«Унікальний об'єкт зі своєю аурою»: чому в Криму вирішили знести недобудовану АЕС у Щолкіному

Уряд Криму вирішив остаточно знести комплекс недобудованих будівель Кримської атомної електростанції поблизу міста Щолкіне на Керченському півострові. Як повідомляє видання «Российская газета», таке рішення чиновники пояснюють неможливістю подальшого використання конструкцій та загрозою їх обвалення.

Знесенню підлягають шість об'єктів загальною площею понад 22 тисячі квадратних метрів, зокрема, дизельгенераторні станції, реакторне відділення, блокова насосна станція, машинний зал, а також збудований наполовину фундамент машинного залу блоку №2. Роботу зі списання зазначених об'єктів доручено провести російському міністерству будівництва та архітектури Криму спільно з центром комплексного постачання будівельних об'єктів. Виконати знесення треба в термін до 31 грудня 2021 року. Про те, як з'явилася ця станція, чому не була добудована й чи варто її зносити, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський історик Сергій Громенко розповів Крим.Реалії, чому влада СРСР вирішила збудувати АЕС на півострові, а потім згорнула проєкт.

‒ Проблема з забезпеченням електроенергією переслідує півострів досить давно. Щоб розв'язати цю проблему, на додаток до кримських ТЕС вирішили збудувати ще АЕС. Проєктні дослідження почали у 1968 році, у 1975-му стартувало будівництво. У результаті практично все було готове: на 80% ‒ сама станція, на 90% ‒ перший ядерний блок. Однак після Чорнобиля радянське керівництво усвідомило небезпеку АЕС у Криму, почалися протести місцевих жителів та екологів, тому будівництво заморозили. Щоправда, на Щолкінській АЕС стояли зовсім не ті реактори, які були на Чорнобильській станції. Проте будівництво стали згортати у 1987 році, а у 1989-му просто кинули. З одного боку, ця АЕС стала пам'ятником радянському підходу до вирішення проблем, з іншого боку, відмова від неї була останнім проблиском розсудливості. Якби станцію добудували у 1990-1991 роках, невідомо, що б з нею зараз було.

Президент Кримської академії наук Віктор Тарасенко згадує, як саме вдалося переконати радянську владу відмовитися від будівництва АЕС в Щолкіному.

‒ Після досліджень так званого південно-східного сліду від Чорнобильського викиду з'ясувалося, що від вибуху й Криму дісталося, і Чорному морю. Весь півострів піднявся проти запуску станції в Щолкіному ‒ і Київ допомагав, і Ленінград, і Москва, й Урал. Виступали відомі вчені, професори, письменники. Асоціація «Екологія та світ» ініціювала пікети, публікації у пресі, збір підписів. Було зібрано понад 350 тисяч підписів проти будівництва АЕС! Все це відвезли до Центрального комітету Компартії ‒ і там знайшлися розумні люди, які вислухали. Почали працювати комісії тощо. Проблема була не тільки в сейсмонебезпечності ‒ фактично це була б АЕС на вулкані. На Керченському півострові розвинений грязьовий вулканізм, через який в Азовському морі навіть виникали острова. Одне з вивержень сталося поряд з АЕС прямо під час роботи комісії!

Сергій Громенко зазначає, що радянська влада після Чорнобильської катастрофи почала переглядати всю концепцію атомної галузі.

‒ Крим ‒ сейсмонебезпечний регіон, і хоча це брали до уваги при проєктуванні, напевно не тою мірою, як треба було. Після того як вибухнув Чорнобиль, ці міркування вирішили переглянути. Екологи сказали: ось станеться землетрус, як у 1927 році, і розвалиться хай не реактор, а хоча б система охолодження ‒ і може статися катастрофа. Плюс до всіх стало доходити, що таке радіація ‒ а Крим курортний регіон, туди сім'ї з дітьми їздять. Загалом, аргументів проти було багато, проте єдині, хто протестував проти закриття АЕС ‒ це жителі Щолкіного. Проєктувальники міста-супутника не передбачили для нього ніякого енергопостачання, окрім електричного: тут не було ні опалення вугіллям, ні газових плит. У результаті Щолкіне стало схожим на кримське місто-привид: атомної станції немає, а інфраструктуру для розвитку курорту так і не збудували.

У різний час на території недобудованої АЕС проходив фестиваль «Казантип», який після 2014 року був змушений залишити анексований Крим. Засновник і президент фестивалю Микита Маршунок в ефірі телеканалу «Крым 24» виступив проти знесення станції та запропонував російській владі свій варіант:

«Це чудовий комплекс, який будували найкращі уми Радянського Союзу, на нього витрачені мільярди доларів. Я вам точно кажу: ці метрові бетонні стіни зламати непросто й дуже дорого. Мені здається, що на ці гроші краще що-небудь збудувати важливіше в тому ж самому Криму, а цю станцію віддати просто в хороші руки. Наприклад, у мої. Я як людина, яка єдина зробила щось там значне на півострові, можу з упевненістю сказати, що реактор ‒ унікальний артоб'єкт, про який через рік заговорили б у всьому світі. Подумайте про це».​

• Саша Тавровська
• Крим. Реалії

Голова громадської організації «Курортний Крим», творець сайту kurortexpert.com Олександр Бурдонов також вважає, що зносити АЕС в Щолкіному немає сенсу й що тут можна організувати нові фестивалі.​

‒ Я б сказав, розбирати станцію ‒ це навіть шкідництво. На це потрібні великі гроші. І потім, куди дівати весь цей бетон і залізо? Отримаємо купу сміття. Що залишиться на цьому місці? Рівне поле? Який результат? Зараз станція стоїть ‒ вона комусь заважає? Ні. Конструкції не розвалюються, там дуже міцний бетон. Я був на «Казантипі», який організовував Микита Маршунок. З огляду на те, що ці фестивалі проходили без будь-якої державної підтримки, вони втерли носа усім організаторам масових заходів у Криму. Жодне з них не могло зрівнятися з «Казантипом» за рівнем успіху й популярності, нехай там і були свої недоліки. Зараз на АЕС можна зробити що завгодно ‒ досить дати креативним людям підійти до питання й не заважати їм. Атомна станція має окрему ауру, харизму, якщо завгодно. Це унікальний рукотворний об'єкт.

Представник російського Мінбуду Криму в коментарі «Российской газете» уточнив, що демонтаж будівель Щолкінської АЕС не потребує додаткового бюджетного фінансування, оскільки його має виконати держпідприємство «Центр комплексного постачання».

При цьому всі будматеріали, отримані у процесі зносу об'єктів, планують переробити й надалі використовувати на інших будівництвах Криму. Що буде на місці корпусів Кримської АЕС, поки невідомо.​

(Текст підготував Владислав Ленцев)