Доступність посилання

ТОП новини

«У нейтральних водах роблять, що хочуть»: вибух на танкері біля узбережжя Криму та нелегальна перевалка вантажів


Пожежа на нафтовому танкері «Генерал Ази Асланов» в Азовському морі 25 жовтня 2020 року
Пожежа на нафтовому танкері «Генерал Ази Асланов» в Азовському морі 25 жовтня 2020 року

Біля узбережжя Криму чергова морська аварія: 24 жовтня стався вибух на борту танкера «Генерал Ази Асланов», який повертався в порт із нейтральних вод неподалік Керченської протоки. З 13 членів екіпажу 10 вдалося врятувати, пізніше російське МНС повідомило про знайдені останки інших, імовірно зниклих моряків.

Порти анексованого Криму з 2014 року офіційно закриті владою України. Однак, як стверджують українські морські експерти, в нейтральних водах біля узбережжя півострова діє сіра зона нелегальної перевалки вантажів. Так, у січні 2019 року танкери «Маестро» та «Канді» загорілися під час перекачування зрідженого газу з одного судна на інше. Пожежа тоді тривала майже місяць, загинули 11 осіб. Про обставини нової аварії та екологічну загрозу від сірої перевалки йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Після аварії на танкері «Генерал Ази Асланов» Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за фактом порушення вимог пожежної безпеки. Того ж дня українська моніторингова група «Майдану закордонних справ» повідомила про те, що судно було доставлене в порт «Крим» у Керчі, де раніше працювала Керченська поромна переправа. Власником танкера «Генерал Ази Асланов» є компанія Palmali Holding, яка належить азербайджанському бізнесменові Мубарізу Мансімову. У березні 2020 його заарештували в Туреччині у справі опозиціонера Фетхуллаха Ґюлена.

Російський журналіст у галузі морської тематики, головний редактор Інтернет-видання «Морський бюлетень» Михайло Войтенко розповів Крим.Реалії, як саме екіпаж танкера міг порушити правила пожежної безпеки.

Аварії такого роду не рідкість, вони регулярно відбуваються в усьому світі
Михайло Войтенко

– Швидше за все, на вантажній палубі мали місце роботи з вогнем ‒ зварювання або різання ‒ і при цьому танки не були дегазовані. Як наслідок утворилася небезпечна суміш із випарів, також на вантажних танках постійно наростає залишковий шар. Якщо в таких умовах проводити вогневі роботи ‒ це практично гарантія вибуху. Аварії такого роду не рідкість, вони регулярно відбуваються в усьому світі. Деякі компанії дають слабину у правилах пожежної безпеки, і ось результат. Компанію Palmali Holding трясе давно й ґрунтовно через те, що її власник свого часу підтримав опозицію проти турецького президента Реджепа Тайїпа Ердогана. Але й до цього вони перебували під досить сильним тиском, оскільки вже останні років десять в усьому світі з судноплавства витискають усіх приватників.

Український економічний експерт, головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко пояснює, як перевалка поблизу Керченської протоки перетворилася на інструмент оминання міжнародних санкцій після анексії.

‒ Рейдова перевалка ‒ так званий трансшипмент ‒ на рейді російського порту «Кавказ» поблизу Керченської протоки використовується офіційно. Переважно її застосовують для експорту кримського зерна: невелике судно типу «річка-море» вантажністю дві-три тисячі тонн бере зерно в кримському порту, перевантажує його на рейдовій перевалці на великий балкер вантажністю 100-200 тисяч тонн, і таким чином кримське зерно змішується з російським з Ростовської, з Саратовської області тощо. Відповідно, покупцям надають російські сертифікати походження. Рейдова перевалка також використовується для імпорту ільменітової руди на територію Криму ‒ це сировина для заводу «Кримський титан» в Армянську. Обсяги ‒ 200-250 тисяч тонн на рік. Щодо кримського зерна, через трансшипмент експортують десь третину від 200-400 тисяч тонн.

Андрій Клименко
Андрій Клименко

Андрій Клименко зазначає, що інший пункт у нейтральних водах на 20 миль на південь від Керченської протоки використовується переважно для перевалки нафтопродуктів.

Перевантажують не тільки нафтопродукти, а й різноманітні хімічні речовини на зразок сірки. Це екологічно небезпечна процедура
Андрій Клименко

– Це точка за межами територіальних вод України та Росії. Тут перевантажують не тільки нафтопродукти, а й різноманітні хімічні речовини на зразок сірки. Це екологічно небезпечна процедура. Якщо її перевантажувати в портах, на терміналах, то громадськість відразу робить зауваження, вимагає провести заміри шкідливих викидів. При цьому ті, хто проводить перевалку за межами територіальних вод, фактично нічого не порушують. У Конвенції ООН з морського права немає заборони на подібні заходи, тому екіпажі суден можуть робити що хочуть фактично в будь-якій точці світового океану. Іноді танкери промивають танки після нафтопродуктів у нейтральних водах, і всі ці залишки потрапляють у море. У порту за такі процедури треба платити, а вони економлять.

Про забруднення акваторії Керченської протоки раніше писали російські вчені. Так, на сайті Інституту океанології Російської академії наук ще у 2016 році був опублікований аналіз супутникових знімків Керченської протоки в районах перевалки вантажів на рейді:

«Добре відомо, що в межах рейдового перевантажувального району «Таманський» і на зовнішньому перевантажувальному рейді (район №471) відбувається перевантаження різних рідких (нафта, нафтопродукти, різні оливи) та сипучих (сірка, кокс, добрива, хімікати, цемент і тому подібних) товарів із суден типу «річка-море» на морські танкери та суховантажі. Звичайна технологічна схема перевалки: трюм (річкове судно) ‒ плавкран ‒ трюм (морське судно)».

До дослідження додаються знімки супутника Sentinel-2, де російські вчені відзначили великі плівкові забруднення в південній частині протоки.

Російський еколог, голова «Зеленої ліги» в Краснодарі Євген Вітішко переконаний, що протидіяти таким небезпечним перевантаженням мають зокрема й жителі населених пунктів на березі.

Місцеві жителі спостерігають велику кількість загиблих дельфінів, відчувають хімічні запахи...
Євген Вітішко

– Ми неодноразово звертали увагу Чорноморо-Азовського управління Росприроднадзору на те, що на пляжах Темрюкського району, який межує з цією зоною і вважається курортним, нерідко викидає вугілля, і пісок стає чорним. Місцеві жителі спостерігають велику кількість загиблих дельфінів, відчувають хімічні запахи тощо. Ми розглядаємо подібні методи господарювання як неприпустимі. Чорне море ‒ це спільна акваторія, до якої зобов'язані поважно ставитися всі прилеглі країни, які використовують її для своїх потреб ‒ транспортних та інших. Перевалка небезпечних вантажів може змінювати цілі екосистеми. Місцевим жителям, які перебувають у цих зонах впливу, треба звертати на це увагу й намагатися налагодити діалог із владою.

Євген Вітішко
Євген Вітішко

На думку Андрія Клименка, протидіяти забрудненню Чорного моря з борту різних суден могли б міжнародні моніторингові групи. Однак в умовах російсько-української війни їхнє створення навряд чи можливе, робить висновок експерт.

(Текст підготував Владислав Ленцев)​

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG