Влада Криму почала підготовку приморських регіонів до курортного сезону. Цей процес парадоксальний: чиновники визнають, що головні проблеми курортної сфери цьогоріч вирішити не вдасться, але продовжують очікувати рекордного припливу туристів. На чому вони засновують свої надії та з чим доведеться зіткнутися відпочивальникам у Криму цього року, з'ясовували Крим.Реалії.
Основні надії в майбутньому сезоні кримська влада, як не дивно, пов'язує із запуском залізничної гілки мосту через Керченську протоку. Хоча статися це має не раніше грудня, чиновники заманюють туристів потягами до Криму вже зараз.
1. Транспорт. «Ціни залишають бажати кращого»
Голова комітету підконтрольного Росії кримського парламенту з питань санаторно-курортного комплексу та туризму Олексій Черняк розраховує, що цього року півострів відвідає рекордна кількість туристів завдяки можливостям мосту через Керченську протоку. «Торік ми перейшли планку в 6,7 мільйона чоловік (туристи, які відвідали Крим у 2018 році ‒ КР). Цифру цю ми сподіваємося не тільки утримати, але й збільшити через те, що в 2019 році нас очікує відкриття залізничного сполучення. Це дасть можливість людям, у яких немає автомобіля, приїхати на півострів на вихідні та свята», ‒ сказав він в інтерв'ю кримському телеканалу «ТВ ФМ».
Кардинально змінити вартість авіаквитків у напрямку Криму цього року не вдастьсяОлексій Черняк
Залучити додаткову кількість відпочивальників кримська влада розраховує за допомогою запуску потягів та електричок між півостровом і Краснодарським краєм Росії. Вони мають стати альтернативою авіасполученню, яке продовжує залишатися одним з найдорожчих серед курортних напрямків Росії. Олексій Черняк визнає, що кардинально змінити вартість авіаквитків у напрямку Криму цього року не вдасться. «На жаль, ціни на літак у кримському напрямку в високий сезон залишають бажати кращого. Скільки ми вже це питання опрацьовуємо з урядом Криму... Неодноразово глава Криму звертався (до російської влади ‒ КР). Але є економіка й не посперечаєшся. Потягом буде і простіше, і легше всім», ‒ говорить він.
За розрахунками Міністерства економічного розвитку Криму, пропускна спроможність залізничної гілки Керченського мосту складе 47 пар потягів на добу: 12 вантажних і 35 пасажирських. Це дозволить перевозити 14 мільйонів пасажирів і 13 мільйонів тонн вантажів на рік.
Щоправда, це навряд чи зможе істотно вплинути на приплив туристів до Криму цього року, оскільки відкриття залізничної частини мосту планується не раніше грудня. Тому в 2019 році охочим відпочити на півострові доведеться користуватися тим, що є: або автомобільною частиною мосту, або дорогим авіасполученням. Поки ніякої альтернативи влада для них не придумала.
2. Розваги. «Є труднощі»
Не без проблем відбувається на півострові організація розважальних заходів для туристів. Російським законодавством передбачена низка вимог, пов'язаних із забезпеченням проведення масових заходів. Одним із проблемних пунктів у цьому переліку є організація безпеки, каже Олексій Черняк.
«У нас у цьому курортному сезоні планується багато цікавих заходів. Є низка заявок, ми зараз їх відпрацьовуємо, спілкуємося з організаторами. Але є труднощі, які нам потрібно подолати, щодо організації таких заходів. У Росії дуже жорсткі вимоги щодо антитерористичних заходів, і чим більший захід, тим більше необхідно провести заходів. Це й кількість поліції, і служби охорони. У літній період у нас, незважаючи на те, що нам надсилають (з Росії ‒ КР) додаткові підрозділи, нам не вистачає, щоб ми проводили всі заходи», ‒ стверджує він.
Багато кримських організаторів заходів на умовах анонімності теж визнають, що антитерористичні вимоги створюють проблеми з організацією публічних заходів на тлі небажання багатьох артистів їхати на півострів в умовах європейських і західних санкцій.
3. Пляжі. Готовність ‒ 1 червня
Організація пляжного відпочинку цього року традиційно є основним завданням кримської влади. Згідно з планом Міністерства курортів і туризму підконтрольного Росії уряду Криму, в лютому місцева влада має визначити користувачів для кожного пляжу, до 1 березня визначити відповідальних за їх підготовку до курортного сезону та утримання, а до 1 травня ‒ забезпечити установку на кожному пляжі інформаційних табло з індивідуальними номерами пляжів, інформацією про їх утримувачів, призначення та телефонами «гарячих ліній» для скарг і звернень. Повністю про готовність пляжів до прийому туристів чиновникам доручено відзвітувати до 1 червня.
Як показав моніторинг Крим.Реалії, більшість вимог до пляжів торік не виконувалися. На багатьох з них у найпопулярніших курортах півострова не було ні індивідуальних номерів, ні туалетів, ні інших елементарних умов для відпочивальників.
Цього року деякі кримські пляжі обіцяють обладнати камерами відеоспостереження для контролю ситуації та забезпечення оперативного реагування. Один з таких проектів пропонує завод «Фіолент», керівництво якого веде переговори з владою курортних регіонів.
4. Набережні. «Соромно говорити, страшно підходити»
Найбільш витратними в кошторисі підготовки до курортного сезону кримські чиновники називають облаштування берегоукріплювальних споруд. Щорічно їх здають в оренду. Але багато орендодавців використовують ці споруди не для підтримання безпеки берегових ліній, а для власного бізнесу. Екс-депутат кримського парламенту, член Громадської палати Криму та Економічної ради при спікері кримського парламенту Олександр Баталін скаржиться, що така політика несе загрози організації відпочинку туристів у Криму.
«Муніципалітети закріплюють (за орендарями ‒ КР) наявні берегоукріплювальні споруди ‒ буни та набережні, які щорічно готують до курортного сезону власники санаторіїв. Тепер муніципалітети оголошують тендер на утримання берегоукріплювальних споруд. Що це таке буде? Це прокладка? Це закінчиться тим, що до буни підійде прогулянковий катер, а той, хто взяв у оренду, скаже: «Ти заплати мені за підхід катера». Все, катер підходити не буде», ‒ сказав Баталін на засіданні кримського уряду 22 січня.
У свою чергу, глава кримського уряду Сергій Аксенов запропонував цьогоріч зробити виняток «сумлінним користувачам, які себе зарекомендували», і віддавати їм в оренду берегоукріплювальні споруди без конкурсів.
У Мінкурортів Криму це питання пообіцяли розглянути, але не прояснили його. Депутат кримського парламенту Сергій Шувайников зазначає, що нерідко недобросовісні орендарі берегоукріплювальних споруд шкодять іміджу кримських курортів.
«Ми з сім'єю щороку, коли виходить, їздимо до Алушти. Там є пірс біля причалу. Його постійно, кожен сезон, займають атракціони. Мені соромно говорити, але коли я підходжу на цей пірс... він розбитий, туди страшно підходити. Зараз, напередодні сезону, цей пірс знову здадуть в оренду якійсь фірмі, яка встановить там атракціон. А залишиться знову розбите все. Це не найвеселіше враження залишає відпочивальникам», ‒ говорить він.
Кримський шлях до Туреччини та Болгарії
У контексті підготовки Криму до курортного сезону варто згадати обіцянки підконтрольної Росії місцевої влади про те, що кримські курорти за рівнем сервісу не тільки «не поступатимуться російським», а й «в змозі досягти тієї ж якості послуг, що надають туристам Туреччина та Болгарія».
«Вважаю, що за кілька років Крим в змозі досягти тієї ж якості послуг, що надають країни Чорноморського басейну, наші прямі конкуренти ‒ Туреччина та Болгарія, місця, де російський турист звик відпочивати щороку. Упевнений, що Крим зможе повернути частину туристичного потоку», ‒ говорив Сергій Аксенов у 2016 році.
Те, що цей процес далекий від реальності, показала екологічна катастрофа в Армянську, коли евакуйованим дітям не знайшлося нормальних місць у відомчих санаторіях, оскільки багато які з них ‒ у жахливому стані.
Перевершити російські та європейські курорти кримські санаторії змогли тільки в одному ‒ своєю вартістю. Цього не заперечують і російські туроператори, і самі туристи. Тому не дивно, що з року в рік кримчанам, які заробляють на відпочинку туристів, доводиться сподіватися тільки на міст.