Доступність посилання

ТОП новини

Наврез – свято весни і родючості


Наврез | Tugra (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:28 0:00
Завантажити на комп'ютер

Наврез | Tugra (відео)

Наврез (21 березня) – свято нового року за астрономічним сонячним календарем у тюркських народів. Наврез – свято весни і родючості, відзначається в день весняного рівнодення. Назва цього свята походить від іранських слів «нав» (новий) і «рез» (день).

Новий випуск проекту присвячуємо традиційному святу кримських татар – Наврезу. За кілька днів до Наврез жінки роблять у будинках генеральне прибирання. До свята печуть національні страви, солодощі. Чоловіки упорядковують сільськогосподарський інвентар і готуються до оранки. Виходять в поле, читають молитву, а потім роблять першу борозну і садять першу жменю насіння першого врожаю. На святкових столах складають круглі коржі з пшениці, ячменю, проса, кукурудзи, квасолі, гороху, сочевиці, рису, кунжуту і бобів.

У цей день прийнято відвідувати кладовища, прибирати могили, читати молитви і просити Всевишнього про гарний урожай

У Наврез готують страви з семи продуктів, найбільш відомим святковим блюдом є сумаляк – блюдо з пророщених паростків пшениці. Є звичай скочування з гори халахаю (круглого хлібця). Якщо хліб падає верхньої скоринкою догори, це означає, що урожай буде хорошим, якщо нижній, значить, поганим. У цей день прийнято відвідувати кладовища, прибирати могили, читати молитви і просити Всевишнього про гарний урожай. За старих часів Наврез вважали господарським Новим роком, який закінчувався 22 вересня, після свята збору врожаю – Дервіза.

Цікаві сторінки вітчизняної історії Кримського ханства й історії Криму – у проекті Крим.Реалії, відеоблозі кримського історика Гульнари Абдулла «Tugra».

Тугра – ханська печатка, символ кримськотатарської державності, своєрідний ключ до розуміння нинішніх проблем Криму.

Автор тексту й ведуча – Гульнара Абдулла, режисер – Фатіма Османова, оператор і режисер монтажу – Ельдар Халілов, автор ідеї – Еміне Джеппар.

У тексті використані ілюстрації з приватної колекції музею «Ларішес».

Авторська музика Усеїна Бекірова.

XS
SM
MD
LG