24 моряка українських бронекатерів «Бердянськ» та «Нікополь», а також буксира «Яни Капу», обстріляних і захоплених російськими прикордонниками в Керченській протоці, заарештовані до 25 січня 2019 року. Крим.Реалії стали відомі імена суддів і слідчих, причетних до цього.
Українських моряків, нагадаємо, звинувачують у незаконному перетині державного кордону, скоєному групою осіб за попередньою змовою (частина 3 статті 322 Кримінального кодексу Росії). Санкція статті передбачає до шести років позбавлення волі.
Адвокати наполягають, що військовослужбовці не порушували російських законів, оскільки, згідно з Угодою між Україною та Росією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, територія протоки є внутрішніми водами обох держав і використовується за принципом вільного судноплавства.
27 і 28 листопада підконтрольні Росії суди Керчі та Сімферополя винесли рішення про арешт українських військовослужбовців на два місяці. Адвокати повідомляють про процесуальні порушення.
Порушення ФСБ
У клопотаннях ФСБ Росії, за інформацією кримських адвокатів, є порушення, що мають істотне значення для судів і могли б вплинути на рішення про арешт українських моряків. Але судді не взяли їх до уваги.
Наприклад, у клопотанні представника ФСБ перед Київським райсудом Сімферополя про арешт українського моряка Юрія Будзила не був зазначений термін утримання під вартою. Кримський адвокат Еміль Курбедінов пояснює, що «не зазначення терміну утримання під вартою є некоректним з юридичної точки зору, тому документ нічого не вартий».
Під час розгляду клопотань про арешт моряків з'ясувалося, що до деяких із них співробітники ФСБ застосовували тиск. Зокрема, 21-річний Сергій Цибізов повідомив адвокату Оксані Железняк, що на нього «тиснули психологічно для отримання необхідних свідчень».
На думку адвоката, всі захоплені повинні бути визнані військовополоненими. Суд вирішив на цю тему не дискутуватиАнтон Наумлюк
Захист співробітника СБУ Андрія Драча, який опинився серед затриманих, наполягав на непідсудності справи цивільному суду. Але це теж не було взяте до уваги, повідомляє журналіст Антон Наумлюк, який був присутній на судових засіданнях. «Захист Андрія Драча оголосив про непідсудність справи цивільному суду, оскільки, на думку адвоката, всі захоплені мають бути визнані військовополоненими. Про це ж говорили й адвокати інших заарештованих, проте суд вирішив на цю тему не дискутувати й клопотання захисту не задовольнив», ‒ розповідає він.
Адвокат капітана «Яни Капу» Олега Мельничука Едем Семедляєв вказував суду, що 28 листопада термін затримання його підзахисного формально закінчився, тому не було підстав далі утримувати його. Але суд не дозволив навіть подати клопотання про це.
Олег Мельничук став єдиним із затриманих, хто в суді зажадав перекладача. Він говорив і заповнював документи тільки українською мовою.
Жодна заява адвокатів про порушення відносно українських моряків судами Керчі та Сімферополя взята до уваги не була. Всіх членів екіпажів українських кораблів, атакованих у Керченській протоці 25 листопада, узяли під арешт.
Утримувати військовополонених необхідно на території спеціальних таборів. Утримувати їх у СІЗО ‒ це грубе порушенняАйдер Азаматов
Кримський адвокат Айдер Азаматов бачить у цьому серйозне порушення з боку слідства та судів. «До моряків мали застосувати норми Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, згідно з якою вони є військовополоненими. Утримувати військовополонених необхідно на території спеціальних таборів з іншими правилами утримання. Але слідчі та суди в Криму застосували до українських військовослужбовців норми національного законодавства, що є неприпустимим. Утримувати їх у СІЗО ‒ це грубе порушення. Ми про це говоритимемо в апеляційних скаргах і оскаржуватимемо постанови на ці арешти», ‒ пояснює він.
«Колекціонери політв'язнів»
Наразі достовірно відомо, що рішення про арешт українських моряків виносили троє суддів підконтрольного Москві Київського райсуду Сімферополя: Андрій Долгополов, Віктор Можелянський і Михайло Бєлоусов.
Усі вони раніше були українськими суддями, а 2014 року перейшли на службу Росії, що дозволило їм зберегти свої робочі місця. Імена суддів внесені в базу «Миротворця». Їхні прізвища фігурують у багатьох резонансних кримських справах.
Наприклад, Андрій Долгополов санкціонував обшук у сімферопольській квартирі літньої матері активіста Євромайдану, учасника АТО Станіслава Краснова, якого в Слідкомі Росії звинуватили в екстремізмі.
Цей же суддя заарештовував кримського активіста Євромайдану Олександра Костенка в межах його кримінального переслідування за нібито заподіяння тілесних ушкоджень співробітнику «Беркута» в Києві під час Євромайдану 2014 року.
У долі Олександра Костенка брав участь і колега Долгополова Віктор Можелянський. Він виніс активісту обвинувальний вирок, не взявши до уваги доводи свідків і захисту про те, що злочин був скоєний громадянами України в Києві, тобто не може підпадати під дію кримінального законодавства Росії. Також суддя не звернув увагу на розповіді свідків і захисту про те, що зброї, в незаконному зберіганні якої був звинувачений Костенка, у нього вдома під час обшуку не знайшли.
Після вироку в цій справі постраждав і брат Костенка ‒ Євген. Він був оштрафований за те, що, за версією співробітників Федеральної служби судових приставів Росії, в залі суду показав Можелянському середній палець лівої руки.
Суддя Можелянський також схвалював рішення про арешт (і його продовження) заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза в межах «справи 26 лютого».
На підставі рішень Михайла Бєлоусова в СІЗО утримували кримськотатарського активіста, фігуранта «справи 26 лютого» Алі Асанова. Суддя вирішив, що такий захід необхідний, незважаючи на доводи захисту про те, що на утриманні в Асанова перебувають дружина, четверо дітей та батько з інвалідністю.
До того ж, Бєлоусов своїми рішеннями забезпечив арешти учасників акції «3 травня» Муси Апкерімова, «бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір» та водія Запорізької АЕС Євгена Панова, засудженого в Криму за «підготовку диверсій».
Суддів Керченського міського суду, які заарештували поранених українських моряків Андрія Ейдера, Андрія Артеменка та співробітника СБУ Василя Сороку, поки ідентифікувати не вдалося. Це пов'язане з тим, що засідання щодо них відбувалося в Керченській лікарні, де моряки в той момент перебували на лікуванні після поранення в Керченській протоці. Незалежних адвокатів до них не пустили. Хоча на той момент їхні рідні вже підписали договори про згоду на надання затриманим правової допомоги.
Імениті слідчі
Крим.Реалії стали відомі також прізвища трьох співробітників ФСБ, причетних до арешту українських моряків. Серед них, за інформацією джерел, слідчий ФСБ Олександр Паршутін, який прибув на службу до Криму після російської анексії півострова. Він відомий участю в низці політичних кримінальних справ, порушених стосовно кримчан: журналіста Миколи Семени, «диверсанта» Редвана Сулейманова та заступника голови Меджлісу кримських татар Ільмі Умерова.
Зараз Паршутін веде справу кримського блогера, активіста «Кримської солідарності» Нарімана Мемедемінова. 27 листопада підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму визнав, що слідчий ФСБ порушив право блогера на захист, не давши можливості його адвокатам ознайомитися з експертизою в кримінальній справі.
Колегою Паршутіна у справі українських моряків є слідчий ФСБ Сергій Махнєв. Він поки помічений лише в одній резонансній справі ‒ «ялтинської групи «Хізб ут-Тахрір».
Клопотання про арешт українських моряків подавав заступник начальника слідчого відділу кримського главку ФСБ Росії Сергій Кулаков. Про нього практично жодної інформації поки немає.
Усі ці співробітники ФСБ прибули на службу до Криму з сусідньої Росії після анексії півострова.
Два колишніх співробітника СБУ виконували завдання із захоплення наших суденОлег Фролов
У той же час в СБУ стверджують, що в захопленні українських кораблів у Керченській протоці брали участь і її колишні співробітники. «У нас є така інформація, що два колишніх співробітника СБУ виконували завдання із захоплення наших суден», ‒ сказав журналістам заступник голови СБУ Олег Фролов, не назвавши прізвищ цих силовиків.
У ФСБ цю інформацію не коментують.
«Усім світом шукаємо моряків»
Імена причетних до захоплення українських кораблів і військовослужбовців з'ясовують і в Прокуратурі АРК. Арешт моряків українські прокурори кваліфікували як порушення законів і звичаїв війни (стаття 438 Кримінального кодексу України).
Зокрема, у відомстві говорять про «порушення права українських моряків на неупереджене судочинство, згідно зі статтею 130 Женевської конвенції 1949 року про поводження з військовополоненими, оскільки їх притягнули до кримінальної відповідальності за злочин, який вони не скоювали, згідно з Угодою між Україною та Росією про співпрацю у використанні Азовського моря й Керченської протоки».
Пізно ввечері 29 листопада стало відомо, що українських моряків вивозять із Криму до Росії. При цьому російська влада приховувала інформацію про їхній стан та місце перебування.
Ця подія з правового поля перейшло в політичнеЕміне Авамілєва
«Усім світом шукаємо 24 українських моряки. У момент висунення обвинувачення та обрання запобіжного заходу у кримських адвокатів була можливість спілкуватися зі своїми підзахисними. Тепер же ані родичі заарештованих моряків, ані мої колеги не мають інформації про їхнє місце перебування. Відповіді співробітників правоохоронних органів про неможливість зустрітися адвокатам зі своїми підзахисними без вказівки причин вже не дивують. Як мені здається, це подія з правового поля перейшла в політичне», ‒ написала в Facebook кримський адвокат Еміне Авамілєва.
30 листопада уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що 21 український військовий із захоплених Росією кораблів перебуває в СІЗО «Лефортово» в Москві.
За інформацією російського омбудсмена Криму Людмили Лубіної, усі українські моряки переведені з Сімферопольського СІЗО до столиці Росії.
