В Україні завели близько 400 проваджень про порушення прав людини в Криму, майже сто з яких – за фактами порушення законів і звичаїв війни. Про це сказала Генпрокурор Ірина Венедіктова, пише пресслужба ОГП.
Так, Венедіктова обговорила з Генеральним Директором з прав людини і верховенства права Ради Європи Крістосом Джакумопулосом, директором Директорату з прав людини Ради Європи Крістофом Пойрелом і директором Директорату з політичних питань та зовнішніх відносин Ради Європи Александром Гесселем актуальні питання протидії порушенню прав людини в анексованому Криму. Вона зазначила, що розслідування цієї категорії справ є одним із пріоритетних напрямків.
«На даний час є близько 400 проваджень цієї категорії. Серед них майже 100 – за фактами порушення законів та звичаїв війни. В цих справах повідомлено про підозру 77 особам. Крім того, розслідується систематичне переслідування проукраїнськи налаштованих активістів та порушення прав кримськотатарського населення окупаційною владою Криму», – зазначила Венедіктова.
Вона стверджує, що в Офісі Генерального прокурора почала роботу Міжнародна рада експертів з питань злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, до якої залучають іноземних і міжнародних фахівці, національних експертів з міжнародного гуманітарного та кримінального права, а також представників неурядових правозахисних організацій. Метою цього органу є вивчення досвіду розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності та розробка національних стандартів у цій галузі.
«Ми скеровуємо справи у національні суди, і усвідомлюємо, наскільки важливо співпрацювати на цьому напрямі у міжнародних інстанціях. Ми активно взаємодіємо з Міжнародним кримінальним судом. Наразі до МКС скеровано 12 інформаційних повідомлень щодо порушень у Криму», – сказала Венедіктова.
У свою чергу, генеральний директор з прав людини і верховенства права Ради Європи Крістос Джакумопулос зазначив, що відстеження ситуації з порушенням прав людини в анексованому Криму є надзвичайно важливим, а тому він розраховує на подальшу плідну співпрацю в цьому питанні.
У 2020 році заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов розповів, що українські прокурори розслідують понад 5 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів у Криму та на Донбасі.
Офіс генпрокурора України зафіксував близько 14 тисяч кримінальних порушень у Криму і на Донбасі.
У Росії заявляли, що вважають незаконними всі рішення арбітражів за позовами, пов'язаними з анексією Криму. У Міністерстві юстиції Росії стверджували, що у «цих трибуналів відсутня юрисдикція на розгляд таких спорів».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
