Підконтрольна Москві влада Криму готується до другого курортного сезону в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Торік вона визнала його провал. Проте чиновники розраховують, що ситуація зміниться у 2023 році. Чи є шанс на це і чи справді Крим – відповідне місце для відпочинку під час російсько-української війни, розповідаємо в нашому матеріалі.
Минулорічний сезон у Криму завершився масштабними збитками для підприємств курортної сфери. Російська влада визнала туристичну галузь найбільш постраждалою під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Успіх курортного сезону цього року залежить від багатьох чинників: тривалості військових дій Росії проти України, стану мосту через Керченську протоку, інтенсивності військових дій у Херсонській області, ймовірності їх переходу на територію Кримського півострова тощо.
Для російських туристів, які не вірять у військові загрози для Криму, основною перешкодою для відпочинку є логістика, що значно ускладнилася після того, як Росія закрила кримське небо для цивільної авіації.
«Точка тяжіння» серед війни
Після невтішних підсумків курортного сезону минулого року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) припустив, що і 2023 рік «швидше за все, буде таким самим». Цей прогноз, судячи з тенденцій, має всі шанси здійснитися.
Після того, як російські туристи в паніці виїжджали з Криму, спостерігаючи за вибухами на військовому летовищі в Новофедорівці, кримські туроператори розраховували поповнити свої втрати під час новорічних канікул. Але в результаті готелі та санаторії в цей період були напівпорожніми.
У відпочивальників виникли проблеми на Керченському мосту. Перед новорічними святами затори на ньому розтягнулися на кілометри, оскільки транспортним засобам доводилося кілька годин чекати на завершення контрольно-пропускних процедур.
До майбутнього курортного сезону кількість пунктів перевірки на Керченському мосту обіцяють збільшити через відновлення автомобільного руху по обидва боки мостового переходу після вибуху в жовтні минулого року.
Російська влада також обіцяє до липня відновити пошкоджені залізничні колії мосту.
Але авіасполучення, що забезпечувало попередні роки основний курортний трафік до Криму, як і раніше, закрите. Коли повітряний простір над півостровом відкриють для цивільної авіації, невідомо. Хоча в цьому є ключова причина, через яку російські туристи відмовляються від відпочинку тут.
Окрім логістичних проблем, туристам додають побоювань регулярні повідомлення про вибухи й атаки безпілотників на Кримському півострові.
Цього року російська влада перенесла з Криму до Москви навіть Ялтинський економічний форум – наймасштабнішу на півострові економічну подію року.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) пояснив це «певними логістичними особливостями».
Проте глава окупаційної адміністрації Ялти Яніна Павленко розраховує до початку травня зробити з Ялти «головну точку тяжіння туристів, куди захочеться знову приїхати».
«В умовах СВО турсезон – великий успіх»
Торішні показники туристичного сезону в Криму місцева влада називає «удачею» з огляду на воєнні реалії.
У цій ситуації туристичний сезон у тих цифрах, в яких він відбувся, це дуже велика удачаВадим Волченко
«Країна перебуває у стані проведення СВО («спеціальною військовою операцією» в Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) – це найважливіше, що відбувається зараз. Усі наші думки та молитви – з нашими хлопцями, які зараз захищають нас, підходи до Криму, нові суб'єкти РФ. У цій ситуації туристичний сезон у тих цифрах, в яких він відбувся, це дуже велика удача. Це дуже серйозна стресостійкість туристичної сфери та багатьох інших сфер навколо туризму», – повідомив міністр курортів і туризму окупаційного уряду Криму Вадим Волченко.
За його даними, в 2022 році 81% туристів прибули мостом через Керченську протоку на автомобілях і автобусах і 19% – потягами. Загалом, як він стверджує, у Криму відпочили 6,5 мільйона гостей. Але перевірити ці дані неможливо.
«Бронь на літо – 10%»
Про прогнози на 2023 рік Вадим Волченко каже «максимально обережно». Рівень бронювання відпочинку на літо у Криму «поки не дуже високий», каже він.
Голова Асоціації малих готелів Криму Наталія Стамбульникова стверджує, що обсяги бронювань у готелях і гостьових будинках Криму становлять від 10 до 15%.
Через логістику, що ускладнилася, багато хто навіть не бронює номериНаталія Стамбульникова
«Зараз у невеликих готелях і гостьових будинках, яких на півострові найбільше, бронь номерів на літо становить у середньому 10%: на Південному узбережжі та Севастополі – десь 15%, а на західному – не більше п'яти. До того ж через логістику, що ускладнилася, багато хто навіть не бронює номери. Так було й торік – туристи могли постукати в будь-який готель у будь-який час, розуміючи, що місця знайдуться, тож зв'язуватися з бронюванням і передоплатою не хотіли. Уявити таке у сезон ще два роки тому було неможливо. Але зараз відпочивальникам простіше, а готельєрам треба завжди бути напоготові в очікуванні туристів», – повідомила вона російські ЗМІ.
Водночас на російських туристичних сайтах можна зустріти повідомлення про те, що «обстановка в Криму цілком нормальна і немає жодних приводів для занепокоєння».
«Приїдуть фанати «русского мира», військові та бюджетники»
Курортний сезон із заповнюваністю оздоровниць на 10% прогнозує Криму власник туристичної агенції, колишній головний спеціаліст відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради Сергій Вікарчук.
Якась усічена версія курортного сезону все одно буде. Але не в тих масштабах, які ми пам'ятаємоСергій Вікарчук
«У Криму обов'язково готуватимуться до курортного сезону. Хоча там і будуть великі загрози, що обов'язково вплинуть на потоки туристів. Якась усічена версія курортного сезону все одно буде. Але не в тих масштабах, які ми пам'ятаємо. Думаю, що можна буде говорити про 5-10% тих, хто насправді приїжджав до Криму після 2014 року. Приїдуть фанати «русского мира» та бюджетники. Швидше за все, місця залишать і для реабілітації російських військових, які воюють проти України», – розповів він Крим.Реалії.
Відпочинок у Криму в 2023 році може бути вельми специфічним, враховуючи, що з минулого року російські війська риють окопи та встановлюють фортифікаційні споруди прямо на пляжах. Очевидно, побоюючись українського десанту. Такі військові об'єкти бачили, зокрема, на західному та східному узбережжях Кримського півострова.
Сергій Вікарчук припускає, що частину кримського узбережжя російські військові таки залишать для відпочивальників.
Поки війна триватиме, у Криму шукатимуть можливості виживання для курортного бізнесуСергій Вікарчук
Для відпочивальників можуть залишити частину пляжних територій або закриті пляжі санаторно-курортних установ. Не всі пляжі перекопані. Є регіони, де збережуть доступ для відпочивальників. Тобто відпочивати доведеться серед окопів на пляжах, з вибухами та «фаєр-шоу». Це, звичайно, абсурдно, нелогічно і ненормально. Але поки війна триватиме, у Криму шукатимуть можливості виживання для курортного бізнесу», – каже він.
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов рекомендує українцям планувати відпустку 2023 року в Криму, припускаючи таким чином, що він може бути деокупований до цього часу.
Російська влада вважає Крим «невід'ємною частиною Росії» та обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на нього.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
