Криму в найближчому майбутньому не зміниться, зате можливі зрушення щодо політики в Чорноморсько-Азовському регіоні.

– Це, звісно, пов'язано з Кримом, але не безпосередньо: там потрібно узгодити цілу низку юридичних проблем. Мені здається, що навіть при жорстких позиціях щодо Криму з одного і з іншого боку компроміс цілком може бути досягнутий. Як мінімум, це не безперспективне завдання.

Виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда впевнений, що українським дипломатам не вдасться включити питання Криму в найближчі переговори в «нормандському форматі».

– Щоб змінити цей формат, потрібно змінити Мінські угоди. В цьому плані обіцянки Володимира Зеленського важать дуже мало, як би сумно це не було усвідомлювати. Як ми бачимо, в ці переговори досі не вдається включити питання звільнення кримських політв'язнів. Росія створила в Криму різноманітні структури влади, а угруповання «ДНР» і «ЛНР" не визнані самою Москвою. Про них можна говорити як про об'єкт, а півострів Росія розглядає як свою територію, ігноруючи резолюції Генасамблеї ООН. Початок політичних переговорів про відхід із Криму - страшний сон режиму Володимира Путіна, і він досить послідовний у своєму небажанні йти на компроміси в цьому питанні. Для світової спільноти це безвихідна ситуація, враховуючи, що у Росії є ядерна зброя і вона залишається постійним членом Ради безпеки ООН.

Тим часом голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров міркує, як можна подолати кризу міжнародних організацій на тлі російської агресії в Україні.

– І Україна, і Росія, і інші країни приєдналися до ОБСЄ добровільно і погодилися на дотримання статуту організації. Мені здається, в цьому випадку ОБСЄ має домагатися дотримання власних статутних документів. Ми ж торік спостерігали неприпустиме повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи, враховуючи, що в червні 2014 року ця ж організація в зв'язку з анексією Криму схвалила декларацію, де йдеться про порушення Росією всіх десяти базових принципів ОБСЄ. В березні того ж року була створена спеціальна моніторингова місія з мандатом відвідувати всі регіони України, однак Росія, будучи членом ОБСЄ, досі не допускає цю місію до Криму. Однак у відповідь на такі брутальні порушення ми знову і знову чуємо тільки мовчання. Все тому, що у країн-учасниць організації немає політичної волі протистояти Росії.

На думку Рефата Чубарова, те ж можна сказати щодо Німеччини і Франції, які не чинять тиск на Росію для обговорення анексії Криму під час зустрічей в рамках «нормандського формату». За попередньою інформацією, вони повинні відбутися вже в травні.

(Текст підготував Владислав Ленцев)