«Дельфін ‒ ворог для рибалки»: в Криму гинуть чорноморські та азовські дельфіни

Як мінімум шість трупів дельфінів були виявлені за останні півроку на узбережжі анексованого Криму ‒ всі зі слідами насильницької смерті. Активісти кримської організації Serene Sea («Безтурботне море») повідомили Радіо Крим.Реалії, що кілька мертвих азовок і афалін знайшли в севастопольській бухті Омега, а на пляжі Пісочному ‒ відрізану голову афаліни. На думку біологів, тварин убив, швидше за все, професійний рибалка.

Представники Serene Sea підготували кілька заяв до російських контрольних органів Криму та Севастополя з вимогою з'ясувати цю ситуацію. «Безтурботне море» ‒ це науково-екологічна некомерційна організація, що працює на території Криму після російської анексії. Українські вчені не раз говорили про неможливість проводити дослідження на півострові після його окупації Росією.

Біолог й учасник проекту Serene Sea Ірина Логомінова розповіла Радіо Крим.Реалії, що у кримських рибалок є всі «причини» для вбивства дельфінів:

​«В принципі, для рибалки дельфін ‒ це ворог і конкурент у частині вилову риби, тому ми й маємо неодноразові випадки вбивства дельфінів рибалками. До того ж, коли промисел здійснюється за допомогою донних сіток, завжди є ризик потрапляння туди дельфіна. Донні сітки так влаштовані, що, навіть потрапивши туди, у тварини зберігається можливість вистрибувати над водою та вдихати повітря, але згодом розплутати дельфіна й випустити його, не розрізаючи донну сітку, неможливо. Донні сітки, кажуть рибалки, досить дорогі, й тому багатьом із них легше вбити тварину, ніж попсувати снасті».

Український вчений-зоолог, фахівець з дельфінів Павло Гольдін вважає, що чорноморських дельфінів убивають, в першу чергу, рибалки-браконьєри.

‒ Поки що випадків загибелі дельфінів цього року менше, ніж за той же період торік. Йдеться далеко не тільки про Крим. Якщо говорити про Чорне море, то найбільше дельфінів зараз гине на узбережжі Сочі в Росії, на узбережжі Туреччини в районі Синоп-Зонгулдак, а також в Криму в районі Севастополя. Не можна сказати, що приводів для занепокоєння немає, але й масової загибелі немає. Судячи з фотографій, причина номер один ‒ це потрапляння в рибальські снасті, в основному, в браконьєрські сітки. Проблема не унікальна для України в цілому й для Криму зокрема, вона характерна й для Росії, і для Грузії, і для Туреччини. До того ж, уже не перший рік у всьому Чорному морі вчені реєструють дельфінів із підозрами на інфекційні захворювання. Дослідження проводяться, й поки що нічого певного я сказати не можу, але, безумовно, такі випадки зустрічаються.

Науковий співробітник Українського наукового центру екології моря та Українського національного антарктичного центру Оксана Савенко розповідає, що вчені виявляють у трупах дельфінів, які викинулися на берег.

‒ Разом із румунськими колегами ми провели дослідження й виявили хімічні забруднення ‒ діоксини в тканинах дельфінів, а також бактеріальні інфекції, такі як лептоспіроз і бруцельоз. Ми продовжуємо збирати інформацію, організували систему моніторингу викидів, оповіщення та національну базу даних. На жаль, прямих свідчень про джерела забруднення у нас немає. Як правило, вони накопичуються у харчовому ланцюжку, через рибу. Щоб наблизитися до вирішення цих проблем, потрібно встановити статуси чорноморських популяцій дельфінів, складати звіти щодо різних районів. Є міжнародні проекти з такими завданнями, однак збір інформації в Криму дуже ускладнений, тому порахувати дельфінів у всіх країнах дуже складно. Зараз інформація залишається розрізненою.

Заступник директора з науки Українського наукового центру екології моря Євген Дикий упевнений, що бити екологічну тривогу з приводу ситуації з дельфінами в Чорному морі поки рано, за винятком того, що відбувається в Керченській протоці.

‒ Я б не робив поспішних висновків. Відома нам остання статистика майже не відрізняється від статистики минулих років. До того ж, частіші випадки викидання дельфінів на берег можуть говорити про те, що їхня популяція зросла. Чим більше тварин живе, тим більше помирає в абсолютному вираженні. Тому говорити про якусь трагічну загрозу, як на мене, немає підстав: з 2014 року ситуація кардинально не змінилася. Інша справа ‒ Керченська протока, де в зв'язку з масштабними будівельними роботами екологічна ситуація помітно погіршилася. Велике питання: наскільки сильно зведення мосту впливає на міграцію риб і дельфінів. Влітку в Азовському морі багато їжі, але взимку воно надто охолоджується, так що тварини йдуть на південь через Керченську протоку. Однак у районі будівництва дуже обмежений доступ як українських, так і російських вчених.

Євген Дикий робить висновок, що в будь-якому випадку мертвих тварин треба обов'язково обстежити. За словами вченого, смерть у рибальських сітках залишається поширеним явищем, але якщо крім цього фіксується великий відсоток смертності з інших причин, то треба їх уважно вивчати.

(Текст підготував Владислав Ленцев)