Начальника Федеральної міграційної служби Ялти побили трудові мігранти з Липецька. Про це повідомило видання «Примечания», посилаючись на свої джерела в міській поліції. Нападників затримали, триває слідство. Це не перший випадок нападу на поліцейських на Південному узбережжі Криму. Раніше в Алушті невідомі побили начальника міського управління Слідкому Росії Костянтина Гірякова.
У січні 2016 року в інтерв'ю «Крыминформу» тимчасовий виконувач обов'язків заступника голови кримського управління Федеральної міграційної служби Росії Олег Васильєв розповів, що трудовим мігрантам, які хочуть працювати в Криму, потрібно зібрати низку необхідних документів і скласти іспити на знання російської мови, історії Росії та російського законодавства.
Ялтинський журналіст і правозахисник Сергій Сардико не бачить в інциденті з трудовими мігрантами нічого страшного.
‒ Битовуха є битовуха. Навіть найвища посадова особа може посковзнутися на кавуновій шкірці. Безумовно, трудова міграція ‒ це проблема для всіх країн: і для України, і для Росії, і для країн Заходу. Випадок, звичайно, резонансний: начальника ФМС Ялти б'ють гастарбайтери. Ми бажаємо цьому співробітнику якнайшвидшого одужання, а його кривдникам ‒ покарання, і підтримуємо наступ нинішньої ялтинської поліції на злочинність і наведення порядку з трудовими мігрантами. Зараз триває відновлення інфраструктури опорних пунктів, які були приватизовані в українські часи, так що через чотири роки після «кримської весни» ми впораємося з усіма труднощами.
Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег.Крым» Володимир Гарначук переконаний, що ситуація з трудовими мігрантами на півострові просто приходить у відповідність із російською.
Крим зараз проходить «курс молодого бійця», призначений для кращого розуміння істинних російських реалійВолодимир Гарначук
‒ Ситуація, звісно, незвичайна. Співробітників ФМС гастарбайтери ще не били. Крим зараз проходить «курс молодого бійця», призначений для кращого розуміння істинних російських реалій. В країні дика міграційна політика, коли тисячами завозять працівників із Середньої Азії при високому рівні безробіття серед місцевих жителів. Наприклад, у громадян Киргизстану немає взагалі жодних обмежень при наймі, тобто вони, по суті, нарівні з росіянами. Їм видають паспорти всього протягом двох місяців. Ситуація з поліцією в Криму гнітюча: багато де просто немає опорних пунктів. Я особисто, працюючи в уряді Криму, намагався викликати наряд поліції і не зміг його дочекатися. Що говорити про звичайних громадян? Після 2014 року проблеми в цій сфері не зникли, вони продовжують виникати.
Український політолог Олег Саакян пропонує подивитися на проблему міграції до Криму ширше.
Москва проводить на півострові планомірне заміщення місцевого населення, видавлюючи його безробіттям і запрошуючи на півострів жителів російських регіонівОлег Саакян
‒ Для кримчан, які прожили багато років в українській державі, проблеми трудової міграції та конфліктів на міжнаціональному ґрунті досить незрозумілі. Навіть спроби на початку 1990-х розгойдати протистояння між слов'янським і кримськотатарським населенням не увінчалися успіхом, незважаючи на цілі інформаційні кампанії. Зараз, судячи з повідомлень у ЗМІ, і приводу не потрібно: достатньо запаленого сірника, щоб подібні конфлікти спалахували дуже часто. На жаль, це системна проблема, що тільки посилюватиметься з подальшим перебуванням Криму під контролем Росії. Москва проводить на півострові планомірне заміщення місцевого населення, видавлюючи його безробіттям і запрошуючи на півострів жителів російських регіонів. У результаті кримчан там стає пропорційно все менше й менше.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
