Скарги на нашестя комарів у Криму надходять від кримчан і туристів із центральної та північної частин півострова. Місцева влада пояснює це рясними опадами, а також циклічними змінами в популяції комах рік від року. Російський міністр сільського господарства Криму Андрій Рюмшин оголосив, що на півострові вже працюють дезінсектори.
Однак доктор біологічних наук, професор кафедри екології та зоології «Кримського федерального університету» Сергій Іванов у коментарі «РИА Новости Крым» застеріг, що регулювання чисельності комах за допомогою хімікатів негативно позначиться на біоті (історично сформована сукупність видів живих організмів у спільному середовищі проживання ‒ ред.) півострова: личинки комарів служать кормовою базою для багатьох видів риб і птахів.
Нашестя комарів 2021 року Іванов назвав нормальним явищем, пов'язаним із теплою зимою й досить дощовою весною. Про проблеми з комахами йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Начальник відділу облаштування та озеленення російської адміністрації Джанкойського району Роман Ігнатенко в інтерв'ю телеканалу «Миллет» розповів, які кошти тут планують витратити на боротьбу з комарами:
«Наразі 16 сільських поселень Джанкойського району ведуть роботу з укладання договорів на проведення заходів із дезінсекції їхньої території. Орієнтовна сума становить 175 тисяч рублів. Наскільки мені відомо, у Радміні вирішується питання про залучення авіації, щоб потруїти комарів за межами населених пунктів».
Як стверджує російський міністр сільського господарства Криму Андрій Рюмшин, хімікати, які використовують проти комах, дозволені Роспотребнадзором і не впливатимуть на здоров'я кримчан.
Науковий співробітник Інституту зоології імені Шмальгаузена Національної академії наук України Ігор Небогаткін висловив Крим.Реалії думку, що нашестя комарів викликане зсувом весняних злив на літо і що при цьому навряд чи варто обприскувати території Криму з літаків.
Літак працює абсолютно неточно, кропить території величезною кількістю хімікатів ‒ і потім будуть скарги від тих же туристів щодо алергічних реакційІгор Небогаткін
– Просто цьогоріч природа ніби відстає від календаря на один місяць. Тобто ті грози, які мали пройти у травні, пройшли у червні. У підсумку збереглася величезна кількість теплих водойм, де активно розмножуються личинки комарів. Але чи потрібно бити на сполох і застосовувати важку зброю у вигляді обробки з літаків? Я не впевнений. Літак працює абсолютно неточно, кропить території величезною кількістю хімікатів ‒ і потім будуть скарги від тих же туристів щодо алергічних реакцій. Ці речовини не є небезпечними для ссавців як отрута, я кажу саме про алергії. Зазвичай у нас у Києві вивішуються стрічки та написи, що ось тут оброблено перметріном ‒ це його з ранців розпилюють ‒ і відвідування дітей небажане з такого періоду до такого. Найважливіше ‒ донести людям, що вони мають захищатися самі, і не народними методами, а репелентами.
Ігор Небогаткін наголошує, що необхідно уважно читати інструкцію й перевіряти термін придатності подібних засобів.
Ще на початку червня в ефірі радіо «Спутник» завідувачка лабораторії проблем дезінсекції Інституту дезінфектології Роспотребнадзору Світлана Рославцева повідомила, що останнім часом на півострові можна зустріти небезпечних тигрових комарів ‒ переносників небезпечних екзотичних хвороб на кшталт «лихоманок денге, Зіка, чікунгунья та всяких арбовірусних інфекцій».
Дійсно, в Азії вони це все переносять, однак якщо в Криму немає осередків цих інфекцій, то комарі, відповідно, нічого не переносятьІгор Небогаткін
Ігор Небогаткін підтверджує цю інформацію, але з застереженнями.
‒ Дійсно, в Азії вони це все переносять, однак якщо в Криму немає осередків цих інфекцій, то комарі, відповідно, нічого не переносять. Тобто вони самі не несуть збудників. Однак Криму досить своїх інфекцій, які можуть таким чином передаватися. Якщо укус турбує, єдина й головна рекомендація ‒ це звертатися до медичної установи. У кожної людини по-своєму проходить алергічна реакція: одні її не помітять, а у когось це може навіть спричинити анафілактичний шок і смерть.
Керівник комунального підприємства «Бердянська профдезінфекція» Геннадій Проценко зазначає, що в південних регіонах материкової України, прилеглих до Криму, також спостерігається нашестя комарів, і ділиться досвідом боротьби з ними.
У нас є солоні лимани з личинками, але ми їх не обробляємо, тому що там ці личинки генерують лікувальні грязіГеннадій Проценко
– Дійсно, такої кількості, як цьогоріч, давно вже не було. Відомо, що вони можуть підвищувати свій виплід залежно від свого фізіологічного стану та кліматичних умов. Ми почали роботу з регулювання чисельності комах ще у 2008 році й використовуємо циперметрин, тому що це єдиний препарат, який діє не тільки на імаго, але й на личинку, і дозволений для використання в місцях масового відпочинку ‒ і, що дуже важливо, у водоймах, які не мають рибогосподарської чи іншої цінності. У нас є солоні лимани з личинками, але ми їх не обробляємо, тому що там ці личинки генерують лікувальні грязі, а імаго не кусають людей. Комарі, які мають епідеміологічне значення, відкладають личинки в мілких прісних водоймах, які утворюються переважно в результаті весняних повеней та злив.
За словами Геннадія Проценка, бригади дезінсекторів працюють раннім ранком, до появи відпочивальників, огороджують сильно оброблені території стрічками, а в місцевій пресі публікуються графіки цих обробок.
Тим часом старший науковий співробітник Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України Андрій Федоренко на тлі великої кількості комарів у Криму оцінює ризики аномального нашестя іншої небезпечної комахи ‒ сарани.
Швидше за все, на відміну від ситуації з комарами, на сарану цей клімат матиме зворотний ефект, і спалахів масового розмноження не повинно трапитисяАндрій Федоренко
– Покоління, яке має стадні форми, з'являється в екстремальні в плані погоди періоди, коли дуже спекотно й коли є багато непридатних, не оброблених земель, особливо на берегах висохлих водойм. Це найідеальніші умови для сарани. Однак цьогоріч літо не таке спекотне, було багато опадів і навіть повені. У результаті дуже багато ось цих площ біля якихось природних водойм виявилися затопленими. Саранча відкладає яйця в землю, і таким чином вони гинуть. Тому, швидше за все, на відміну від ситуації з комарами, на сарану цей клімат матиме зворотний ефект, і спалахів масового розмноження не повинно трапитися.
Раніше Россільгоспцентр анонсував у Криму у 2021 році навалу марокканської сарани, яка в більшості регіонів сусідньої Росії мала перебувати в стадії депресії. На півострові у зв'язку з цим на початку року запланували обробку пестицидами площі в одну тисячу гектарів.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
