Західні оглядачі схвально відгукуються про жорстку відповідь на дії Росії, але вважають, що кроки Заходу мають бути ще жорсткішими. Другою важливою темою для коментаторів залишається справа Facebook – регулювати, чи ні цю найбільшу соціальну мережу в світі після того, як з’ясувалося, що вона щонайменше недбало ставилася до безпеки особистих даних користувачів. І впливовий діловий американський щоденник публікує своє розслідування про те, як маленький банк у Латвії став світовим центром з відмивання грошей, переважно з Росії та України, але не лише.
Видворення десятків російських дипломатів зі США та 21 іншої країни є поки що найбільшим покаранням досі для Росії та її президента Володимира Путіна, вважає автор редакційної статті, яку вміщує New York Times. Але, на думку коментатора, це має бути лише початком. Уперте небажання президента США Дональда Трампа критикувати Путіна породжувало підозри, що в Росії можуть знати про Трампа щось, чим вони можуть шантажувати американського президента. Тож понеділкове рішення про видворення дипломатів може означати, що Трампа все ж змусили подивитися в очі загрозі, яку становить Путін для США та їхніх західних союзників.
Оглядач пригадав, що Трамп привітав Путіна з переобранням на посаді президента, незважаючи на те, що його радники чітко рекомендували цього не робити. «І навіть зараз пан Трамп намагається дистанціюватися від наказу про видворення, виданого під його іменем, лише посилюючи цим непослідовність своєї поведінки», – мовиться у редакційному коментарі New York Times. Замість того, щоб про це чітко заявив сам президент, рішення оприлюднили представники Білого дому зі словами, що, мовляв, ці кроки мають «показати, що дії Росії мають наслідки».
Навіть віддаючи наказ про висилку російських дипломатів, президент, здається, робив це з неохотою.
Американський коментатор вважає, що союзники мають бути об’єднаними щодо своєї реакції на дії Росії, якій треба показати, що використання хімічної зброї на території держави-союзника не залишиться без відплати. Ба більше, New York Times вважає, що потрібно накласти санкції на фінанси російських олігархів, закрити їм доступ до світової фінансової системи та не допускати їхніх дітей до навчання у західних школах. Це потрібно для того, щоб показати друзям Путіна, що вплив Америки є великий, і може змусити його припинити агресію.
У час інформаційних технологій потрібно провести зміни, які відновлять довіру між споживачами, технологічними компаніями та політкою. Ці зміни зроблять такі технологічні компанії, як Facebook прозорими і змусить їх точно пояснити споживачем, що буде відбуватися з їхніми особистими даними, радить редакційна стаття, що її вміщує британський діловий щоденник Financial Times.
Стосунки між споживачами та компанією Facebook мають змінитися. Користувачі мають право чітко знати і розуміти, що відбувається з їхніми даними. «Здається, була негласна угода: в обмін на всі послуги технологічні компанії будуть витягувати дані від споживачів і продавати їх рекламникам. Поки цим привілеєм не зловживали, здається, споживачі були цілком вдоволені», – пише британський коментатор.
Але до мінімальних стандартів не дотягнули. Скандал довкола зловживання даними з боку Cambridge Analytica показав, як знищується довіра до Великої Технології. В результаті громадськість усвідомила, як особисті дані можуть бути використані і на шкоду, особливо коли йдеться про політичні кампанії.
Настав час, щоб Facebook та подібні компанії перейшли до такого підходу щодо поширення особистих даних: «підписатися складніше, ніж відмовитися»
Вихід, який пропонує оглядач Financial Times: змусити технологічні компанії стати прозорими, змусити їх пояснювати, як саме будуть використовуватися дані споживачів. І зробити це потрібно так, щоб люди розуміли, на що вони підписуються і робили це свідомо, щоб підписатися було складніше, ніж відмовитися. Також мають поквапитися законотворці. Принцип тут має бути такий, що за технологіями не уженешся, тож регулювати треба загальні принципи, а не дрібні деталі.
Деякі споживачі можуть вважати, що їхні особисті дані варті більшого, ніж надана їм послуга. Для них має бути можливість користуватися мережею за гроші.
У час, коли особисті дані споживачів використовують для політичної агітації, потрібно подбати про те, щоб політичні дебати не підміняли складним алгоритмом націленої реклами. Має настати час відповідальності, особливо для технологічних велетнів, вважає Financial Times.
Як сталося, що малий банк у Латвії став світовим центром із відмивання брудних грошей? На це запитання відповідають журналісти-розслідувачі з американського ділового щоденника Wall Street Journal. У розлогій статті вони розповідають, як кілька років тому американське Міністерство фінансів помітило дивну течію в бурхливих водах світових фінансових потоків. Підставні компанії переказували мільярди доларів через маловідомий банк у Латвії, колишній радянській республіці з населенням близько двох мільйонів. Як з’ясували американські слідчі, через ABLV Bank прокручувалися гроші маєтних росіян, українців та азербайджанців. Невдовзі підтягнулися і північні корейці. Вони, як з’ясувалося, фінансували через латвійський банк свої ядерні програми.
У середині лютого Міністерство фінансів США визнало ABLV Bank «інституційним органом для відмивання грошей» – одним із найбільших у Європі – і вирішив накласти на нього санкції, і закрити доступ до американської валюти.
Серед клієнтів банку, яких Міністерство фінансів США підозрює у відмиванні грошей – український газовий олігарх Сергій Курченко, який втік до Росії після повалення режиму президента Віктора Януковича і, за американськими даними, переказав мільярди доларів через дев’ять підставних фірм. ABLV заявив, що він виключив Курченка з числа клієнтів після того, як США включили його до списку осіб під санкціями. А сам Курченко коментувати це питання відмовився. У попередніх інтерв’ю він наполягав, що походження його статків є легальним.
Влада Латвії проводить своє розслідування діяльності цього банку, намагаючись зрозуміти, чи наміри його керівників були «наївними», чи ж злочинними.
