«Плювок влади в бік мусульман». Росія обрізає цвинтар «Абдал»

На мусульманському цвинтарі «Абдал» під Сімферополем зводять паркан для того, щоб відрізати частину території під християнські поховання. Російська адміністрація міста звернулася з таким проханням до підконтрольного Росії муфтіяту Криму ще восени 2020 року: з 12 гектарів «Абдалу» чиновники просили виділити сім.

Тодішня голова російської адміністрації Сімферополя Олена Проценко обґрунтувала такий крок тим, що через пандемію коронавірусу смертність у 2020 офіційно зросла на 8,5%, тому місць на міському цвинтарі майже не лишилося. Після того, як ця історія набула розголосу, російські чиновники повідомили, що паралельно зі зверненнями до муфтіяту готують виділення нової землі під мусульманські поховання. При цьому в самому муфтіяті тоді сказали, що остаточне рішення не ухвалене. Про те, що відбувається з мусульманським цвинтарем Сімферополя, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Минулої осені заступник голови російської адміністрації Сімферополя Володимир Парінов в ефірі телеканалу «Крым 24» сказав, що площі під мусульманські поховання шукають у Сімферопольському районі:

«Резерви наявного цвинтаря, вони є. Ми бачимо, що найближчі декілька років у нас точно є в запасі. Поки говоримо тільки про резерви наявного цвинтаря «Абдал» у межах міста, але зараз ведеться активна робота з організації нової території під місця поховання. Ця територія буде перспективно не так далеко від наявного «Абдалу», щоб зберегти транспортну доступність, звичні маршрути. Ми активно ведемо роботу спільно з нашими колегами з Сімферопольського району, оскільки це вже за межами міста Сімферополя. Проводиться санітарно-епідеміологічний аналіз. Сьогодні це не ділянки ‒ це територія, яка складається з невикористовуваних сільгосппаїв, які перебувають у приватній власності й викуповуються. Орієнтовна площа ‒ приблизно 100 гектарів».

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял розповів Крим.Реалії, що й через пів року достеменно невідомо, скільки саме землі російська влада забере у мусульманського цвинтаря.

– Буквально вчора мої друзі були на «Абдалі» й сказали, що паркан поки що в тому ж стані, в якому я його зафіксував декілька днів тому. Подальшого будівництва не було. Я зателефонував одному зі співробітників муфтіяту й запитав, що відбувається. Він сказав, що ситуація не тішить, але рішення віддати частину землі вже ухвалене. Єдине що ‒ вони домовилися, що від «Абдалу» відокремлять не сім гектарів, як просила Олена Проценко, а три гектари. Однак паркан ще не добудований, скільки там у підсумку буде відрізано від мусульманського цвинтаря, поки точно сказати не можна. Він там як раз іде в бік порожніх земель ‒ і куди його повернуть далі, сказати складно. Звісно, дуже багатьох кримських татар пригнічує подібна ситуація, тому що свого часу земля під цей цвинтар фактично вибивалася з великими труднощами.

Журналісти Крим.Реалії звернулися за коментарями і до російської адміністрації Сімферополя, і в підконтрольне Росії Духовне управління мусульман Криму, однак жодних відповідей не отримали.

Наріман Джелял вважає, що місцева влада провалила пояснювальну та організаційну роботу з перенесення мусульманського цвинтаря.

– Муфтіят також на своїх офіційних ресурсах взагалі ніяк не висвітлював цю тему з осені, ніяк не пояснював ‒ просто стали будувати паркан. Зрозуміло, що ми б почули якісь загальні слова: мовляв, потрібно один одному допомагати, взаємодіяти тощо ‒ але запитання все одно залишаються. Планувати поховання не так уже й складно, це чиста математика. Найбільш гнітюче для багатьох, як я чув: коли владі треба збудувати будинок, забрати ділянки для житлового комплексу або траси «Таврида», вони дуже швидко це вирішують. А тут чомусь декілька місяців нічого не можуть зробити, і в підсумку забирають землю у нас ‒ так говорять люди. Хоча я з'ясовував, що з релігійної точки зору ніяких проблем поділитися землею з представниками інших конфесій немає. Однак, з огляду на історію взаємин кримських татар із владою, люди сприймають це як плювок з її боку в бік мусульман.

У грудні 2020 року генеральний директор «Кримської національної меморіальної компанії», віцепрезидент Союзу похоронних організацій і крематоріїв Росії в анексованому Криму Михайло Ремез в ефірі Радіо Крим.Реалії також критикував російську владу Криму за роботу з організації цвинтарів:

«Хочуть виділити додатково 100 гектарів ‒ але це зовсім не те ж саме, що виділити 100 гектарів, з якими знають що робити і яких вистачить на найближчі 300-500 років. Ті, хто цим займається, на жаль, не мають спеціальної освіти й не розуміють, про що говорять. У Німеччині за останні 70 років не збудовано жодного нового цвинтаря​. Хіба, німці не помирають? Ні, просто у них комплексний підхід. Зараз у світі вивільняють до 40% місця в межах уже наявних цвинтарів. Такі методики є ‒ насправді це просто нікому не треба».

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Як ховають у Криму: картонні труни і переповнені кладовища

Тим часом муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов переконаний, що така політика російської влади щодо кримських татар не додасть їй популярності серед них.

– Прекрасно розумію таку реакцію мусульманської громади: звісно ж, це обурює, це не може не обурити. Я думаю, що муфтіят по-тихому домовився з адміністрацією про те, що вони згодні віддати більшу частину мусульманського цвинтаря саме через те, що вони прекрасно знають, як негативно це буде сприйняте мусульманською громадськістю. У світлі політики колабораціонізму, яку проводить кримський муфтіят останні сім років, категоричного несприймання цієї політики й навіть відрази до офіційних духовних лідерів у Криму ‒ подібна передача більше ніж половини місць для поховання викличе ще більше несприймання, втрату авторитету та поваги. Щодо материкової України, тут усе залежить від регіону й готовності місцевої влади, адже це в її компетенції вирішувати такі проблеми мусульманської громади, зокрема, з цвинтарями.

За словами Саїда Ісмагілова, в деяких українських регіонах громадам були на першу вимогу виділені значні ділянки під мусульманські цвинтарі.

– Наприклад, так сталося в Запоріжжі, в Сєверодонецьку, в Луцьку, у Львові. Міська адміністрація пішла назустріч взагалі без будь-яких зволікань, і це, безумовно, підіймає авторитет не тільки місцевої влади, але і взагалі всієї України як країни, яка піклується про своїх громадян будь-якого віросповідання. Є, звісно, і проблемні регіони, де питання щодо цвинтарів дуже складно вирішувати, а в деяких вони взагалі не вирішуються. На сором нашої столиці Києва, питання про мусульманський цвинтар місцева влада не хоче вирішувати вже останні десять років. Уже немає місця для поховання померлих, але в останні два роки ми чуємо одну відповідь: користуйтеся крематорієм. Однак відповідно до ісламу так чинити не можна. Ми віримо в те, що людина має повернутися у землю. У підсумку багато київських мусульман змушені ховати близьких в інших регіонах.

Саїд Ісмагілов наголошує, що безперешкодне поховання родичів ‒ одна з базових потреб людини, яку має задовольняти держава, яка працює ефективно.

Редакція залишає за представниками підконтрольного Росії ДУМК, який піддався критиці, висловити свою позицію ‒ вона буде опублікована в цьому або в наступних матеріалах.

(Текст підготував Владислав Ленцев)