Доступність посилання

ТОП новини

«За чоловіком ‒ куди завгодно»: як живе дружина політв'язня Коломійця


Галина Коломієць
Галина Коломієць

Українського активіста «Євромайдану» Андрія Коломійця 10 червня 2016 року засудили в Криму до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його затримали в російській Кабардино-Балкарії в травні 2015 року за підозрою в зберіганні наркотиків, привезли до Криму й звинуватили в замаху на вбивство двох кримських співробітників спецпідрозділу «Беркут».

Дружина засудженого, росіянка Галина Коломієць регулярно повідомляє правозахисникам про його стан здоров'я та порушення умов утримання у в'язниці, а також збирає для нього посилки з продуктами. Російська правозахисна організація «Меморіал» вважає Андрія Коломійця політв'язнем і вимагає його негайного звільнення.

Про нелегку долю цієї сімейної пари в ефірі Радіо Крим.Реалії розповідає сама Галина Коломієць.

‒ Як ви познайомилися з Андрієм?

‒ Це було наприкінці 2014 року. Ми просто спілкувалися, потім він почав кликати в гості сюди, а у мене четверо дітей, особливо рвонути не можу. Спілкувалися на відстані, потім зблизилися, полюбили один одного, й він вирішив приїхати сам ‒ до Нальчика в Кабардино-Балкарію. Стали жити разом, Андрій із моїми дітьми добре зійшовся. Десь за тиждень до першого допиту йому зателефонували й нагадали, що потрібна реєстрація. Після цього той, хто назвався співробітником міграційної служби, запропонував самому приїхати за паспортом Андрія, щоб все оформити.

‒ І це виявилися, звичайно ж, оперативники.

‒ Наступного дня ми працювали на городі, чую ‒ машина під'їхала. Навіщось ляпнула Андрію: «Це по твою душу». Так і виявилося. Троє в масках, з автоматами. Діти злякалися, я в істериці. Вони кажуть, що Андрій, мовляв, майданівець і терорист. Я в них запитую: «А до чого тут Росія? І які докази у вас є?» Ніхто мені не назвався, як необхідно, я навіть звання не знаю. У підсумку знайшли в нас пакетик із травою, що не дивно: мій колишній хворів на рак, йому було дозволено це курити. Ну або оперативник це підклав.

Андрій Коломієць
Андрій Коломієць

‒ Що й стало формальним приводом для арешту.

‒ Так, і на мене почали тиснути, мовляв, дітей заберуть навіть за ці міліграми й так далі. Звідки я знаю закони? Ніхто цьому не навчає там, що можна здати аналізи незалежні. У підсумку Андрій зробив знак, і ми не підписали протокол обшуку, але його все одно забрали до Нальчика. Суди відбулися всього за три місяці, й Андрія відвезли до Криму. Загалом, для них він остаточно став терористом. Страшний чоловік ‒ годував чотирьох російських дітей. Загалом, його катували струмом, одягали пакети на голову ‒ Андрій потім все мені розповів. Головним серед оперативників був Степан Боровик, який керував процесом. Вони разом зі слідчими з Криму хотіли, щоб Андрій видав якісь прізвища майданівців, і можна було б завести на нього іншу справу.

‒ Тобто вони навіть не приховували, що намагаються сфальсифікувати справу про замах на життя кримських «беркутівців»?

Андрію розповідають, що він нікому не потрібний, що він згниє в цій колонії тощо
Галина Коломієць

‒ Саме так. Загалом, потім були суди в Сімферополі й вирок. Нам з Андрієм дуже довго не дозволяли узаконити стосунки, а нотаріуси відмовлялися допомогти. Дякуємо тим, хто погодився: ми встигли одружитися за день до того, як його етапували до колонії. Зараз він у Краснодарській ІК-14. Зрозуміло, що там національне питання стоїть гостро. Андрія часто викликали ФСБшники, допитували ще. Долучили психологів, щотижня саме по Майдану з'ясовують. Що їм потрібно після того, як уже засудили людину, незрозуміло.

‒ Тиснуть психологічно?

‒ Так звісно. Незважаючи на те, що нас дуже багато хто підтримує ‒ і правозахисники, і дипломати українські ‒ Андрію розповідають, що він нікому не потрібний, що він згниє в цій колонії тощо. Дуже сумує за Україною. Каже, що дивиться російське телебачення без звуку, для того, щоб хоч шматочок батьківщини, шматочок Києва побачити мигцем. У Росії йому не дадуть нормально жити навіть після звільнення, так що я за ним куди завгодно поїду. Сподіватимемося, що звільнять раніше. У будь-якому випадку, я хочу сказати всім, у кого рідні ув'язненні: не здавайтеся, боріться до кінця!

(Текстову версію матеріалу підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG