В анексованому Криму в жовтні стартував осінній призов до російської армії. За законами сусідньої Росії, йому підлягають чоловіки віком від 18 до 27 років, а за ухилення від служби передбачені адміністративна та кримінальна відповідальність. Українська влада наполягає на тому, що призов до російської армії у тимчасово окупованому Криму ‒ незаконний.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 13 жовтня повідомив, що «призов у Криму ‒ це військовий злочин, який прямо заборонений міжнародним гуманітарним правом», таким чином з 2014 року «Росія вчинила в Криму вже 12 військових злочинів». Російська влада ці заяви поки не коментувала. Згідно з планами на осінній призов, в анексованих Криму та Севастополі на службу в російську армію планують призвати близько трьох тисяч чоловіків. Про особливості цієї призовної кампанії йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Російський військовий комісар Криму Юрій Лимар на пресконференції, присвяченій старту російської призовної кампанії, запевнив, що кримських призовників двічі тестують на COVID-19, коли приймають на службу:
«Цього року весняний призов у нас почався незвично у зв'язку з тим, що у нас і в усьому світі триває боротьба з епідемією коронавірусу. Наші збройні сили стоять на передових позиціях у цій боротьбі. Головним організаційно-мобілізаційним управлінням Генерального штабу був розроблений алгоритм дій військових комісаріатів та призовних комісій на всіх рівнях, щоб не допустити зараження коронавірусом у військах. Навесні тестування призовників проходило і на рівні районів, і вже потім, коли вони прибували в республіканський військовий комісаріат. Тільки після цього їх відсилали на медичні комісії. Тоді з планом призову ми впоралися і поставили у війська дві з гаком тисячі призовників».
За інформацією начальника відділу підготовки та призову Сергія Давиденка, від служби в російській армії навесні спробували ухилитися вісім кримчан, і щодо них вже порушили кримінальні справи. Юрій Лимар додав, що через епідемію нового коронавірусу у російських військкоматів були проблеми з інформуванням призовників:
«Деякі міста закривалися через обмежувальні заходи, а у нас багато кримчан і працюють, і навчаються за межами півострова. Однак усі ці проблеми можна вирішити. Загальна тенденція в усій країні: кількість тих, хто ухиляється, скорочується. Це пов'язано з тими кроками та політикою збройних сил з відкритості, з підтримки доброго ставлення до молодого поповнення. Змінилося постачання: в їдальнях шведський стіл, хлопці забезпечені формою та хорошими побутовими умовами. До того ж, якщо молодий чоловік не відслужив у збройних силах, то в державні органи, у силові структури його не візьмуть. Це дуже мотивує. Часто батьки приходять у комісаріати та просять, щоб їхнього сина призвали».
Аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов висловив Крим.Реалії думку, що російські військові навмисно занижують статистику щодо тих, хто ухиляється.
З 2014 року Росія забрала на службу до своєї армії близько 25 тисяч осібОлександр Сєдов
‒ Починаючи з 2014 року, Росія забрала на службу до своєї армії близько 25 тисяч осіб. З огляду на нові заяви так званого воєнкома Криму, можна очікувати, що до цієї цифри додасться ще близько трьох тисяч. Починаючи з 2018 року, показники вирівнялися, і до російської армії навесні або восени відряджають по 2800-3000 жителів Криму, ще 500-600 призивають у Севастополі. Думаю, що з огляду на тенденції в самій Росії, ці цифри для Криму не збільшуватимуться надалі. Щодо слів так званого воєнкома про ухильників ‒ це або повна некомпетентність, або відверта брехня. За нашою інформацією, тільки торік 34 кримінальні справи про ухилення від військової служби були передані в російські суди в Криму. Цього року на початок жовтня є вже 63 такі кримінальні справи в судах.
Згідно з результатами моніторингу публічної бази російських судів у Криму, в середньому кожен місяць в анексованому Криму їм передають по три-чотири нові кримінальні справи, пов'язані з ухиленням від призову до російської армії. Олександр Сєдов стверджує, що під час епідемії коронавірусу ці показники майже потроїлися.
‒ Зараз же, починаючи з червня, було по десять справ щомісяця. Тільки за літні місяці та вересень є вже 38 кримінальних справ ‒ і це в Криму. У Севастополі набралося вже 35 справ за цей рік. Однак, як ми бачимо, так званий воєнком Криму не називає ці цифри: я думаю, йому важливо показати, ніби всі кримчани в єдиному пориві хочуть іти до російської армії, а тих, хто ухиляється, дуже мало, і це явні відщепенці. Стандартна практика пропаганди. Тим часом, згідно з нормами міжнародного права та оцінками Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, Крим ‒ тимчасово окупована територія в межах тривалого збройного конфлікту між Росією та Україною. Відповідно, 51-я стаття Женевської конвенції забороняє проведення призову населення окупованої території до армії країни-окупанта.
Таким чином, нагадує Олександр Сєдов, дії Росії у Криму Міжнародний кримінальний суд може розцінити як військові злочини, що підпадають під його юрисдикцію ‒ про це і говорив міністр Дмитро Кулеба.
Кримчанам, які перебувають під загрозою призову, ми рекомендуємо всіляко уникати отримання повісткиОлександр Сєдов
‒ Україна зі свого боку проводить розслідування відносно осіб, причетних до проведення призовної кампанії в Криму, а Міжнародний кримінальний суд збирає ці відомості. Ми як правозахисники передали інформацію про проведення призову в Криму в Офіс прокурора в Гаазі. Триває збір відомостей, і все це надалі враховуватимуть при визначенні осіб, винних у військових злочинах. Кримчанам, які перебувають під загрозою призову, ми рекомендуємо всіляко уникати отримання повістки. Це необхідна умова для кримінального переслідування, тобто Росія розцінює як злочин неявку на медкомісію після інформування. Найкраще взагалі не перебувати на обліку в військкоматі. Якщо повістка отримана, треба шукати медичні підстави для того, щоб не служити, а рішення комісії можна оскаржувати в судах.
Наприкінці серпня заступник міністра оборони Росії Андрій Картаполов повідомив про те, що таке явище, як дідівщина, у російській армії викорінене. За його словами, це стало результатом «правильно обраного напрямку спільних дій з наведення статутного порядку в Збройних силах». Зниження кількості злочинів у військових частинах, на думку заступника міністра оборони, «вплинуло на якість призову та бажання громадян проходити строкову службу».
Координатор російської правозахисної ініціативи «Громадянин та армія» Сергій Кривенко вказує на те, що викорінення дідівщини зовсім не означає припинення насильства у військових частинах.
У сучасній російській армії рівень насильства, хоч і скоротився в порівнянні з 1990-ми, але все ж залишився досить високимСергій Кривенко
‒ Ми виділяємо два поняття в терміні «дідівщина». По-перше, це система примусу до порядку, заснована на насильстві ‒ вона існувала і в радянській, і в російській арміях. Майже в кожній частині були «старослуживі», які за допомогою насильства встановлювали свої порядки ‒ іноді більш жорсткі, іноді менш жорсткі. Ось така система дійсно зникла на межі 2008-2012 років, коли в Росії провели серйозні реформи і скоротили термін служби до одного року. По-друге, дідівщину можна розглядати просто як насильство між солдатами, між військовослужбовцями за призовом і за контрактом, між офіцерами тощо. У сучасній російській армії рівень насильства, хоч і скоротився в порівнянні з 1990-ми, але все ж залишився досить високим. Служба досі небезпечна для молодих людей, але це лотерея ‒ в яку частину потрапиш.
Як зазначає Олександр Сєдов, за результатами моніторингу Кримської правозахисної групи, з 2014 року з 99 кримінальних справ про перевищення посадових повноважень 71 належить до випадків побиття військовослужбовцями своїх товаришів зі служби у військових частинах.
У цих справах згадуються і легкі, і тяжкі тілесні ушкодження, і спроби зґвалтування ‒ однак при цьому в переважній більшості випадків обвинувачених штрафували або ж призначали їм умовні терміни.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.