«Великдень ‒ це не тільки освячення пасок і яєць»: чому кримчанам не варто йти на богослужіння замість самоізоляції?

Православні великодні богослужіння 18 та 19 квітня в анексованому Криму відбудуться без прихожан через запровадження карантинних заходів, однак освячення пасок все одно проведуть ‒ з дотриманням соціальної дистанції. Про це розповіли у Кримській єпархії Української православної церкви Московського патріархату, посилаючись на вимоги Роспотребнадзору.

При цьому на сайті єпархії зазначено, що з благословення митрополита Сімферопольського та Кримського Лазаря всіх охочих сповідатимуть і причащатимуть на пасхальному тижні. Священникам запропоновано проводити ці обряди біля входу до церкви та на прилеглій території. Релігійні традиції в умовах пандемії коронавірусу в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорювали російський публіцист, священник Харківсько-Полтавської єпархії Української автокефальної православної церкви Яків Кротов та муфтій Духовного управління мусульман України Саїд Ісмагілов.

‒ Якове, ніби кримським парафіянам сказали, що служби проходитимуть без них, але все ж не відмовилися від обрядів, які передбачають присутність людей. Освятити паски, причаститися та сповідатися настільки важливе це для православного?

Кротов: Для вірянина жодний обряд не є абсолютним, і ніщо не є критичним, окрім віри та справ, які з неї випливають. На жаль, те, що зараз відбувається в Росії, дуже схоже на обрядовір'я, коли храм виявляється чимось на зразок магазину чи спецрозподільника, тому що тут недорого можна придбати благодать, радості душевного спокою тощо. Але церква та віра зовсім не про це. Великдень ‒ це не тільки паски або яйця, це струшування себе, як градусника. Він потрібен, щоб струсити заклопотаність собою, байдужість до інших, впевненість у своїй правоті та знайти себе справжнього ‒ маленьку, слабку людину, в якій, проте, є образ Божий.

‒ Православна церква України вже давно закрила храми для служб на період карантину, а Українська православна церква Московського патріархату тільки до Великодня випустила подібні рекомендації. Чому така затримка?

Кротов: Я думаю, саме тому, що це частина Московського патріархату. Це результат подвійної політики Кремля та особисто Володимира Путіна. З одного боку, стверджують, що вірус не страшний, пандемія не є страшною, а з іншого боку, ухвалюють абсолютно драконівські поліцейські заходи. Відповідно, там, де Москва ніяких драконівських заходів ухвалити не може, залишилася тільки половина агітаційної практики. Я б сказав, що загалом у Росії та в Криму бракує самоізоляції. Якщо за вихід з дому можуть оштрафувати та забрати воронком, це називається карцер, а зовсім не самоізоляція.

‒ Чи можуть окремі священники під час відсутності чітких вказівок зверху самостійно ухвалювати рішення щодо служб тощо?

Кротов: Я своїм парафіянам ще на початку березня сказав: не приходьте, сидіть удома, щоб нікого не заразити. Мій моральний обов'язок у тому, щоб розцінювати себе як джерело зарази, думати не про себе, а про тих, хто довкола. Тому, навіть якщо у храм приходити дозволено, я б порадив мирянам не відвідувати служби, а священникам просити церковне начальство сказати, що це нерозсудливо. Нічого, без освячення проживуть. Кожен вірянин може помолитися Богу й закликати його благословення і на воду, і на паску, і на яйця. Бог не зробив священників монополістами на благодать. Я вважаю, що зараз у нас чудова можливість для аскетичного подвигу продовжити Великий піст.

‒ Російська влада Криму рекомендує утриматися від відвідування кладовищ під час режиму самоізоляції. На вашу думку, чи можна перенести поминальні дні, які зазвичай ідуть після Пасхи, та відвідування могил близьких?

Кротов: За церковною традицією померлих поминають у Великий піст, для цього спеціально виділені кілька субот. Водночас упродовж восьми днів після Великодня взагалі не проводиться поминання покійних. Я сам був свідком того, як ця традиція зламалася під натиском обивателів, які стали їздити на кладовище саме після Пасхи, а то й замість неї. Зараз потрібно розуміти, що хвороба не вичерпається за найближчі два-три тижні і, швидше за все, розтягнеться мінімум на два місяці. Поминаймо померлих, але не плодімо нових покійників. Треба трохи подумати про інших людей, а не про те, що ми звикли робити: горілочки хильнути, стопочку поставити.

‒ Дякую. Тим часом 23 квітня для мусульман починається священний місяць Рамадан, після його завершення вони відзначають свято Ураза Байрам. Саїде, як зараз працюють мечеті та чи є вже якісь рекомендації Духовного управління мусульман України щодо майбутнього посту?

Ісмагілов: З початком загальнодержавного карантину в Україні ми закрили всі наші мечеті на повний карантин, тобто людей туди не пускають, ніякі молитви там не проводяться. Черговий імам може виконати певні обряди, наприклад, у разі народження або смерті. Дуже багато мусульманських країн також перейшли на суворий карантин, головні святині ісламу також закриті. Судячи з того, як розвивається ситуація, карантин буде продовжений, зокрема на священний місяць Рамадан. У цих умовах нам доведеться вперше за багато років проводити піст та молитися вдома.

В Україні ми точно не будемо відкривати мечеті та влаштовувати спільні вечері після заходу сонця, а також намази вночі. Завдання кожного мусульманина в цьому році ‒ проводити всі необхідні обряди в колі сім'ї.

(Текст підготував Владислав Ленцев)