31 грудня 2017 року президент Росії Володимир Путін підписав закон про прийом в «дружинники». Вони допомагатимуть поліції стежити за громадським порядком, але без права затримувати людей на вулиці ‒ тільки викликати правоохоронців.
Набирати «дружинників» будуть і в Севастополі. Тут волонтерством вже займається громадська організація «Рубіж», яку МВС Росії внесло до реєстру. Окремо в законі згадані позаштатні поліцейські, якими можуть бути громадяни Росії, які досягли 18 років.
Журналіст Давид Аксельрод дивується, навіщо дружини місту, де вже кілька років діють аналогічні організації.
‒ У Севастополі окремі «дружини» працюють без перерви ще з 2014 року ‒ це не тільки «Рубіж», а й загони козаків. Навряд чи новий закон змінить ситуацію. Можливо, це пов'язано з майбутніми виборами президента, але «дружинники» і до цього стежили за порядком на виборчих дільницях. Або ж таким чином влада має намір підвищити рівень лояльності окремих груп населення. Не так давно в Севастополі намагалися ухвалити закон про місцеве козацтво, але цього не сталося.
Перший віце-президент Центру політичних технологій Олексій Макаркін нагадує, чим мають займатися дружинники в Росії.
При Україні козацтву приділяли більше увагиСергій Акімов
‒ Дружинник у Росії має сприяти правоохоронним органам в охороні громадського порядку ‒ це його історична функція. Вони працюють і на масових акціях, і в своїх районах. Звичайно, серйозних злочинців дружинники навряд чи затримають, а ось до того, хто, скажімо, продає спиртне в громадському місці, можуть висунути претензії. Поліцейські фізично не здатні за всім устежити. Щоправда, за радянських часів під роботу дружинників підводили ідеологію, а зараз її немає.Отаман «Кримського козацтва» Сергій Акімов вважає, що нинішня влада Криму займається відмиванням грошей, фінансуючи непотрібні громадські організації.
‒ У нас ще з 2014 року хотіли створити окремі реєстри козацтва та громадських активістів, щоб надавати фінансування, пільги, проте намір провалився. Йшлося навіть про те, щоб надавати козакам землю. Загалом, багато хто розчарувався, оскільки при Україні козацтву приділяли більше уваги. Виходить, що Росії ми не потрібні: не зробили кадетські корпуси, навіть не подали документи на створення станиць, не заклали жодного храму.
«Кримська самооборона» ‒ це не дружинники, а ополченняСергій Акімов
Важливо розділяти: «кримська самооборона» ‒ це не дружинники, а ополчення. Щоправда, проти кого вони ополчилися, не зрозуміло. У цій так званій громадській організації є близько 100 одиниць техніки, зокрема й два БТРи, а ще їм виділяють 260 мільйонів рублів на рік. Це більше, ніж на «швидку допомогу» та інвалідів. Ми бачимо просто відмивання грошей.
Сергій Акімов стверджує, що так звана самооборона Криму перетворилася на комерційну структуру, а майже половина її учасників має судимості, а це заборонено за російським законодавством.
‒ Думаю, що їх утримують заради стабільності ‒ щоб ці люди не залишилися без роботи й не створили владі проблем. А так вони ходять і вдають із себе охоронців, причому взагалі без зброї, навіть без кийків. Що ж до російських законів, які мають усе це впорядковувати, то ми зараз не розуміємо ‒ є вони у нас, немає їх. Начебто перехідний період закінчився, але фактично незрозумілого стало більше. Криміналітету повно й серед чиновників, а в ФСБ кажуть мені: «Вибачте, це при Україні вони були злочинцями, а зараз вони закони ніякі не порушували».
В ФСБ кажуть мені: «Це при Україні вони були злочинцями, а зараз вони закони ніякі не порушували»Сергій Акімов
Експерт з силових структур, екс-співробітник Головного управління СБУ в Києві Іван Ступак робить висновок, що росіяни ризикують отримати в Криму армію незадоволених.
‒ У Криму дуже багато поліції, ФСБ і військових частин, але вони все одно не відчувають себе досить впевнено. Росіяни знають, що це не їхня територія, й всіма силами намагаються її утримати ‒ ось навіщо потрібні «дружинники». Я переконаний, що в умовах окупації вони допомагатимуть поліції здійснювати незаконні дії проти незгодних: забирати майно, впливати фізично тощо. По суті, «дружинники» можуть стати й чиєюсь приватною армією, загоном для вирішення проблем. На них ще й гроші можна буде відмити ‒ словом, кругом одні вигоди для російської влади. Щоправда, як тільки фінансування припиниться, вони отримають собі армію незадоволених.
