В анексованому Севастополі до російських виборів губернатора не допустили відразу двох місцевих політиків, і ті звинувачують місцеву російську владу в зачистці електорального поля. Голосування має відбутися 13 вересня, проте Україна, США, Євросоюз і низка інших країн світу не визнають його законним у зв'язку з невизнанням анексії Криму Росією.
Міська виборча комісія, підконтрольна російській владі, не зареєструвала кандидатами Романа Кияшка від Комуністичної партії Росії та Івана Комелова від партії «Родина». Обидва ‒ місцеві, севастопольські політики, але в обох випадках виборчком забракував зібрані ними підписи. За російськими законами, для висунення на посаду голови регіону кандидати мають заручитися підтримкою не лише виборців, а й депутатів місцевих рад ‒ це так званий муніципальний фільтр.
Про те, що відбувається в Севастополі напередодні виборів і можливі протести на цьому тлі, в ефірі Радіо Крим.Реалії розмірковують журналіст із Севастополя Давид Аксельрод та кримський політолог Олександр Севастьянов.
‒ Севастопольський політик із російської партії «Родина» Іван Комелов повідомив в інтерв'ю телеканалу «НТС», що його недопуск до виборів ‒ не підступи політичних конкурентів, а наслідки такого собі конфлікту інтересів з виборчою комісією:
«І перевірку підписів, і збір підписів ми проводили якраз згідно з четвертим законом міста Севастополя. Саме тому зараз, отримавши на руки рішення комісії про відмову в реєстрації, ми подамо позов до міського суду про оскарження рішення, тому що, з нашої точки зору, воно не має сенсу й упереджене. Той випадок, коли, ймовірно, до цього рішення не мали жодного стосунку мої політичні колеги, а, швидше, це рішення Севастопольської міської виборчої комісії та виборчої комісії Гагарінського району, в яких склалося до мене упереджене ставлення ще з минулих виборів, і це, швидше, якийсь конфлікт інтересів. Хоча, повторю, усі підписи були зібрані відповідно до чинного законодавства ‒ ми на цьому наполягатимемо й відстоюватимемо свою позицію в міському суді».
‒ Давиде, про який конфлікт із російським виборчкомом Севастополя говорить Іван Комелов? Чому в нього все ж не прийняли підписи?
Аксельрод: У випадку з Комеловим мені складно вірити в те, що це якась особиста образа. Досить згадати минулі вибори депутатів Законодавчих зборів, коли весь список партії «Родина», очолюваний Комеловим, зняли з голосування, і теж через підписи. Там же не фігурувало одне його прізвище ‒ не допустили весь список, який був досить сильним за севастопольськими мірками і сповідував таку собі «містозахисну» риторику. Особисто мені Комелов говорив наступне: вони зібрали підписи, але федеральне законодавство було змінене, і тепер громадянин, який бажає підтримати кандидата, має не тільки залишити автограф, а й власноруч вписати всі свої особисті відомості. Вийшло, що севастопольське регіональне законодавство не встигли привести у відповідність із цим, і в місцевій редакції написано, що громадянин має поставити лише підпис. Така ось колізія.
‒ Чи вийде у політика відстояти свою правоту в суді, по-вашому?
Позов Комелова ‒ просто для проформиДавид Аксельрод
Аксельрод: Я не думаю, що севастопольський суд піде на прецедент і ухвалить рішення, яке поставить під сумнів юридичну силу федерального законодавства. За великим рахунком, позов Комелова ‒ просто для проформи.
‒ Тим часом ситуацію з недопуском кандидата від Компартії Росії в ефірі радіо «Эхо Москвы» прокоментував її очільник Геннадій Зюганов:
«У нас у Криму, у Севастополі та ж картина. Прекрасна команда у нас, збирають підписи, готові висувати сильних людей. І для того, щоб ми не могли висунути, взяли, розігнали дві ради, де у нас були представники-депутати, і кажуть, що вони змагаються, вони беруть участь. Це повна лажа й неподобство. Що стосується президентської адміністрації, вони, по-моєму, розучилися проводити нормальні вибори. Ця халтура в усьому виражається: і в триденці для голосування, і в переписуванні законів, і в відсутності належного контролю. Розумієте, це все виводить людей на вулиці, на площі і, по суті справи, перекреслює нормальні, демократичні, чесні вибори».
‒ Нагадайте, будь ласка, що там за історія з розпуском двох рад?
Аксельрод: Це дві муніципальні ради з дванадцяти ‒ Ленінська та Гагарінська. На початку літа вони не змогли саморозпуститися з першого разу, і в підсумку рішення за них ухвалював суд. Компартія спочатку говорила, що це робиться з прицілом на передчасні вибори губернатора Севастополя, оскільки для висунення кандидата треба також зібрати певну кількість підписів муніципальних депутатів. Після розпуску двох рад ця політична сила, яка разом із «Единой Россией» не мала б проблем зі збором підписів у місті, ці проблеми отримала.
‒ У підсумку в передвиборчих перегонах залишаються такі кандидати: колишній голова Севастопольської міської ради та виконкому Іван Єрмаков із партії «Патриоты России», колишній депутат Мосміськдуми та Держдуми Росії Олександр Романович із партії «Справедливая Россия», депутат російських Закзборів Севастополя Ілля Журавльов із ЛДПР, домогосподарка, а до цього генеральний директор ТОВ «Новацентр К» ‒ української мережі будівельних гіпермаркетів «Нова лінія» ‒ Олександра Романенко з «Демократической партии России», колишній чиновник російського уряду Севастополя Ярослав Яковенко з «Партии прогресса» і, нарешті, тимчасовий виконувач обов'язків російського губернатора міста Михайло Развожаєв від «Единой России». Чи є серед цих кандидатур хтось дійсно популярний у місті як політик?
Аксельрод: Звісно, ні. З відомих людей, окрім Развожаєва, є тільки Ілля Журавльов та Іван Єрмаков, але вони йому не конкуренти. Журавльов завжди бере участь у виборах будь-якого рівня, і максимум він набирав понад 10% голосів. Він не критикує владу і ніколи не перемагає. Єрмаков теж практично завжди бере участь у виборах, теж ніколи не виграє і навіть не займає місце у трійці. Решта кандидатів – севастопольцям маловідомі. Цього разу є федеральна фігура зі «Справедливой России», але я не знаю, чи з'являлася ця людина в місті та як веде передвиборчу кампанію. Якщо білборди та листівки з Журавльовим можна іноді побачити, то про Романовича ‒ політика з Москви ‒ севастопольцям навряд чи щось відомо.
‒ А чи помітно взагалі, що в місті досить скоро відбудуться російські вибори губернатора?
Мало хто сумнівається в перемозі Развожаєва, включаючи його самогоДавид Аксельрод
Аксельрод: Малопомітно, як мені здається. Іноді можна зустріти якісь агітаційні матеріали, пов'язані безпосередньо з виборами ‒ тобто закликають взяти в них участь ‒ але в порівнянні з тим голосуванням, в якому брав участь Дмитро Овсянников, і в порівнянні з виборами в Закзбори та Держдуму, зараз усе виглядає досить блякло. Оскільки мало хто сумнівається в перемозі Развожаєва, включаючи його самого, якоїсь серйозної політичної кампанії я не бачу.
‒ Що самі севастопольці думають про це? У 2014 році Росія обіцяла їм вибори голови міста, яких не було за українським законодавством. А тепер, як ви говорите, все зводиться до формальності.
Аксельрод: Я не можу сказати, що в місті є обурення з цього приводу. Багато хто відповість на таку ремарку, що, в усякому разі, вибори є. Раніше їх не було, раніше в місто безпосередньо призначали керівників зі сторони, а зараз є хоча б вибори як інститут ‒ принаймні декоративні.
– Спасибі. Олександре, а ви як вважаєте? Чи можуть севастопольці образитися на те, що їм не дають голосувати за популярних у місті політиків?
Севастьянов: Звісно, образа є, але вона поки що накопичуватиметься. Це тривалий процес, і він не обов'язково вибухне, як у Хабаровську, де заарештували губернатора та почався серйозний протест. Невдоволення севастопольців не має прізвища, все-таки головні фігури на місцевій політичній арені змінюються: Меняйло, Овсянников, тепер Развожаєв. У людей ще є наївна надія, що буде краще. Але, безумовно, врешті-решт ця образа може якимось чином вибухнути. Якби одночасно з виборами губернатора проходили вибори в Закзбори, де можна проголосувати за яку-небудь партію, то це неодмінно виявилося б. Але поки що невдоволення накопичуватиметься, і Развожаєву доведеться доводити свою лояльність і корисність севастопольцям.
‒ Але він уже рік де-факто керує Севастополем. Досі не вийшло?
Развожаєв сприймається як «варяг» і призначенецьОлександр Севастьянов
Севастьянов: Развожаєв намагався: їздив містом, погрожував будівельникам тощо. Але він зовсім не справляє враження самостійного політика: він плоть від плоті російського політичного режиму. Його залежність від керівництва «Единой России» дуже помітна. Найголовніше, що Развожаєв навчився вгадувати актуальні політичні тренди, але відсутність самостійності все одно впадає у вічі. У підсумку він сприймається як «варяг» і призначенець. Мені здається, обрання Развожаєва ‒ останній реверанс севастопольців на адресу федеральної влади: мовляв, ми ще раз готові обрати вже третього «варяга»... У будь-якому випадку після голосування за правки до Конституції Росії Кремлю поки не доводиться очікувати проблем. Що стосується недопуску окремих кандидатів, справа не стільки в Развожаєві, скільки в тому, що чиновники Адміністрації президента зацікавлені в тому, щоб усе пройшло як по маслу, щоб перемога була нищівною і продемонструвала повну лояльність людей.
ДОВІДКА: Торік у вересні російська влада провела у Криму та Севастополі вибори депутатів кримського парламенту та місцевих рад.
У МЗС України назвали «юридично нікчемними» російські вибори в анексованих Криму та Севастополі та закликали міжнародне товариство дати «принципову оцінку» проведення цих виборів.
У пресслужбі Представництва Європейського союзу в Україні на запит Крим.Реалії відповіли, що Європейський союз не визнає проведені російською владою в Криму та Севастополі вибори депутатів парламентів і місцевих рад.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
