Анексія Криму істотно вплинула на місцеве виноробство. Як воно змінилося після 2014 року? В якому становищі опинилися винороби на материковій Україні? І як вибрати якісне вино?
На головні питання про виноробство в Україні та в анексованому Криму відповідає президент Асоціації сомельє України Дмитро Сидоренко.
‒ Яким ви вважаєте кримське виноробство до 2014 року?
‒ Не дуже хорошим. Здебільшого кримські вина роблять не з кримського винограду. Коли влітку їх продавали на набережних, то якість напою залежала від таланту продавця розхвалити його. Зараз щось подібне можна спостерігати на Закарпатті. Великі й всесвітньо відомі виноробні заводи теж стверджували, що тільки у них справжнє кримське вино, а в усіх інших ‒ підробки. В результаті після 2014 року в одеських виноробів виникла проблема, куди їм дівати свій виноматеріал, а у кримських ‒ звідки його взяти. Зараз той «совок», який був, він і залишився. Є тільки окремі ентузіасти, які роблять дійсно хороші вина невеликими партіями й продають вузькому колу покупців.
Стверджують, що в Криму зростає особливо цукристий виноград, але навіщо тоді кріпити спиртом?Дмитро Сидоренко
‒ Цих виноробів влаштовують умови після анексії Криму?
‒ Ні, багато хто з них проукраїнські. Якщо людина продала усе й купила виноградник, а потім це все сталося, то куди їй подітися? Вона стає заручником ситуації. Мене не влаштовує, коли інші винороби розповідають мені, нібито вони змушені робити кріплені вина. Вони стверджують, що в Криму зростає особливо цукристий виноград, але навіщо тоді кріпити спиртом? Гаразд, нехай виноградним, але зерновим! Кріплених вин у світі більш ніж достатньо. Знаменитий «Мускат Білий Червоного Каменя» створили в 1946 році, в часи післявоєнної руїни ‒ ось це важкі умови, з нинішніми не порівняти.
‒ Я чув від виноробів, що кріпити вина зерновим спиртом почали ще при Миколі Другому, а потім такий принцип увійшов у радянські ГОСТи. Наскільки це згубно для вина?
‒ Істотно змінюється смак. Однак етиловий спирт дешевший за виноградний, ось і все. Кріплені вина виробляють і у Франції, просто за дорожчими технологіями. Так чи інакше, справжні місцеві вина мають випускатися обмеженими партіями. Якщо це вино з Севастополя, то для його виробництва можна використовувати тільки виноград з Севастополя. Крапка. Отже, й масових партій бути не може.
Етиловий спирт дешевший за виноградний
‒ Що сталося з виноробством на материковій Україні за останні чотири роки?
‒ Анексія Криму дала поштовх розвитку виноробства й в Одеській, і в Херсонській, і в інших областях. Виноград є, з нього треба щось робити, а перепрофілювати ‒ не варіант. Тим більше що зараз, за моїми спостереженнями, Україна п'є все більше вина, а не горілки. Тобто міцні напої, звичайно, складають більшість ринку, але тенденція до змін намітилася. Це добре видно за асортиментом деяких виробників алкоголю: починали з міцних напоїв, потім стали робити ще й вино. Але, на жаль, українська держава не дає розвиватися приватним виноробам, які могли б створювати дійсно хороший, крафтовий продукт за світовими мірками.
‒ Тобто Україна не підтримує вітчизняних виноробів?
‒ За дуже велике досягнення у нас видали скасування оптової ліцензії. Це зіграло на руку лише великим виробникам: малі як не могли робити своє вино, так і не можуть. Ліцензія коштує 780 гривень на рік ‒ це не гроші. Насправді, платити потрібно набагато більше, в доларах і неофіційно, щоб дозволили працювати.
Анексія Криму дала поштовх розвитку виноробства й в Одеській, і в Херсонській, і в інших областях
‒ Скільки має коштувати гарне українське вино? Як його знайти?
‒ Хороше вино в Україні не може бути дешевшим за 100 гривень, інакше виробник точно заощадив на виноматеріалах. По-хорошому потрібно шукати виноробів, яких може і не бути в загальному продажу, й не економити на їхній продукції. Є ще омана, що справжнє вино має закриватися тільки винним корком, але це не так. Є європейський виробник, який використовує пивні. Далі, солодке вино ‒ не означає неякісне, тобто в ньому не замаскували поганий смак цукром. Так чи інакше, потрібно пробувати й запам'ятовувати хороших виробників. Зараз українські вина на одному рівні з хорошими чилійськими, аргентинськими.
