Естонські дослідники російської дезінформації попереджають, що боротися з нею стає дедалі складніше, що вона залишається впливовою, попри намагання обмежити її вплив, способи впливу на суспільство стають дедалі винахідливішими. За даними видання Postimees, російські дезінформатори стають активнішими напередодні виборів, а виявити їх у соціальних мережах, особливо тих, що базуються в Росії і залишаються популярними у країнах Балтії, стає складніше.
Напередодні Різдва, наприкінці минулого року в російській соціальній мережі «Вконтакте» в групі під назвою «Ми – народ Нарви» з’явилося повідомлення про нібито напад, від якого постраждав протестувальник проти пакту міграції ООН у Таллінні. На фото, що супроводжували повідомлення, можна було побачити, як молодик із синьо-чорно-білим прапором на плечі б’є людину в куртці з капюшоном, а поруч лежать розірвані плакати з гаслами «ЄС=СРСР», «Стоп пакт нападу ООН», та «ESTexitEU».
Як з’ясувала команда Propastop, естонського блогу, що займається відстеженням та боротьбою з дезінформацією, це був черговий фейк. Про інцидент не було жодних повідомлень в офіційних джерелах, дані на фотографіях не давали можливості встановити особу «постраждалого», та і снігу в той день, коли інцидент нібито відбувся, у Таллінні не було.
Як пише кореспондент сайту Postimees Хольгер Роонемаа, боротьба з міграцією, вихід із ЄС, порівняння ЄС із Радянським Союзом та естонської влади з нацистами – залишаються улюбленими темами російських пропагандистів. Поширюють їх вони не лише через російські соціальні мережі, але й через групи в мережі Facebook, середи них наприклад, Estoners, створена зовсім нещодавно, 3 жовтня минулого року.
Група, що набрала вже близько тисячі прихильників, публікує в основному карикатури на президента Естонії Керсті Кальюлайд, статті про засилля нацистів та мігрантів у Європейському союзі й передруковує повідомлення з російського пропагандистського сайту «Спутник». Політичний контент дещо перемішаний із привітаннями зі святами, гумористичними картинками та фотографіями природи.
А найцікавіше, що виявили борці з пропагандою, що жоден із восьми адміністраторів групи не існував у мережі Facebook чотири місяці тому. Нині ж їхні профілі виглядають так, як у звичайних користувачів – жодних ознак, що це виробництво «ботоферми», як бувало раніше – в них є друзі, особисті фотографії, дані про освіту і вподобання, чого у звичайних російських ботів не було. І це стурбувало естонських дослідників – дезінформацію стає складніше виявляти, з нею стає важче боротися в країні, яка входить у виборчий період.
Випадок Естонії підтверджує і висновки, яких дійшли дослідники із Сенату США. У дослідженні, що його опублікувала газета The New York Times наприкінці року, російські спроби впливати на виборчий процес через дезінформацію тривають, вони стають більш поширеними і агресивними.
Згідно з висновками одного з досліджень, зроблених на замовлення Конгресу США, «Росія спроможна успішно маскуватися під низку американських медійних організацій, створюючи й керуючи підставними особами і розвиваючи громади до сотень тисяч людей, будуючи вплив протягом багатьох років і використовуючи його для маніпулювання та зловживання наявними політичними і суспільними поділами».
Дослідження стверджує, що хоча Росія є не єдиною геополітичною потугою, яка вдається до таких дій, вона, напевно, є одним із найбільш впливових та успішних противників у сучасній інформаційній війні. При чому ця війна дорого не коштує, і Росія, яка має набагато менші економічні можливості, може мати «дешевший» вплив, завдяки маніпуляціям у соціальних мережах. Згідно з дослідженнями американської мережі Twitter, фейкові повідомлення поширюються мережею в шість разів швидше, ніж правдиві.
Європейські дослідники з агентства з боротьби з російською пропагандою «EU vs Disinfo» кажуть, що російські тролі продовжували процвітати у 2018-му і готуються до плідного 2019 року. Вони попереджають, що головною темою і головним об’єктом інформаційних маніпуляцій залишається Україна, події на сході, де йде війна та Крим.
#MustRead #Україна очолює базу даних @EUvsDisinfo як найчастіша ціль дезінформації # Russia'n із 461 посиланням у загальній кількості 1000 випадків дезінформації, що були зареєстровані протягом 2018 року.
Зі здивуванням для себе дослідники з’ясували, що улюбленими темами дезінформаторів, крім уже традиційних, таких як інструктори НАТО в Україні, українські «карателі» на сході, збиття МН17 українською ракетою та інші, була тема щеплення. Коли йшлося про вакцинації, 93% повідомлень проти щеплень походили з фейкових акаунтів.
Дослідники говорять, що це вже загальновизнано, що проблема існує і нині багато робиться, щоб протистояти російській пропаганді, але Захід продовжує відставати в цих перегонах. Навіть якщо з ними вже почали боротися, перевірити, наприклад, усі 70 мільйонів акаунтів, які Twitter підозрює у поширенні дезінформації, буде не просто і на це піде час.
Повертаючись до Естонії, автор статті в Postimees Хольгер Роонемаа говорить, що важко сказати, скільки ботів та тролів нині існує в естонських соціальних мережах, але напередодні виборів у парламент країни та у Європейський парламент, їх точно не стане менше.
