Призов до російської армії в Криму: покарання «ухильників» та труднощі альтернативної служби

У Криму триває чергова призовна кампанія до лав російської армії. У квітні Кримська правозахисна група зафіксувала три нові кримінальні справи стосовно жителів Криму за «ухилення від служби в Збройних силах Росії» та сім нових вироків, ухвалених за цією ж статтею.

Усього на кінець квітня правозахисники зафіксували 204 кримінальні справи за ухилення від служби в російській армії, які передані на розгляд у підконтрольні Кремлю суди Криму. У 193-х з них уже ухвалений вирок, ще 11 перебувають на стадії розгляду. Призов у Криму вважають незаконним і засуджують Україна, США та країни Євросоюзу. Українські правозахисники наполягають, що примус жителів окупованої території до служби в армії країни-окупанта порушує Женевську конвенцію й може розцінюватися як військовий злочин. Російська влада відкидає таке трактування, вважаючи Крим своєю територією. Про російський призов і покарання кримчан за спроби ухилитися від нього йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Президент Росії Володимир Путін ще в березні підписав указ, згідно з яким цієї весни до російської армії мають призвати 134,6 тисячі призовників, серед них з окупованих Криму та Севастополя. Окремої розбивки за регіонами в документі немає, але, судячи з публікацій ЗМІ, у тому ж Севастополі планують призвати більше ніж 500 осіб ‒ приблизно на рівні 2020 року. При цьому повідомляється, що в Криму служитимуть більше ніж 70% севастопольців, призваних цієї весни, а решта ‒ у Південному та Західному військових округах.

Експерт «Кримської правозахисної групи» Олександр Сєдов розповів Крим.Реалії, що, за спостереженнями аналітиків, кримінальних справ про ухилення від служби в російській армії в Криму з кожним роком стає все більше.

‒ Цього року нами зафіксована вже 41 кримінальна справа, а торік їх було 81 за весь рік, тому явно є тенденція до збільшення. Щоправда, у квітні було не так багато справ, але це пов'язане з тим, що призовна кампанія тільки розпочалася. У найближчі два місяці кількість таких кримінальних справ буде рости. Що стосується штрафів, то суми не змінилися, єдина відмінність ‒ вже вдруге за період окупації було ухвалене рішення про примусові роботи щодо жителя Криму за ухилення від служби. До нас звертаються призовники насамперед з запитаннями, як потрапити на альтернативну цивільну службу, як не ставати на облік і чи можна залишити окуповану територію після отримання повістки. Виїхати можна, проте через епідемію Росія дуже сильно обмежила рух з окупованої території, для цього потрібні підстави.

Олександр Сєдов пропонує кримчанам всіляко уникати взяття на облік, щоб не отримати повістку.

‒ Якщо людина вже перебуває на обліку, треба не отримувати саму повістку, тому що тільки її вручення вважається підставою для кримінального переслідування. Окрім того, як показують судові рішення, досить велика кількість людей намагаються зібрати довідки і, якщо призовна комісія все одно ухвалила рішення про призов, подавати в суд. Частину справ вдається виграти, але поки вони перебувають на розгляді, людину призвати не можуть. Що до альтернативної цивільної служби, військкоми наполягають на наданні доказів того, що призовник не може служити в російській армії через переконання. Тобто їм потрібні довідки, підтвердження родичів, свідків, друзів і знайомих про те, що у людини раніше були такі заяви. Однак ця вимога незаконна: згідно з російськими нормами, ніяких підтверджень не потрібно.

Російський юрист і правозахисник Олександр Горбачов пояснює особливості проходження альтернативної служби в Росії.

‒ Її термін більший, ніж у військової служби: якщо за призовом в армії хлопці служать рік, то у випадку з альтернативною ‒ рік і дев'ять місяців. Є певні труднощі при реалізації цього права громадян, але все дуже індивідуально й залежить від суб'єкта, найчастіше навіть від району. У деяких регіонах Росії потрапити на альтернативну службу фактично неможливо через позицію місцевих військкомів. Перш за все призовника можуть вводити в оману: коли він намагається подати заяву, йому кажуть, що він або вже пропустив терміни, або нібито вже подавав, але йому відмовили. Далі призовна комісія, де основну роль відіграє військовий комісар, може ухвалили рішення про відмову. Закон передбачає широке формулювання, що однією з підстав для відмови може бути те, що документи-характеристики та відомості не відповідають твердженням громадянина про його переконання.

В одному з вироків підконтрольного Росії Центрального районного суду Сімферополя, який є у відкритому доступі, описується випадок підробки медичного свідоцтва призовником:

«Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на використання підробленого документа й ухилення від призову на військову службу за відсутності законних підстав для звільнення від цієї служби, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, отримавши результати медичних аналізів, використовуючи свій персональний комп'ютер, підробив, шляхом внесення свідомо неправдивих відомостей у результати аналізів з медичної лабораторії ТОВ «Лабораторія Гемотест» про наявність у нього захворювання на хронічний вірусний гепатит «в» неуточненої етіології для подальшого використання в цілях встановлення факту захворювання та ухилення від проходження військової служби».

Серед іншого в документах судів згадуються обставини, які при призначенні покарання так званим ухильникам подаються як пом'якшувальні:

«За місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, свою провину визнав повністю, розкаявся у скоєному, запевнив суд, що надалі подібного не повториться, в знак свого каяття зробив благодійний внесок у розмірі 2500 рублів у Благодійний фонд «Дітям Криму», висловив свої вибачення військовому комісару міста Сімферополя».

Проте призовнику призначили 200 годин обов'язкових робіт з підпискою про невиїзд. Олександр Сєдов вважає подібні внески сумнівною практикою в контексті судового рішення.

‒ Дійсно, у рішеннях судів це нерідко зустрічається як пом'якшувальна обставина ‒ причому внесок саме в той фонд. Це дивно, адже благодійність ‒ добровільна річ. Згадка внеску в рішенні суду показує, що це, швидше за все, робиться під тиском. Іноді зустрічаються, окрім письмових вибачень, прибирання території військкомату, періодична участь у допомозі установі. Фактично людину змушують працювати, щоб якось згадати це в рішенні судів. Однак насправді це ніяк не впливає: зазвичай у таких справах призначають штрафи в межах 80 тисяч рублів, і від того, чи є якісь пом'якшувальні обставини, сума штрафу ніяк не залежить.

Тим часом професор соціології, доктор наук демографії, провідний науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України Ірина Прибиткова зазначає, що справжнє ставлення кримчан до військової служби в російській армії зараз дізнатися неможливо.

‒ Важко сказати, звичайно, як самі кримчани до цього ставляться ‒ для цього потрібно провести опитування, а зробити це зараз у Криму неможливо. На жаль, російські соціологи будуть говорити те, що їм накажуть. На півострові ж є різні люди, різні соціальні верстви: ті ж кримські татари будуть продовжувати хоча б мовчки, але чинити спротив. З одного боку, Росії потрібно перековувати кримчан на свою користь, з іншого боку, мабуть, їм не вистачає призовників. Це дійсно порушення прав людини й порушення міжнародного права. Судячи з путінського указу, цифри ті ж, що й торік. Тобто процес триває, він не збирається зупинятися. Напевно, те, що більшу частину призовників збираються залишити на півострові, це краще, ніж їх усіх би відсилали, скажімо, у прилеглі райони Росії ‒ Ростовську область, Краснодарський край тощо.

На пресконференції в жовтні 2020 року російський військовий комісар Криму Юрій Лимар стверджував, що тих, хто ухиляється нібито все менше, оскільки військовослужбовцям забезпечують хороші умови служби та преференції після неї:

«Загальна тенденція в усій країні: кількість тих, хто ухиляється скорочується. Це пов'язане з тими кроками й політикою збройних сил щодо відкритості, щодо підтримки доброго ставлення до молодого поповнення. Змінилося постачання: в їдальнях шведський стіл, хлопці забезпечені формою та хорошими побутовими умовами. До того ж, якщо молода людина не відслужила у збройних силах, то в державні органи, у силові структури не візьмуть. Це сильно мотивує».

Окрім того, Лимар повідомив, що «часто батьки приходять у комісаріати і просять, щоб їх сина призвали».

Російська влада наполягає на законності своїх дій, вказуючи, що Крим з 2014 року анексований до складу Російської Федерації.

(Текст підготував Владислав Ленцев)