«Чонгар» модернізують, «Чаплинку» закриють? Що буде з адмінкордоном між Кримом і Херсонщиною

Контрольний пункт в'їзду-виїзду «Чонгар» на адмінкордоні між анексованим Кримом і Херсонською областю має перетворитися на вітрину з сучасною сервісною зоною для мандрівників. Про це 8 вересня під час візиту на адмінкордон сказав заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко.

За його словами, український уряд має намір реалізувати на «Чонгарі» проєкт мультисервісної зони, який потім зможуть втілити в життя і на «Каланчаку», а прилеглий до нього пункт «Чаплинка», можливо, варто закрити. Станом на початок вересня кримчани можуть виїжджати на материкову частину України за умови встановлення програми «Дій вдома» і проходження двотижневої самоізоляції. Приводом для її передчасного скасування служить негативний ПЛР-тест на коронавірусну інфекцію в сертифікованих українських лабораторіях. Про те, як українська влада хоче модернізувати КПВВ на адмінкордоні, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко розповів Крим.Реалії, як саме виглядатиме зразковий пункт пропуску на «Чонгарі».

‒ Це проєкт модульного типу, не стаціонарний ‒ адже ми сподіваємося, що через якийсь час пересунемо його вже на межу між Україною та Росією. Він передбачає режимну та сервісну зони, й остання ‒ найголовніше. Вона міститиме й Центр надання адміністративних послуг, і банк, і кімнату матері та дитини, й аптеку. Словом, щоб людина, потрапивши туди, відчувала себе в повному комфорті та в разі потреби зробила все, що їй необхідно. Ми працюємо з компанією SOCAR ‒ свого часу підписали з ними меморандум ‒ а також залучаємо інший бізнес, тому що без певного позабюджетного фінансування тут не обійтися. Паралельно було створене державне підприємство, на баланс якого будуть передані всі пункти пропуску, щоб утримувати їх і забезпечувати їхнє нормальне функціонування.

При цьому, на думку Ігоря Яременка, продовжувати роботу КПВВ «Чаплинка» недоцільно через маленький потік людей ‒ всього не більше 30 осіб на добу станом на початок вересня.

‒ А надалі мандрівників буде ще менше через погіршення погоди. Цей пункт не облаштований належним чином, не має такого значення, як «Каланчак», розташований всього за 10 кілометрів. Тому вкладати кошти в «Чаплинку», відверто кажучи, невиправдано.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Проблеми на адмінкордоні: з чим зіштовхуються кримчани?

За інформацією Держприкордонслужби України 8 вересня адмінкордон із тимчасово окупованим Кримом в обидві сторони перетнули 1230 осіб: із них 680 їхали на материк, 550 ‒ на півострів. На «Каланчак» при цьому припадає 738 перетинів, на «Чонгар» ‒ 463, на «Чаплинку» ‒ 29. При цьому серпневі та вересневі показники минулого року для останнього пункту були приблизно вдесятеро більші.

Постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич зазначає, що регулярно відвідує пункти пропуску на адмінкордоні, щоб довідатися про проблеми з перших вуст.

– Востаннє був там 8 вересня, якраз разом із Ігорем Яременком: загалом усе добре, людей пропускають досить швидко. Вони задоволені тим, що обмеження, які діяли з 8 до 28 серпня, скасовані. З заступником міністра ми проговорили, що було б дуже добре, якби КПВВ більше не закривали через епідемію, щоб наші громадяни могли вільно пересуватися територією України. Що стосується модернізації, на «Каланчаку» та «Чонгарі» режимну зону оновили ще у грудні 2019 року, щоб мандрівники могли комфортно перетинати адмінкордон, а прикордонники ‒ працювати в нормальних умовах. Але, безумовно, треба розвивати сервісну зону, і пілотний проєкт на «Чонгарі» після успішної реалізації треба обов'язково втілити в життя і на «Каланчаку». Наша позиція незмінна: на КПВВ мають бути всі сервіси, необхідні кримчанам.

Антон Кориневич наголошує, що все це призначене для тих, хто не має часу або грошей їхати вглиб материкової України для вирішення різних проблем. Постпред також вказує на те, що його відомство спільно з правозахисниками створило Telegram-бота CrimeaIsUAbot, який покликаний відповідати на нагальні та поширені запитання жителів окупованого півострова.

Тим часом голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник висловлює сумніви в тому, що контрольно-пропускний пункт «Чаплинка» настільки вже непотрібний, як стверджує українська влада.

‒ Про можливе закриття «Чаплинки» говорять ще з 2016 року, і якщо дивитися на статистику перетинів, аргументи держави мені теж зрозумілі. Цей пункт незручно адмініструвати, у нього маленька пропускна здатність ‒ це так, але є й інший бік. Ми все ж говоримо про окуповані території, там цивільне населення зараз перебуває під контролем держави-окупанта. Якщо розглядати ситуацію з точки зору того, щоб надати населенню максимальні можливості для екстреного виїзду з Криму, то пунктів пропуску має бути максимальна кількість. У нас їх і так три ‒ це небагато. Я думаю, не обов'язково робити на «Чаплинці» сервісну зону, як на «Чонгарі» або «Каланчаку» ‒ можна просто зберегти її як один із варіантів для евакуації, особливо якщо на інших пунктах пропуску виникнуть якісь складнощі.

За словами Ольги Скрипник, кримчани найчастіше скаржаться правозахисникам на закриті туалети на КПВВ, на черги через те, що працюють не всі віконця з прикордонниками, а також на обмеження вивезення особистих речей.

‒ На жаль, уже сьомий рік діє цей закон «Про вільну економічну зону «Крим», який не дозволяє кримчанам вивозити на материк багато важливих речей і предметів. Загалом я не скажу, що скарг багато, але, тим не менше, такі проблемні питання є. Окрім того, як уже говорили, КПВВ так і не передані на баланс органам української влади, а без цього підвести до них повноцінні комунікації неможливо.

Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв висловлює надію, що ця проблема з підзвітністю буде вирішена найближчим часом.

‒ Нові режимні зони «Каланчака» та «Чонгара» будувала «Укрзалізниця», і вони як і раніше перебувають у неї на балансі. Проте ми очікуємо, що на найближчому засіданні Кабінету міністрів КПВВ передадуть на баланс Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій. Після цього ми зможемо реалізувати будівництво хаба на «Чонгарі». Підготовчі роботи вже розпочаті, а завершення планується вже до кінця року. У сервісних зонах обох пунктів передбачені окремі будівлі для автобусних станцій, і після горезвісної передачі на баланс і всіх необхідних процедур Херсонська адміністрація готова невідкладно оголосити конкурс на перевезення, щоб усе було тільки легально. Що стосується «Чаплинки», особисто я вважаю, що її потрібно залишити як пункт, де несуть службу прикордонники, але для регулярного перетину вона недоцільна.

Так чи інакше, Юрій Гусєв наголошує, що остаточне рішення з цього приводу перебуває не в веденні місцевої влади, а в компетенції українського уряду.

(Текст підготував Владислав Ленцев)