Є у мене знайома, яка вже багато років тримає невеличкий готель на узбережжі Чорного моря. Розговорився з нею нещодавно: що там з сезоном цього року, як ідуть справи з відпочивальниками. Під час бесіди з'ясувалося, що в останні роки відпочивальники з Росії постійно запитують одне й те саме: «Як вам зараз живеться ‒ краще, ніж за України?» І тут вона спантеличує їх зустрічним запитанням: «А чи стало вам краще відпочивати в «російському» Криму?» І тут з'ясовується, що ні. Не стало росіянам після 2014 року відпочивати краще. Так що ж сталося?
Щоб максимально уникнути тих, хто переходить на політичні дебати, моя знайома в бесіді з відпочивальниками-росіянами наводить декілька найпростіших прикладів. І що цікаво ‒ вони з кожним з них погоджуються. Якщо взяти для порівняння період десятирічної давнини, то до неї в готель приїжджали відпочивальники, переважно не з материкової частини України, а в основному з Москви, Пітера, Московської області. Це були бюджетники, за російськими мірками ‒ середній клас: лікарі, викладачі, загалом, інтелігентні люди, приємні у спілкуванні, і ‒ знову ж за російськими мірками ‒ далеко не багатії.
Різниця в курсі рубля та гривні дозволяла російським туристам зовсім не піклуватися про те, скільки грошей вони витратять у Криму
До 2014 року росіяни приїжджали до Криму, міняли рублі на гривні ‒ і через різницю в курсі вони мали на руках дійсно велику суму грошей. Російські відпочивальники в Криму могли в ті роки дозволити собі безтурботний відпочинок, різноманітні екскурсії, вечері в ресторанах з хорошим коньяком, шашликами та морепродуктами. І для них це було, порівняно з російськими цінами, дуже дешево. Різниця в курсі рубля та гривні дозволяла російським туристам зовсім не піклуватися про те, скільки грошей вони витратять у Криму.
Приїжджі з російських регіонів туристки щороку здійснювали регулярний шопінг і купували собі одяг та взуття ‒ від сарафанів до зимових пуховиків або шкіряних курток, тому що тоді в Криму вони могли собі дозволити купити якісні речі, які кримські бізнесмени привозили з Туреччини, Польщі та інших країн. До 2014 року такі закупівлі були для російських відпочивальників чи не обов'язковим додатком до відпочинку на морі. Більше того: дуже часто вони купували своїм дітям шкільну форму, яку виготовляла Керченська швейна фабрика ‒ це була продукція високої якості й за доступною ціною. Також у Криму, порівняно з тією ж Москвою, була дуже дешева стоматологія, і цим, за необхідності, теж користувалися туристи з Росії.
А як вони діставалися до Криму? Сідали на прямий потяг «Москва ‒ Сімферополь» і вже менше ніж через добу стояли на пероні в Криму, де на них чекали власники готелів і мініпансіонатів: трансфер до готелю займав від 20 до 40 хвилин, і частіше за все росіяни, покидавши валізи в номері й одягнувши купальники та плавки, буквально через годину після потягу з радісними криками забігали у прохолодне море.
Аномальна спека в Криму: «тропічний» відпочинок в Алушті (фотогалерея)
Подивімося, що відбувається зараз. З 2014 року долар ріс стрибками, виріс майже утричі, а от зарплати в Росії ‒ ні. І після 2014 року в Крим на відпочинок поїхали зовсім інші категорії відпочивальників, які не те що ресторан собі дозволити не можуть, але й на повному серйозі приїжджають зі своїм «Дошираком».
Ціни на продукти, які до 2014 року росіянам у Криму здавалися копійчаними, тепер зрівнялися з московськими
Ціни на продукти, які до 2014 року росіянам у Криму здавалися копійчаними, тепер зрівнялися з московськими. А та знаменита якість українських продуктів, яку так цінували відпочивальники-росіяни, залишилася тільки у спогадах тих туристів, які приїжджали на відпочинок до Криму і десять, і двадцять років поспіль. Тому що в магазинах тепер ‒ ті самі товари російського виробництва, які й за якістю помітно гірші за українські, і за ціною набагато вищі, ніж в їхньому рідному місті в Росії.
А як зараз росіяни дістаються до Криму? Вони сідають на потяг «Москва ‒ Сімферополь» і трясуться у плацкартному вагоні 32 години.
Стало їм простіше діставатися до Криму? Чи сприяють такі поїздки відпочинку? Це ж елементарна математика: скільки годин або діб виділеної начальством відпустки «зжер» час, проведений у дорозі. Причому, час, проведений у дорозі, іноді не тільки абсолютно не сприяє відпочинку, а й буває досить-таки небезпечним.
Наприклад, часті випадки, коли мами з маленькими дітьми змушені подорожувати в плацкартному вагоні з групою відпочивальників чоловічої статі, настільки захоплених поїздкою в «кримнаш», що починають «святкувати» цю подію, коли потяг ще не рушив з московського перону. І в середині дороги, коли захопленість змінюється агресією і пошуком «пригод», тим мамам з дітками вже не стільки потрібний той Крим і море, скільки можливість позбутися, нарешті, вимушеного сусідства з такими попутниками.
Є ще одна цікава тенденція: відпочивальники з Росії, які поїхали до Криму після 2014 року, стали набагато хамовитішими та злішими. З будь-якого приводу та без приводу вони говорять кримчанам, що їх «врятували від фашистів», НАТО та «гейропи», і за це кримчани мають їм бути до кінця життя вдячними. А що стосується труднощів, які почалися для кримчан після 2014 року, то «треба просто потерпіти».
Терпіти зараз доводиться самим росіянам
Тільки ось терпіти зараз доводиться самим росіянам, які приїжджають на відпочинок у «кримнаш» і стикаються з постійною нестачею води, електрики, стабільного мобільного зв'язку та інтернету, а також неможливістю розплатитися своїми банківськими картами.
У період масової агітації кримчан напередодні «приєднання» Криму в їхні голови вбивалося, що з приходом Росії на півострів хлинуть мільйони багатих російських туристів і мільярди доларів інвестицій в економіку та курорти. Але замість цього в Крим ринув натовп небагатих і недружніх росіян, а інвестиції спрямовані на будівництво житла для російських військових і переселенців з Росії, викуп вкраденої української нерухомості та підприємств, а також на будівництво палаців у заповідних місцях та зведення парканів.
У підсумку вийшло, що за роки після 2014-го захоплення стихло не тільки у тих кримчан, які повірили російській пропаганді, а й у самих відпочивальників з Росії. Тому що важко, знаєте, отримувати задоволення від відпочинку, рахуючи кожну копійку, вивчаючи графіки подачі води та здійснюючи у спеку тривалі прогулянки вздовж парканів, щоб потрапити на територію пляжу, поки ще не закриту для відвідування.
Подібні скарги моя знайома, господиня кримського готелю, чує від російських відпочивальників практично щодня. І кожен раз відповідає їм тепер класичною для Криму фразою: «Треба просто потерпіти».
Василь Корчев, кримський блогер, керчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
